АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів

Читайте также:
  1. I. Порядок медицинского отбора и направления на санаторно-курортное лечение взрослых больных (кроме больных туберкулезом)
  2. III Общий порядок перемещения товаров через таможенную границу Таможенного союза
  3. V. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ИНСПЕКТИРОВАНИЯ МЕСТ ПРИНУДИТЕЛЬНОГО СОДЕРЖАНИЯ
  4. А Порядок работы на станции при тахеометрической съемке. Вычислительная и графическая обработка результатов съемки.
  5. Административный порядок предоставления земельных участков, находящихся в государственной собственности.
  6. Акционерное общество как юридическое лицо: порядок образования, правовое положение
  7. Але монетарне правило не враховує мінливості швидкості обігу грошей та чутливості попиту до зміни процентної ставки.
  8. Аудит учета производственных запасов. Порядок проведения инвентаризации материальных ценностей
  9. Аукционный порядок распределения земельных участков.
  10. Баланс часу зміни та коефіцієнт використання часу зміни
  11. Блоки, изменяющие порядок прохождения блоков сообщениями
  12. Борьба развивающихся стран за новый международный экономический порядок

Єдиного порядку укладення господарського договору не існує. Це пов'язано зі складністю господарського життя, а саме:

• багатоманітністю господарських договорів;

• різноманітністю підстав їх укладення (вільне волевиявлення
сторін чи обов'язковість укладення договору - відповідно до дер­
жавного замовлення, державного завдання, завдання власника май­
на підприємства або попередніх зобов'язань сторін, зафіксованих в
їх установчих документах, рамочних контрактах);

• складність визначення оптимального виконавця чи покупця;

• вимоги застосування певних процедур укладення договору,
передбачених законом (наприклад, щодо: договорів концесії; дого­
ворів купівлі-продажу об'єктів приватизації; договорів, виконання
робіт за якими фінансується за рахунок державних коштів) або
міжнародними договорами України (в т. ч. на отримання кредитів
від міжнародних установ та організацій) та ін.

Проте аналіз чинного господарського законодавства дозволяє визначати основні засади укладання господарських договорів, включаючи й процедури, що застосовуються при цьому.

Розрізняють конкурентні та неконкурентні способи укладення господарських договорів.

Конкурентними способами укладення господарських договорів є:

торги (аукціони, тендери); застосування таких процедур пе­редбачається: ГК України (ст. 185), законами «Про приватизацію державного майна» (ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 15, ст. 16), «Про приватиза­цію майна невеликих державних підприємств (малу приватиза-


цію)» (статті З, 13-16), «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» (статті 13, 18-29) та ін.;

конкурси: застосовуються відповідно до законів: «Про прива­тизацію державного майна» (ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 15, ст. 16), «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу при­ватизацію)» - ст. 17-21, «Про архітектурну діяльність» (ст. 6), «Про концесії» (статті 6-8) та ін.;

конкурентні переговори (двоступеневі торги); застосування таких процедур передбачається: «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» (статті 30-31);

процедура запиту цінових пропозицій (котирувань) - ст. 32 Закону «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти».

Торги (аукціони, тендери) можуть бути кількох видів.

Так, розрізняють торги на реалізацію майна, робіт, послуг (до­говір укладається з тим із учасників торгів/претендентів, який за­пропонував найвищу ціну за майно, що продається, або роботи, послуги, що пропонуються) і торги на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг (договір укладається з тим із учасників торгів, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке необхідно придбати, або за виконання необхідних для замовника робіт).

При застосуванні конкурсу договір укладається з тим із вико­навців, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання. Своєю чергою конкурси можуть бути комерційними (при визначенні переможця враховується запропонована ним ціна виконання за рівних фіксованих умов виконання) і некомерційни-ми (переможцем конкурсу визнається претендент, який запропо­нував найкращі умови виконання).

За критерієм кола осіб розрізняють торги і конкурси таких ви­дів: відкриті (до участі в торгах чи конкурсі запрошуються всі виконавці, що відповідають встановленим вимогам), закриті або з обмеженою участю (лише спеціально запрошені претенденти мо­жуть брати участь у торгах чи конкурсі), з попередньою атеста­цією виконавців (подавати тендерні чи конкурсні пропозиції для визначення переможця можуть лише претенденти, які пройшли попередню кваліфікацію).

Ознаки конкурентних способів мають також конкурентні пере­говори або двоступеневі торги, до участі в яких запрошуються кілька виконавців; переможець визначається шляхом проведення спеціальної процедури, що складається з двох етапів (на першому виконавці подають свої тендерні пропозиції без зазначення ціни; після оцінки попередніх пропозицій замовник проводить перего-


вори з будь-ким з виконавців щодо уточнення вимог до виконання; на другому етапі виконавці, пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подають остаточні тендерні пропозиції з врахуван­ням уточнених вимог до виконання та із зазначенням ціни; на під­ставі оцінки та зіставлення поданих пропозицій замовник визначає переможця).

Порядок застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) для закупівель вже готових для вжитку товарів, пе­редбачений ст. 32 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб», також передбачає конкуренцію ви­конавців: подібний запит направляється щонайменше трьом вико­навцям, кожен з яких може подати лише одну цінову пропозицію; замовник укладає договір про закупівлю з тим виконавцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною.

Серед неконкурентних способів укладення господарських до­говорів розрізняють два основних види:

загальний порядок укладання господарських договорів: про­цедура укладення господарського договору цим способом (перед­бачена ст. 181 ГК України) складається з кількох стадій (при цьому кожна подальша настає лише в тому випадку, якщо на попередній стадії договір не було укладено): 1 стадія - розробка проекту до­говору та його надсилання потенційному контрагенту; 2 - стадія розгляду одержаного проекту договору та його підписання, а якщо у потенційного контрагента виникли розбіжності з проектом дого­вору - то й одночасне складання протоколу розбіжностей та від­правлення разом з підписаним договором авторові проекту (протя­гом 20 днів з моменту отримання проекту договору); 3 - стадія розгляду і узгодження розбіжностей, якщо останні мали місце, і передачі переддоговірного спору на розгляд господарського суду (як правило, протягом 20 днів з моменту отримання підписаного договору з протоколом розбіжностей), якщо узгодження розбіжно­стей не відбулося; 4 - стадія судового рішення, якщо розбіжності не були врегульовані і одна із сторін передала спір на розгляд гос­подарського суду). Наслідки непередання переддоговірного спору на розгляд господарського суду залежать від підстав укладення договору: (а) якщо договір грунтується на державному замовленні або державному завданні (тобто укладення його є обов'язковим), то він вважається укладеним у редакції протоколу розбіжностей; (б) у разі укладення договору за волевиявленням сторін не­узгодження розбіжностей свідчить про відсутність згоди сторін на його укладення у відповідній редакції;


 


шляхом проведення прямих переговорів повноважними пред­ставниками сторін, що може завершитися: а) підписанням поперед­нього договору (протоколу про наміри або передконтрактної угоди) з фіксацією у ньому обов'язків сторін щодо укладення основного договору в майбутньому після виконання сторонами підготовчих дій або (б) підписанням основного договору, якщо його укладення не потребує попередньої підготовки і сторони дійшли згоди щодо всіх умов договору (такий спосіб зазвичай застосовується при укладенні договорів на ярмарках); різновидом процедури укладення господарського договору шляхом переговорів є передбачена ст. 33 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг для держав­них потреб» процедура закупівлі в одного виконавця.

Господарський кодекс України визначає особливості укладення господарських договорів залежно від підстав (державне замовлен­ня, рішення суду), застосування певної модифікації форми догово­ру (типовий договір, примірний договір, договір приєднання).

Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням (ст. 183 ГК) полягає в тому, що:

- договір, що укладається на підставі державного замовлення,
іменується державним контрактом;

- укладення договорів на підставі державного замовлення для
певних суб'єктів господарювання (державних підприємств, підпри-
ємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на
базі державної власності) є обов'язковим, а для решти -добровільним;

- договори за державним замовленням укладаються між вико­
навцями державного замовлення та державними замовниками, що
уповноважені від імені держави укладати договори (державні конт­
ракти);

- укладення державного контракту за державним замовленням
з підприємствами, для яких він є обов'язковим, здійснюється в за­
гальному порядку, передбаченому ст. 181 ГК з урахуванням особ­
ливостей, передбачених законодавством; в решті випадків — як
правило, із застосуванням конкурентних способів визначення ви­
конавців, передбачених Законом «Про закупівлю товарів, робіт
і послуг для державних потреб»;

- зміст державного контракту становлять господарські зобов'я­
зання сторін щодо виконання державного замовлення;

- форма державного контракту - повна письмова (єдиний пра­
вовий документ, що підписується обома сторонами);

- держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гаран­
том за зобов'язаннями державних замовників;


- ухилення від укладення договору за державним замовленням
є порушенням господарського законодавства і тягне за собою не­
гативні наслідки (в т. ч. заходи відповідальності) для виконавця,
який без належних підстав ухиляється від укладення договору; пе-
реддоговірні спори, пов'язані з укладенням договору за державним
замовленням, вирішуються господарським судом;

— виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку
укладення державного контракту на умовах, визначених держав­
ним замовленням, у разі визнання в судовому порядку державного
замовлення недійсним.

Особливості укладення господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах відповідно до ст. 185 ГК полягають у тому, що в цих випадках застосовуються загальні правила укла­дення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відпо­відних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Специфіка укладання господарських договорів на основі віль­ного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів відпо­відно до положень ст. 184 ГК полягає в можливості застосування різних модифікацій письмової форми договору (щодо регульова­них договорів) чи певної її модифікації (шляхом підписання сто­ронами єдиного правового документа) - щодо договорів, які укла­даються на основі типових чи примірних договорів.

а Зміна та розірвання договору здійснюється, як правило, за згодою стярін (якщо інше не передбачено законом та договором), а у разі відсутності згоди - в судовому порядку за позовом заінтересова­ної сторони за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 188 ГК України (включає: надсилання ініціатором зміни чи розірван-ня>ідоговору відповідної пропозиції іншій стороні; розгляд такої пропозиції адресатом та відповідь на неї протягом 20-денного строку з моменту отримання; передання спору на розгляд суду протягом 20-денного строку з моменту отримання відмови при­йняти пропозиції щодо зміни чи розірвання договору чи закін­чення терміну отримання відповіді (у разі залишення пропозиції без відповіді).

а


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)