АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні характеристики суспільства

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. I. Соціальне життя суспільства і соціальна взаємодія.
  3. I. Схема характеристики.
  4. Акустические колебания, их классификация, характеристики, вредное влияние на организм человека, нормирование.
  5. Амплітудна і фазова частотні характеристики
  6. Антикризисные характеристики управления персоналом
  7. Антропометричні характеристики людини
  8. Антропометричні характеристики людини.
  9. Б) Основні властивості операцій над множинами
  10. Бази даних, їх призначення та основні елементи.
  11. БАЗОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБЩЕСТВА
  12. БУДІВЛЯ СУСПІЛЬСТВА.

Термін "суспільство" у філософській, економічній, соціологічній та історичній літературі має щонайменше чотири різних значення.

1. Окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку. Прикладом можуть бути суспільства стародавніх Афін, середньовічної Ве­неції, сучасної Болгарії, України тощо. Кожне таке су­спільство є не просто сукупністю людей, а єдиною сис­темою соціальних відносин, цілісним соціальним організ­мом, що розвивається певною мірою незалежно від інших соціальних організмів.

2. Та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів.

3. Сукупність усіх соціальних організмів, що існували ж існують на земній кулі, тобто все людство в цілому.

4. Суспільство певного типу взагалі, наприклад, фе­одальне, індустріальне.

Зрозуміти суспільство як об'єктивний процес, пізна­ти закономірності його функціонування, розвитку — це головне завдання соціальної філософії.

Суспільство – частина об’єктивного світу відносно відокремлена від природи форма життєдіяльності людей, що історично розвивається.

На думку Платона, суспільство є об'єднанням людей для задоволення своїх потреб і є засобом реалізації по­треби людей одне в одному.

За Арістотелем, воно є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людини.

Релігійна філософія вважала його проявом божого творіння.

Просвітителі (Т.Гоббс, Ж.-Ж.Руссо, Ф.М.Вольтер) та французькі матеріалісти XVIII ст. трактували суспільство як форму суспільної угоди, Г.Гегель — як реальний процес життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсо­лютної ідеї.

Марксистська соціальна філософія суспільство визначає як сукупність історично обумов­лених форм спільної діяльності людей. Головною де-термінантою суспільного життя є спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він обумовлює соціальний, політичний та духовний процес життя. Суспільне буття визначає суспільну свідомість, а не навпаки — ось го­ловний висновок марксистської соціальної філософії.

Уявлення про соціум як систему суспільного співжит­тя людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури людства.

Первинна якість соціального осягається через усві­домлення докорінної відмінності даного феномена від природно-тваринного світу. Таку відмінність відзнача­ли майже всі філософи. Характерно, що в біологічно­му розрізі принципової різниці між людиною і тварин­ним світом немає. Проте різниця між ними принципова. Однак головна відмінність по­лягає в іншому: в способі життя. Тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування. Людське — суспільним, соціальним як життєдіяльність.

Вся філософська традиція пронизана думкою про те, що найістотнішою ознакою людської життєдіяльності є її свідомий характер. Соціум є особливий спосіб життя людей, головними чинниками якого є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний зв'язок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-духовного світу культури. Соціум — це предметне буття людини, її існування в предметному середовищі, культурі.

Діяльність і спілкування — всезагальні необхідні умови соціального.

У науковому осягненні соціум розглядався насампе­ред як історія людської життєдіяльності. Перші істо­ричні вчення (Геродот, Фукідід, Полівій) одночасно з описом подій, фіксацією фактів намагалися виявити і проаналізувати їх чинники. Проте переважна більшість древніх історичних вчень мали описовий характер. Таке ж саме спостерігається й далі, практично аж до середи­ни XIX ст. Незважаючи на окремі спроби осягнути істо­ричний процес як цілісність (Августин Блаженний, Кондорсе, Гердер, Руссо, Гегель та ін.), вчення про соціум у межах історичних досліджень мали аморфний харак­тер. Перша спроба виходу за вузькі рамки історичного аналізу, осмис­лення соціуму не лише в контексті історії, а й у більш широких межах діяльності та спілкування була зробле­на К.Марксом, у вченні якого суспільство постало у вигляді суспільно-економічної формації.

Матеріальне в суспільстві — це, звичайно, люди, при­родні умови їхнього життя, способи виробництва матері­альних благ, продуктивні сили й виробничі відносини. До матеріальних утворень відносять велику групу соці­альних (суспільних) відносин, державу, деякі соціальні інститути. І хоч матеріальне є завжди об'єктивним, зв'я­зок між ними в суспільстві більш складний, ніж здаєть­ся на перший погляд.

Отже суспільство — це надзвичайно складний, бага­томанітний і суперечливий предмет пізнання. Визначи­ти суспільство так само важко, як матерію, природу, бут­тя тощо. Суспільство охоплює різноманітні процеси, стосунки між людьми і складається з певних соціальних інститутів. У суспільстві реалізуються різноманітні види матеріальної та духовної діяльності людей. І го­ловне, суспільство — це реальні люди, які об'єднуються в соціальні групи, нації, взаємодіють і конфліктують між собою, створюють і споживають матеріальні та духовні блага, виховують дітей, винаходять нові форми об'єднан­ня та злагоди.

Таким чином, суспільство — це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об'єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі лю­дей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)