АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПІСЛЯМОВА. Загалом, підбивати підсумки нашої історії ще рано

Читайте также:
  1. ПІСЛЯМОВА
  2. Післямова

Загалом, підбивати підсумки нашої історії ще рано. Адже ми лише почали новий відлік часу з початку нашої незалеж­ності, якій заледве більше 1 років. Разом із тим у минуло­му — тисячолітня історія нашої державності, і саме з цієї іс­торії ми можемо зробити деякі головні уроки.

І основний з них той, що саме періоди бездержавності є найгіршими в нашій історії, коли відбуваються соціальні ка-таклізми, голодомори, геноциди, денаціоналізація українсь­кого етносу. При цьому слід чітко відзначити — в основі най­більш негативних, навіть катастрофічних подій завжди лежав брак національної єдності. Уроки історії слід пам'ятати, аби не бути приреченими на їх перманентне повторювання.

У нашому минулому — велич великої і високошанованої європейської держави, Київської Русі, з цілою галереєю її ве­ликих князів. І великих не лише за посадою, а й за грандіоз­ністю діянь, вчинків, подвигів та помислів. Серед них — вели­кі полководці Олег та Святослав, реформатори та диплома­ти — сувора та поважна Ольга, святитель Русі Володимир Ве­ликий, перший руський законодавець та дійсно мудрий воло­дар, «тесть Європи», Ярослав.

Особлива сторінка нашої історії — українське козацтво. Його історичний феномен у тому, що воно стало колектив­ним фундатором саме української державності, і цю держав­ність було створено за зразком Запорозької Січі. Саме козаки підхопили естафету державної традиції, яка тимчасово пере­рвалася після ліквідації Галицько-Волинського й Київсько­го князівств. Січ дала Україні і політиків, і воєначальників, які сприяли поступу своєї Вітчизни, зростанню її авторитету на міжнародній арені. Серед них найпочесніше місце посі­дає Богдан-Зиновій Хмельницький — засновник Україн­ської козацької держави, визначний полководець, держав- і ний діяч, дипломат. Серед героїв козацтва можна назвати со- ft тні прізвищ, але викарбуємо в пам'яті ще двох найвизначні­ших — Петра Конашевича-Сагайдачного та Івана Сірка.

Історія України — це не тільки історія князів, гетьманів та президентів. Золоті сторінки в її літопис вписали геній ук-* раїнського народу Тарас Шевченко, письменник та поет Іван Франко, композитор Микола Лисенко та багато інших — іс­торія нашої культури дає можливість, на щастя, назвати ще десятки та сотні імен.


Післямова

Говорячи про основні віхи нашої історії, не можна не обми­нути драматичні та трагічні уроки Української національно-демократичної революції. Тоді вдалося відновити українську національну державність, але, на жаль, лише на кілька років. Якраз уроки тих подій, коли українці не змогли зорганізува­тися як нація, їх керівники припускалися прикрих помилок, а національна ідея не зустріла широкої підтримки — є най-повчальнішими в історії нашої державності.

Сьогодні й викладач, який читав лекції з історії України, й учень або студент, є свідками і сучасниками нового і, хо­четься сподіватися, найкращого періоду нашої державності. І, звичайно, щоб він був найкращим, необхідні зусилля всіх народів, які населяють Україну, усіх учасників політичного процесу — і рядових, і керівників.

Післямову, як правило, читають вже тоді, коли позаду й вивчення курсу, і, можливо, іспит. Але із закінченням іспи­ту не закінчується вивчення історії України. Вона розвиваєть­ся, йде день за днем уперед, збільшуючи кроки свого поступу. Це — нове в історії. Але і в нашому минулому ще багато не­знаних, невивчених, малодосліджених, маловідомих сторінок. І це — твоя історія, історія твоїх батьків, дідів, прадідів, дале­ких предків і вона завжди з нами, бо сьогодні ми живемо так тому, що в нас було таке вчора, тобто така історія з її досяг­неннями, прорахунками, невдачами й удачами, героями й ан­тигероями. Звертатися до історії — це значить звертатися до досвіду минулих поколінь, засвоювати його, творчо викорис­товувати, захищати нашу державність з тим, щоб не повтори­лися голодомори, Малоросія й становище людей на рівні дру­гого ґатунку. Цього не можна забувати й ігнорувати, адже для кожної людини найсуттєвіше значення має те, в якій державі жити і з якими правами та обов'язками. Перегорнути останню сторінку підручника з історії — не означає забути й відділи­тися від історії. Вона, так чи інакше, буде втручатися в наше сьогодення, оскільки з минулого нам залишилися у спадок не лише подвиги та герої, а й деякі історичні проблеми, тісно пов'язані з нинішньою політичною, соціально-економічною та ідеологічною ситуацією.

Тому пам'ятай історію і думай про майбутнє!





Хронологічний довідник

 

1199 р.     — утворення Галицько-Волинського князівства.  
1238 р.     — розгром Данилом Галицьким німецьких ли­царів під Дорогочином.  
1240 р.     — захоплення Києва татаро-монголами.  
1253 р. 1362 р.     — прийняття Данилом Галицьким королівсько­ го титулу. — захоплення Києва й Київщини литовським князем Ольгердом. Кінець княжої доби й по­ чаток Литовсько-Польської.  
1363 р. 1387 р.     — розгром литовсько-українськими військами Ольгерда татарських військ на р. Синя Вода. — захоплення Галичини Польщею.  
1385 р.     — акт про Кревську унію між Литвою й Поль­щею.  
1489 р. 1529,1566,1588 рр 1551р. 1569 р. — перша писемна згадка про українських козаків. —Литовські статути. — створення на о. Хортиця Запорозької Січі. — Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої.  
1572 р. 1573 р.     — створення першого загону козацького, реєст­ рового війська. — заснування І. Федоровим першої друкарні в Україні у Львові.  
1591-1593 pp. — козацько-селянське повстання під проводом К Косинського.  
1594-1596 pp. — козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка.  
1596 р. 1615-1622 pp. — Брестська церковна унія. — гетьманування П. Конашевича-Сагайдачного.  
1625 р.     — селянсько-козацьке повстання під проводом М. Жмайла.  
1630 р. 1632 р.     — повстання під проводом Тараса Федоровича Трясила. — заснування Києво-Могилянської колегії.
1635 р. 1637 р. 1638 р. 1638 р. 1648-1663 1595 p., 27 1657 p., 27 pp. грудня липня — повстання під проводом І. Сулими. — повстання під проводом Павлюка (Павла Бута). — повстання під проводом Я. Острянина й Д. Гуні. — прийняття польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового». — Визвольна війна українського народу. — життя й діяльність Б. Хмельницького.  

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

1648 p. — перемога війська Б. Хмельницького під

Жовтим Водами, Корсунем, Пилявцями.

1649 р. — підписання Зборівського мирного договору

між Україною й Польщею.

1650 р. — перший Молдавський похід козацьких

військ.

1651 р. — поразка козацьких військ під Берестечком.

1651 р. — підписання Білоцерківського мирного дого-

вору.

1652 р. — перемога військ Б. Хмельницького під Ба-

тогом.

1653 р. — другий Молдавський похід козацьких військ.

1654 p., 8 січня — рішення Переяславської ради про входжен-

ня України «під руку» московського царя.

1654p.,21 березня —підписання в Москві «березневих статей» і жалуваних грамот, які визначили характер відносин між Україною й Москвою.

1656 р. — підписання московським урядом Віденсько-

го, перемир'я з Польщею.

1656 р. — похід на Польщу експедиційного корпусу

А. Ждановича разом із семиградськими й шведськими військами.

1657-1659 pp. — гетьманування І. Виговського.

1658 р. — підписання Гадяцького договору між Украї-

ною й Польщею.

1659 р. — розгром українсько-татарською армією мос-

ковських військ під Конотопом.

1659-1662 pp. — гетьманування Юрія Хмельницького.

1663-1665 pp. — гетьманування на Правобережжі П. Тетері.

1663-1668pp. —гетьманування на Лівобережжі І. Брюхо-вецького.

1663р. —поділ України на Лівобережну і Правобе-

режну.

1667 р. — Андрусівське перемир'я між Москвою

й Польщею.

1663-1687 pp. - Руїна.

1665-1676 pp. — гетьманування П. Дорошенка на Правобе­режній Україні.

1668-1672 pp. — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобе-

режній Україні.

1672-1687 pp. — гетьманування І. Самойлбвича на Лівобе­режній Україні.


  Хронологічний довідник  
1672 p. — Бучацький мирний договір між Туреччи­ною і Польщею, новий поділ Правобереж­ної України.  
1677-1681 pp. — нове гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережній Україні.  
1681 p. — Бахчисарайський мирний договір між Туреч­чиною й Москвою.  
1686 p. — «вічний мир» між Москвою й Польщею.  
1687-1709 pp. — гетьманування І. Мазепи.  
1702-1704 pp. — визвольний рух на Правобережній Україні під керівництвом С. Палія.  
1708 p. — перехід І. Мазепи на бік Швеції.  
1709 p., 27 червня — перемога московських військ над шведськи­ми під Полтавою.  
1708-1722 pp. — гетьманування І, Скоропадського.  
1710 p. — написання Конституції П. Орликом.  
1722 p. — створення Малоросійської колегії.  
1722-1724 pp. — правління наказного гетьмана П. Полуботка.  
1727-1734 pp. — гетьманування Д. Апостола.  
1734 p. — гайдамацьке повстання під проводом Вер-лана.  
1730-1740 pp. — укладення кодексу «Права, за якими судить­ся малоросійський народ».  
1738-1745 pp. — рух опришків під проводом О. Довбуша.  
1750-1764 pp. — правління останнього гетьмана України К. Розумовського.  
1764 p. — ліквідація гетьманства й утворення Другої Малоросійської колегії (до 1786 p.).  
1768 p. — Коліївщина.  
1772 p. — Перший поділ Польщі. Приєднання Гали­чини до Австрії.  
1775 p. — ліквідація Запорозької Січі.  
1781 p. — ліквідація полкового адміністративного устрою на Лівобережній Україні і введення намісництва.  
1783 p. — закріпачення селян на Лівобережній Україні.  
1783 p. — входження Криму до складу Росії.  
1785 p. — надання дворянських привілеїв українській старшині.  
1791 p. — Ясський договір між Росією й Туреччиною. Уходження Південної України до складу Росії.  


Хронологічний довідник

 

1906-1911 pp. — столипінська аграрна реформа.  
1907 р. 3 червня — розгін II Державної думи. Третьочер-вневий державний переворот. Закін­чення першої російської революції.  
1908 р.   — створення Товариства українських поступовців.  
1917 р. 7 березня — утворення Центральної Ради.  
1917 р. 10 червня — І універсал Центральної Ради.  
1917 р. 3 липня — II універсал Центральної Ради.  
1917 р. 7 листопада — III універсал Центральної Ради. Про­голошення УНР.  
1917 р. 11-12 грудня — І Всеукраїнський з'їзд Рад, проголо­шення України Радянською республі­кою.  
1918 р. 9 січня — IV універсал Центральної Ради, прого­лошення України самостійною держа­вою.  
1918 р. 9 лютого — підписання Центральною Радою Брестського мирного договору з Чет­верним союзом.  
1918 р. 29 квітня — проголошення Української держави гетьмана Скоропадського.  
1918 р. , 13 листопада — проголошення ЗУНР.  
1918 р. , 14 листопада — створення Директорії.  
1918 р. , 14 грудня — втеча гетьмана Скоропадського, пере­хід влади до Директорії.  
1919 р. , 22 січня — проголошення Акта Злуки (соборності України) між УНР і ЗУНР.  
1919 р. , березень — прийняття першої Конституції Ра­дянської України.  
1919 р. травень-грудень — захоплення України Денікіним.  
1920 р. , квітень — підписання Петлюрою Варшавського пакту з Польщею.  
1920 р. квітень-жовтень — радянсько-польська війна.  
1920 р. , 17 листопада — завершення розгрому білогвардій­ських військ Врангеля в Криму.  
1921 р. , березень — перехід до нової економічної полі­тики.  
1922 р. , ЗО грудня — проголошення утворення СРСР.  
1923 р.   — початок політики коренізації.  
1929 р.   — перехід до політики колективізації.  
1932-1933 pp. — голодомор в Україні.  

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

  1937 p. — затвердження нової Конституції УРСР.
  1939 p., 17 вересня — вступ Червоної Армії на територію Захід­ної України та Західної Білорусії.
  1939 р., — прийняття Верховною Радою УРСР За-
  13-15 листопада кону про входження Західної України до складу УРСР.
  1940 p., червень — входження Буковини до складу УРСР.
  1941 p., 22 червня — початок Великої Вітчизняної війни.
  1942 p., 30 травня — утворення Українського штабу партизан­ського руху.
  1943 p., 5 липня 23 серпня — битва на Курській дузі.
  1943 p., 23 серпня — звільнення Харкова від німецько-фа­шистських військ.
  1943 p., 6 листопада — звільнення Києва.
  1944 p., 28 жовтня — звільнення Закарпаття, завершено звіль­нення України.
  1945 p., 4-12 лютого — Кримська конференція глав урядів СРСР, США та Великобританії.
  1945 p., 16 квітня - — травень, 2 — Берлінська операція радян-
  2 травня ських військ.
  1945 р., — утворення ООН. Україна — фундатор
  квітень-червснь ООН.
  1945 р., 8 травня — підписання акта про беззастережну капі­туляцію Німеччини.
1954 р., 19 лютого — Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області у склад Ук­раїни.
  1957 p., 4 жовтня — запуск першого штучного супутника Землі.
  1965 р. — спроби реформ у промисловості й сіль­ському господарстві.
  1978 p., квітень — прийняття нової Конституції УРСР.
  1985 p., квітень — проголошення політики «перебудови».
  1986 p., 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС.
  1987 р. — спроби реформ в економіці. Поява «глас­ності».
  1989 р. — створення Народного Руху України.
  1989 р. — прийняття Закону «Про мови в Україн­ській РСР».
  1990 p., березень — перші порівняно вільні вибори до Верхов­ної Ради України.


Хронологічний довідник


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)