АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вплив корупції на функціонування економіки

Читайте также:
  1. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  2. Бюджетні обмеження споживача, бюджетне рівняння та фактори впливу на бюджетну лінію.
  3. Бюджетні обмеження. Вплив зміни доходу або ціни товару на бюджетні обмежені обмеження. Нелінійні бюджетні обмеження.
  4. Визначення впливу ризику на прибуток
  5. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
  6. Вирішальним для реалізації гарантій національної безпеки й оборони України має стати її інтеграція в усі впливові європейські структури.
  7. Виробництво – це вплив людини на матеріальний світ природи з метою надання йому властивостей і форм природи, придатних для задоволення потреб людини.
  8. Відносний вплив парникових газів на парниковий ефект
  9. Вплив автоматичних стабілізаторів на коливання ділової активності
  10. Вплив алкоголю на нервову систему; утримання алкоголю в крові.
  11. Вплив величини напруги і параметрів ланцюга на перехідний процес
  12. Вплив держави на ціноутворення.

Корупція має два протилежні напрями впливу на економіку залежно від періоду, який ми розглядаємо.

1. Позитивна роль корупції полягає в тому, що в короткостроковому періоді вона може відносно підвищити ефективність економіки, нехтуючи деякими громадськими інституціями (див. таблицю.). Виключенням є нетиповий випадок корупції, особливо небезпечний вже в короткостроковому періоді, коли трансакционные витрати відносно зменшуються за рахунок підвищення трансакционных витрат конкурентів, що знижує ефективність економіки. Якщо інституціональні рамки суспільства неефективні, то корупція може допомогти обійти їх, тим самим знижуючи вартість трансакцій. Згідно С. Хантингтону, корупція є способом подолання занадто жорстких законодавчих норм і засобом уникнення банкрутства, вона виступає альтернативою реформам.

2. Позитивні риси корупції спричиняють за собою той факт, що, за інших рівних умов економіка характеризується швидшими темпами економічного зростання, чим не корумпована, якщо обоє вони знаходяться в дуже неефективних інституціональних рамках. Корупція разом з «тіньовою економікою» прискорює формування тіньового капіталу і ріст середнього класу, але йому корисніше було б отримати чіткі і стабільні правила гри. Отже, в короткостроковому періоді корупція може понизити вартість трансакцій, але вже в середньостроковому ця вартість обов'язково зросте із-за непередбачуваності корупційних угод.

Негативна роль корупції полягає в тому, що в довгостроковому періоді вона значно знижує ефективність економіки і самих громадських інституцій. Негативна роль корупції для економіки проявляється в наступному:

§ Відбувається консервація неефективних інституціональних рамок;

§ Неефективні інституціональні рамки спотворюють громадську ідеологію, вносячи в неї невіру в можливість жити за законами і нормами моралі, а це прямо сприяє росту трансакционных витрат;

§ Зниження ефективності інституціональних рамок знижує систему стимулів до діяльності.

Поширення корупції створює для бюрократів стимули ще більше спотворювати інституції і систему розподілу, ще більше завищувати вартість трансакцій.

Наслідками корупції є:

1. Спотворення системи розподілу доходів;

2. Неефективне використання ресурсів;

3. Підвищує трансакционные витрати. За оцінками експертів Світового банку хабаря підвищують вартість товарів і послуг на 3-10%; злочинні угрупування контролюють ринки і встановлюють на них ціни, відповідно споживчі ціни збільшуються на 15-20%

4. Податкові інспектори за хабарі дозволяють приховати частину доходів, бюджет недоотримує до 50% надходжень;

5. Підвищення трансакционных витрат знижує загальну ефективність економіки, що проявляється в зменшенні об'ємів інвестицій і темпів росту ВВП;

6. Корупція підриває бюджетну політику, знижуючи ефективність бюджетних витрат і погіршуючи їх структуру

В силу таких негативних наслідків у багатьох країнах світу антикорупційні програми є пріоритетними в державній політиці. У Україні про необхідність боротьби з корупцією говорять усі президенти і депутати усіх скликань Верховних Рад. Але якщо ми порівняємо дані нашої таблиці по індексу корумпованості 1999 р. і 2008 р., то побачимо, що за даними антикорупційної організації Transparency International Україна займає 134 місце з 180 країн світу по рівню корупції і ситуація продовжує погіршуватися. Індекс України у вересні 2008 р. склав 2,5 (за шкалою від 0 до 10, де 0 означає вищий рівень сприйняття корупції, а 10 - найменший). Індекс нижче 3 є показником «галопуючої корупції».

Сьогодні до найбільш гострих в Україні відносяться проблеми тінізації економіки і криміналізації громадського життя, від рішення яких безпосередньо залежить забезпечення стійкого економічного розвитку, підвищення добробуту народу і зміцнення національної безпеки держави.

Аналізуючи теоретичні основи дослідження тіньової економіки, можна відмітити, що B літературі причини її виникнення і існування трактуються по-різному. Так, A. Базилюк, Е. Bopoбьeв і C. Коваленко вважають, що історія тіньової економіки розпочинається з виникнення держави. Витоки цього феномену закладені в самій людині, в мотивах його вчинків, в інтересах, специфіці і унікальності соціальної психології індивіда. Дійсно, по Гегелю, людина як індивідуальність є втіленням нескінченної безлічі проявів стосунків і зв'язків людської душі. B той же час загальновідомий, що найбільший вплив на поведінку людини як біосоціальної істоти має не його внутрішній морально-психологічний стан, а безпосереднє соціальне оточення. «Ненависть і жадання руйнування (протиправних дій. - П. П., Н, Л.)... зароджуються не в людині, а в його оточенні».

 

Мал. 6.1. Індекси оцінки корупції за 1999 р.

 

C появою приватної власності і держави починається відчуження працівників від засобів виробництва і результатів праці, посилюється майнова нерівність. Якщо безпосередні працівники володіють у більшості випадків домашнім майном, то економічно панівні класи - усіма об'єктами власності. Причому цінність накопиченого ними багатства стала переважати над надбанням людей праці в десятки тисяч разів. Еволюція громадського розвитку виробила немало дієвих форм реформування господарського порядку і цивілізованого вдосконалення механізму економічних (розподільних) стосунків. Але коли економічна роль держави в усуненні надмірної майнової дискримінації порушується, то певні групи населення прибігають до індивідуального захисту своїх прав, До крадіжок, шахрайства, привласнення майна і тому подібне вищою формою протесту, захисту попранных прав являються акти масової непокори (страйки, маніфестації, революції), що створюють соціально-економічну базу для поширення тіньової економіки.

Деякі дослідники зв'язують процес тінізації економіки в Україні і в інших постсоціалістичних державах з функціонуванням командно-адміністративної системи в попередній період, з надмірним одержавленням і надцентралізацією економіки. Тому широке поширення отримав на перший погляд логічний, а по суті банальний постулат: коли в результаті ринкових реформ з'явиться «новий хазяїн - власник'', то у самого себе він красти не буде. На думку авторів програми»500 днів«, понад 90% об'єм операцій тeнeвой економіки можна yстpaнить пpи пoмoщи заходів пo фopмиpoвaнию pынкa. Дійсно, як справедливо вважає B. Попович, це гасло в певній мepe може подтверждaться, якщо эконoмикa Укpaины бyдeт дoвeдeнa до eдинoличной нaтypaльнoй фopмы хoзяйствoвaния. Ho, кaк пoкaзывaeт пpaктикa, имeннo тaкoмy xoзяинy yдoбнee пpoвoдить финaнсoвo - хoзяйствeнные oпepaции» в тіні«, зокрема - ухилятися від оподаткування. отже, такий не має нічого спільного з рішенням проблем боротьби з тіньовою економікою. Що ж до генезису цієї економіки, то приведеному твердженню суперечать факти її активізації за 17 лeт ринкових реформ в Україні і її наявність (у об'ємі від 5% до 30% BHП) в західних державах з розвиненою ринковою економікою. Можна говорити тільки про посилення тінізації економіки, викликане помилковою, руйнівною стратегією трансформації економіки командного типу і недосконалістю чинного законодавства. Як справедливо помічає академік HAH України B. Присняков, раптова ліквідація консолідуючої ролі партії, а потім і держави, ейфорія псевдодемократиии, слабкість релігії, корозія людських цінностей і моралі зумовили хаос на пострадянському просторі і привели до потужної криміналізації економіки, що почалася, справедливо кажучи, ще з радянських часів.

Генезис тіньової економіки не можна пояснювати окремими причинами або чинниками. Своїми коренями походження тіньових процесів йде в неправильні, не адекватні існуючій економічній системі дії владних, регулюючих і контролюючих структур держави, форми і методи господарювання, а також в соціально-психологічні спотворення господарської поведінки суб'єктів економічного порядку, які вступають в протиріччя з об'єктивними економічними законами і не відповідають інтересам переважної більшості населення.

Суть поняття «Тіньова економіка» фахівці визначають по-різному. B західній літературі її зазвичай визначають по Э. Фейгу - як економічну діяльність, яка з яких-небудь причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє в BHП. B Україні найбільш прийнятним можна рахувати дещо вдосконалене визначення цього поняття А. Турчиновим - як сфери прояву економічної активності, спрямованої на отримання доходів від заборонених видів діяльності і на ухилення від податків, від громадського (державного) контролю і від сплати податків при легальних видах економічної діяльності.

B структурі тіньової економіки найчастіше виділяють 4 сегменти:

§ Легальний «світлий» (legal economy), такий, що користується недосконалістю чинного законодавства;

§ Напівлегальний темний (dark economy), в якому суб'єкти узаконеної діяльності ухиляються від сплати податків;

§ Неофіційний «сірий» (gгеy economy), в який входять незареєстровані форми підприємництва;

§ Підпільний (black economy), пов'язаний з прямими порушеннями чинного законодавства.

Тіньовий сектор економіки є досить складною поліморфічною соціально-економічною освітою з високим рівнем скритності і інтеграції. Тому кількісна оцінка тіньової економіки являється, напевно, одним з найбільш слабких місць у вітчизняній науці. Навіть існує думка, що визначити масштаби тіньової економіки взагалі неможливо. Для їх вірогідного числення застосовуються такі основні методи: монетарний (попиту на готівку); балансу витрат і грошових доходів; аналізу зайнятості і витрат електроенергії; соціологічних опитувань; та ін. Найбільш достовірним вважається структурний метод розрахунку усіх основних сегментних джерел доходів тіньової економіки.

Тіньова економіка з різними назвами («вторинна», «паралельна», «неформальна», «криміногенна» та ін.) - o6щeмиpoвoe, глобальне явище, до певної міри характерне для усіх країн. B загальносвітовому масштабі її доля складає 5-10% BBП. у африканських і південноамериканських державах - 25-30%, у Білорусі - 19,3%, в Кaзaxстaнe - 34,3% і в Росії - 41,6%. За твердженням експертів MBФ, питома вага тіньової економіки підвищується на ранніх етапах переходу до ринку, проте потім, з прогресом реформ і скороченням корупції в органах державної влади, - починає знижуватися. Цьому твердженню відповідає тенденція до зниження тінізації української економіки за офіційними даними (з 43,5% ВВП в 1997 р. до 35% - в 2003 р.). Експертні ж оцінки цього показника, залежно від методу, коливаються від 40% до 80% ВВП. При усій умовності приведених оцінок, об'єм тіньового сектора економіки в Україні залишається ще занадто великим: він істотно перевищує відповідний рівень більшості країн ЄС і СНД і нині знаходиться на критичній (пороговою) рисі - 30-35%. Подальше поширення тіньової економіки загрожує суспільству Великою кримінальною (замість «оксамитової») революцією, злоякісним переродженням перехідної (до ринкової) економічної системи в кримінальну, таку, що базується на кримінальній «приватизованій» власності, кримінальному бізнесі (підприємництві) і кримінальному ринку. По суті, такий критичний вплив тінізації економіки на суспільство можна назвати «війною без крові», але з великими жертвами з боку населення.

Головні причини і методи поширення тіньової економіки

Головними причинами поширення і прояву тіньової економіки в Україні виступають тіньова політика, корупція і злочини у сфері економіки. Тіньова політика є сукупністю заходів по лобіюванню (від англійського lobby - кулуари) корисливих інтересів нової кланово-олігархічної еліти тіньового бізнесу у сфері управління державою. Як стверджують добре поінформовані політики, в Україні два десятки угрупувань оволоділи половиною об'єктів колишньої державної власності. Найбільш багатими і найбільш впливовими є дніпропетровські, донецькі, київські, львівські і інші кланово-регіональні групи, що включають відомих політиків і величезні капітали, значна частина яких має сумнівні джерела. Політико-економічний вплив таких груп з метою власного збагачення досягається найодіознішими методами: це, зокрема, виведення структур, що належать їм, з-під оподаткування шляхом надання податкових пільг або створення СЭЗ; відстоювання для себе сприятливих умов відносно приватизації прибуткових підприємств; сприяння своїм структурам в наданні кредитів під урядові гарантії; і так далі

Головними технологіями тінізації економіки і, відповідно, основними формами прояву тіньових доходів в сучасній Україні являються такі:

1. Тіньова зайнятість, нелегальне виробництво товарів і послуг. За експертними оцінками вітчизняних дослідників в 90-х роках в Україні в тіньовому секторі на різних умовах була задіяна половина дорослого населення України. Найбільший розмах має і нині у виробництві і реалізації лікеро-горілчаних виробів, нафтопродуктів. За оцінками експертів до теперішнього часу в тіньовому зверненні знаходиться 20-30% ринку алкоголю; більше третини алкогольних напоїв не відповідають стандартам якості, внаслідок чого щорічно помирають 10 тис. чоловік і 30 тис. чоловік втрачають здоров'я.

2. Приховання прибутків підприємств, необгрунтовані податкові пільги і заборгованість із заробітної плати, яка в 2008г. знову стала рости, що свідчить «про перекачування» активів заробітної плати з легального сектора економіки в тіньовий. Першим істотним кроком в реалізації комплексу заходів по обмеженню тіньової економіки у сфері оподаткування логічно рахувати Закон України «Про податки з доходів фізичних осіб», яким замість прогресивної шкали 10-40% встановлена єдина ставка податку 13%. Закон України «Про внесення зміні до Закону України про оподаткування прибутків підприємства», яким замість податку на рівні 30% встановлена ставка 25%. Здійснюються невідкладні заходи по підвищенню ефективності стягування ПДВ, які дадуть можливість поетапно скоротити його ставу з 20% до 15%, а згодом до 12%. Але зниження податків нічого не вирішує з «детінізацією» економіки. Удосконалюючи нормативні заходи економічного порядку, необхідно створити в країні такі економічні, соціальні умови, при яких би чесно працювати, і правильно платити податки було вигідніше, ніж заганяти доходи «в тінь».

3. Шахрайство у фінансово-кредитній сфері і ціноутворенні. Про це свідчить банкрутство комерційних банків; позабанківський оборот «чорної готівки»; величезна платіжна криза, викликана штучним банкрутством підприємств; до 200-300% надприбутку дають небачені монопольні маніпуляції «завищення-заниження» з цінами на внутрішньому і зовнішньому ринках, особливо на продукцію металургійної, хімічної, вугільної, легкої промисловості, сільського господарства. Навіть в умовах хорошого урожаю зернових (42 млн. т.) 2008 р. ціни на хліб ростуть.

Для попередження реалізації цього явища створений портал електронної закупівлі України, завдяки якому можна заощадити, щонайменше, 4 млрд. грн.

4. Масове розкрадання державної власності. Учені вивели індекс «розкрадання держави». У Словенії - 7 пунктів, В Латвії - 30, Росії - 32, в Україні цифра не називається, але вважають, що він набагато вищий, ніж в Росії.

5. Кримінальний бізнес по торгівлі наркотиками, людьми, інтелектуальною власністю, зброєю. Експерти ООН підрахували, що у світі в середньому щорічно нелегально продають наркотиків на суму 400 млрд. дол., це приблизно 8% об'єму світової торгівлі ними. На заході норма прибутку наркоділків - 300%, в Росії - 1000%. Для України характерна торгівля живим товаром. 100 тис. українських жінок опинилися в рабстві за кордоном. Їх купують за 50-200 дол., а перепродають у борделі Західної Європи в 10 разів дорожче. Сучасні рабовласники і контрабандисти світу щорічно заробляють на торгівлі людьми понад 7 млрд. дол.

6. Комп'ютерна злочинність дає приклад, коли вінницький зловмисник в 1998 р., використовуючи систему електронних платежів, незаконно переказав 80 млн. грн. (у той час близько 20 млн. дол.) на кореспондентський рахунок одного з латвійських банків.

7. Відмивання «брудних» грошей (капіталу). У світі щорічно відмивається від 500 млрд. до 1,5 трлн. дол. Відплив українського тіньового капіталу за межу втричі перевищує усі західні кредити і усі види допомоги нашій державі.

Соціально-економічні наслідки тіньової економіки фахівці справедливо розцінюють як суперечливі. Одні отожествляют її з кримінальною економікою і оголошують чисто негативною, паразитичною зоною економічних стосунків. Інші розглядають її як зразок найбільш ефективного господарювання в складних умовах перехідного періоду. Немає підстав усіх учасників тіньових економічних стосунків вважати злочинцями. Проте в тіньовому секторі вектор управління певною мірою утворює кут антисоціальної спрямованості. B силу цього тіньова економіка не може не виступати як паразитичний, гальмівний чинник соціально-економічного розвитку. Із-за невигідності технічного переозброєння в тіньовому секторі економіки сповільнюється HTП, знижується продуктивність праці. Внаслідок обмеженості джерел інвестицій і несприятливого інвестиційного клімату зменшується їх об'єм. Посилюється грошова деградація, а податковий тягар розподіляється на все меншу кількість господарських суб'єктів, працюючих легально. Як наслідок, настає колапс і легального сектора економіки. За роки незалежності наша держава втратила майже половину свого промислового і сільськогосподарського потенціалу. В порівнянні з 1990 р. його BBП зменшився на 60%. Таким чином, розширення масштабів тіньової економіки неминуче призводить до господарського і технологічного регресу країни.

Тіньова економіка, особливо в умовах трансформаційної кризи, служить збагаченню певного кола людей за рахунок обкрадання суспільства, і передусім - за рахунок джерел, що забезпечують фінансове наповнення державного бюджету, це призводить до різкої диференціації населення; завдає колосального збитку моральному клімату нашого суспільства, руйнуючи ідеологічний порядок.

Для виведення економіки з «тіні» первинне значення мають створення сприятливих умов для легальної економічної діяльності і формування «Економіки довіри» на основі максимального обліку інтересів усіх суб'єктів господарювання. Законом України «Про основи національної безпеки України» передбачається «подолання тінізації економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери і припинення відтоку капіталів за кордон».

Важливим кроком в досягненні цієї мети повинні стати амністія власників тіньових капіталів, які не носять чисто кримінального характеру, судова і адміністративна реформи, корінна реформа місцевого самоврядування. Ці реформи повинні привести до істотного вдосконалення економічного порядку, що повинне спричинити корінну перебудову ідеологічного порядку, відродити в нім норми совісті і моралі у відносинах між суб'єктами національної економіки, до оздоровлення політичного порядку шляхом очищення державного апарату від явних корупціонерів і «тіньовиків», за рахунок демократичних перетворень суспільства, подальшого розвитку соціально-орієнтованих ринкових стосунків, тобто розвитку економічної демократії.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)