АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею

Читайте также:
  1. II. Вивчення нового матеріалу.
  2. II. Вивчення нового матеріалу.
  3. II. Вивчення нового матеріалу.
  4. II. Вивчення нового матеріалу.
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Вивчення нового матеріалу.
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. А) поглиблене вивчення курсу.
  12. Вивчення витоків рухливих ігор, обґрунтування закономірностей їх розвитку.

8.14. А чи є потреба ознайомлювати молодших школярів з діленням з остачею? – так, бо, по-перше, цей вид ділення є підготовкою учнів до письмового ділення; по-друге, з ним доводиться зустрічатися у повсякденному житті чи не частіше, ніж з діленням без остачі; по-третє, у своєму дошкільному житті та у практичній діяльності діти вже зустрічалися з таким діленням. Саме тому потрібно підвести під нього відповідну теоретичну базу та систематизувати й узагальнити наявні в учнів знання, уміння і навички. Коли школярі розглядали попередні випадки ділення, то вони за двома числами, – діленим і дільником – одержували одне число – частку. Особливістю ж ділення з остачею, яка навіть зовнішньо відрізняє його від ділення без остачі, є те, що для кожних двох чисел (діленого і дільника) ми отримуємо також два числа: частку і остачу. Отже, враховуючи вказані обставини, вчитель повинен розпочинати роботу з ознайомлення учнів з дією ділення з остачею.

На формування в учнів конкретного змісту дії ділення з остачею та на формування уявлень дітей про цей вид ділення відводиться 2-3 уроки. А потім ця робота проводиться при вивченні інших відомостей. З метою кращого усвідомлення дітьми відмінностей між двома видами ділення, ознайомлення школярів з новим видом ділення слід провести з використанням прийому зіставлення і протиставлення. Для цього пропонуємо учням практично розв’язати дві задачі, одна з яких розв’язується дією ділення без остачі, а інша – за допомогою ділення з остачею. Вивчення досвіду роботи вчителів дає підстави для висновку про доцільність використання з метою особистісної орієнтації навчального процесу спочатку практичних вправ з наочністю, а потім вже використовувати текстову задачу. Наприклад: 1) візьміть 8 кружечків і розкладіть їх порівну у два ряди; 2) візьміть 9 кружечків і розкладіть їх порівну у два ряди; 3) візьміть 15 трикутників і розкладіть їх порівну у чотири ряди. Використання таких вправ дозволить підвести дітей до необхідності введення ділення з остачею.

Роботу над вказаними вправами з учнями, які не можуть виконати їх самостійно, необхідно провести так: скільки геометричних фігур потрібно покласти у перший рядок? Відлічіть стільки фігур і покладіть їх у перший рядок. Скільки фігур слід покласти у другий рядок? Відлічіть їх і покладіть у другий рядок тощо. Чи залишилися у нас ще фігури? Завдяки цьому учні переконуються, що таке завдання виконати неможливо, бо є зайві фігури. Після цього вчитель запитує: якою дією треба було б записувати розв’язання таких вправ? – дією ділення, яка відрізняється від тієї, яку ми розглядали раніше.

Потім вчитель повідомляє, що сьогодні ми познайомимося з новим видом ділення. Для того, щоб зрозуміти його сутність, розв’яжемо схожу задачу практично. Пропонуємо школярам практично розв’язати наступну задачу: “18 квіток розставили у вази по 7 у кожну. Скільки квіток є у кожній вазі? Скільки квіток залишилося?” (підбираючи задачі, вчитель повинен врахувати наступне: у першій задачі ділене, дільник, частка і остача повинні виражатися різними числами, щоб у дітей не сформувалися неправильні уявлення). Вчитель проводить роботу так: скільки квіток поставимо у першу вазу? – 7. Чи залишилися у нас ще квітки? – так. Скільки квіток поставимо у другу вазу? – 7. Чи залишилися у нас ще квіти? – так. Скільки квіток у нас залишилося? – 4. Чи поділилося число 18 на 7? – не поділилося. За допомогою якою дії ви б записали розв’язання цієї задачі? – якщо школярі не дадуть відповіді, то вчитель повідомляє, що розв’язання цієї задачі в математиці записують за допомогою нової арифметичної дії: дії ділення з остачею так: 18:7=2(ост.4). Як би ви назвали число 18? Число 7? Число 2? Число 4? Якщо учні не назвуть правильно всі числа, то вчитель повинен повідомити, що число 20 називається діленим, число 7 – дільником, число 2 – часткою, а число 4 називають остачею. Після цього повідомляється, що приклади на ділення з остачею читаються так: 18 поділити на 7, в частці буде 2 і в остачі 4. Вже при першому ознайомленні з дією ділення з остачею слід розпочинати формувати уявлення дітей про те, що остача менша за дільник. Чому дорівнює дільник? – 7. Чому дорівнює остача? – 4. Що можна сказати про дільник і остачу? – остача менша, ніж дільник. Ознайомивши дітей з новою дією, розпочинаємо роботу з формування уявлень дітей про дію ділення з остачею.

Яка ж система вправ використовується для цього? – аналіз системи вправ підручника та методичних посібників для вчителів, вивчення досвіду роботи вчителів свідчать, що до неї входять принаймні наступні завдання: 1) користуючись малюнком, виконай ділення з остачею (див. малюнок 8.9.). Розглядаючи такі вправи, вчитель повинен провести таку роботу: що зображено на малюнку? Скільки всього кружечків зображено на малюнку? - 17. На які групи їх поділено? – на групи по 3 кружечки. Чи є групи, в яких менше чи більше кружечків? – так, є група, у якій два кружечка. Який приклад можна скласти за цим малюнком? – приклад на ділення з остачею 17:3=5(ост.2).

 
 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)