АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

В західній соціології часто використовується семикласна вертикальна стратифікація:

Читайте также:
  1. B) наиболее часто встречающееся значение признака в данном ряду
  2. F - частота доплеровского сдвига
  3. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
  4. Акустический спектр тона – это совокупность всех его частот с указанием их относительных интенсивностей или амплитуд.
  5. Амплитуда, период, частота, фаза колебаний.
  6. АМПЛИТУДНО-ЧАСТОТНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА, ПОЛОСА ПРОПУСКАНИЯ И ЗАТУХАНИЕ
  7. Амплітудна і фазова частотні характеристики
  8. Анкетування - це найбільш поширений у соціології метод.
  9. Атомный стандарт частоты
  10. В логике часто используют метод дедукции
  11. В настоящее время наиболее часто для коммерческих предприятий в качестве цели управления финансами выступает увеличение совокупного дохода собственников.

1) вищий клас професіоналів, адміністраторів;

2) технічні фахівці середнього рівня;

3) комерційний клас;

4) дрібна буржуазія;

5) техніки і робітники, що здійснюють керівні функції;

6) кваліфіковані робітники;

7) некваліфіковані робітники.

Інші концепції, що поповнюють теорію соціальної стратифікації, доповнювали цей набір з доходу, влади, престижу і освіти іншими характеристиками. Наприклад, Р. Дарендорф ввів в нього поняття «авторитет», розділивши, тим самим, суспільство на тих, що управляють і керованих. Американець Б. Барбер додав туди релігійну чистоту, положення родичів, етнічну приналежність. Француз А. Турен вважав за необхідне поставити у якості найважливішого чинника стратифікації доступ до інформації.

Соціолог Л. Уорнер запропонував інші критерії-параметри стратифікації:

Ø дохід;

Ø професійний престиж;

Ø освіта;

Ø етноналежність.

Б. Барбер (США) виділив 6 позицій стратифікації:

1. престиж, професія, влада, могутність;

2. дохід та багатство;

3. освіта та знання;

4. релігійна чистота;

5. стан родини;

6. етноналежність.

Серед інших моделей соціальної стратифікації, прийнятих в західній соціології, вельми поширена вдосконалена модель американського ученого У.Уотсона:

1. Вищий-вищий клас (представники впливових і багатих династій, що володіють значними ресурсами влади, багатства і престижу в масштабах держави).

2. Нижчий-вищий клас (банкіри, політики, власники фірм, що досягли вищих статусів в ході конкурентної боротьби або завдяки особистим якостям).

3. Вищий-середній клас (процвітаючі бізнесмени і вищі менеджери, крупні юристи, лікарі, спортсмени, учені).

4. Нижчий-середній клас (найняті робітники – інженери, середні і дрібні чиновники, викладачі, науковці, керівники підрозділів, висококваліфіковані робітники).

5. Вищий-нижчий клас (наймані робітники).

6. Нижчий-нижчий клас (безробітні, робітники-емігранти, бездомні і інші маргінали).

Для українського суспільства представляється модель соціальної структури, запропонована Н.М. Римашевською:

1. Загальноукраїнські елітні групи, що сполучають володіння власністю в розмірах, порівняних з найбільшими західними капіталами, і засобами владного впливу на загальнонаціональному рівні.

2. Регіональні і корпоративні еліти, що володіють значним за українськими масштабами станом і впливом на рівні регіонів і цілих секторів економіки.

3. Український «верхній середній клас», який володіє власністю і доходами, що забезпечують західні стандарти споживання, домаганнями на підвищення свого соціального статусу і що орієнтується на практику, що склалася, і етичні норми господарських взаємин.

4. Український «динамічний середній клас», що володіє доходами, що забезпечують задоволення середньоукраїнських і вищих стандартів споживання, високу потенційну адаптованість, характеризується значними соціальними домаганнями і мотиваціями, соціальною активністю і орієнтацією на легальні способи її прояву.

5. «Аутсайдери», що характеризуються низькою адаптацією і соціальною активністю, невисокими доходами і орієнтацією на легальні способи їх отримання.

6. «Маргінали», що характеризуються низькою адаптацією й, здебільшого, асоціальними установками в своїй соціально-економічній діяльності.

7. «Криміналітет», що володіє високою соціальною активністю і адаптацією, але що при цьому діє всупереч легальним нормам господарської діяльності.

 

Питання для самоконтролю:

1. Як ви розумієте терміни «статусний набір» та «статусний портрет»? Чи є вони ідентичними?

2. Як співвідносяться між собою природжений, приписаний і набутий статуси?

3. Чому, на вашу думку, кожна людина потребує рольового навчання? Які соціальні інститути є основними агентами цього навчання?

4. Як пояснити поняття «рольові конфлікти», якими є їх основні форми?

5. Що таке соціальна стратифікація?

6. Які причини соціальної нерівності? Чи може нерівність бути справедливою?

7. У чому полягає сутність соціальної стратифікації, які її основні форми й чинники? Системи соціальної стратифікації: рабство, касти, класи.

8. Проаналізуйте які в сучасному українському суспільстві існують основні класи та прошарки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)