АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Та іншими галузями права

Читайте также:
  1. Административное право, как отрасль права в системе Российского права.
  2. Адміністративне право України як галузь права.
  3. Ведущие отрасли мусульманского права. Современное мусульманское право
  4. Взаємозв'язок ІС обліку з іншими підсистемами інформаційної системи підприємства.
  5. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
  6. Виды источников права.
  7. Відмежування трудового права від суміжних галузей права.
  8. Влияние клиницистов на систему уголовного права.
  9. Вопрос Гражданское право как отрасль права.
  10. Вопрос №2. Принципы международного частного права.
  11. Вопрос №8. Государство как субъект международного частного права. Договоры с участием государства
  12. ВОПРОС: Методология теории государства и права. Классификация методов познания государства и права.

 

Адміністративне право тісно взаємодіє практично з усіма існуючими галузями права. Воно охоплює своїм регулятивним впливом найрізноманітніші сфери суспільного житгя, організацію діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, управління підприємствами, установами, організаціями, як державної так і недержавної форми власності. Зрозуміло, що державно-управлінська діяльність перебуває під прямим впливом процесів, які відбуваються в суспільстві, і насамперед, у галузі економіки. Вони неминуче позначаються на змісті адміністративного права і характері адміністративно-правового регулювання.

У той же час не можна ігнорувати той факт, що скорочення державного сектору (особливо у сфері економіки) за рахунок приватизації і акціонування різних об'єктів, спричинило їх "вихід" з-під прямого управлінського впливу з боку суб'єктів державного управління. Проте, це не означає відмову від адміністративно-правового регулювання управлінських відносин у цілому.

За цих умовзмінюється юридичний статус структур, які раніше знаходились в організаційному підпорядкуванні численних органів управління галузевого, міжгалузевого, територіального та іншого характеру. Відповідним чином змінюються форми і методи державного управління, зокрема, зростає роль регіональних регуляторів відносин; посилюється значущістъ норм-програм, рекомендаційних норм, адміністративно-правових дозволень; “виходить” на пріоритетні позиції управлінська діяльність контрольно-наглядового і правоохоронного характеру; частіше використовуються регулюючі можливості адміністративних договорів.

Отже, адміністративне право, змінюючи свій зміст, залишається в ролі одного з найнеобхідніших у ринкових умовах регуляторів суспільних відносин.

Службова роль адміністративного права за сучасних умов визначається також й іншими суттєвими обставинами, що випливають безпосередньо з його природи.

У зв’язку з переходом до ринкових відносин та відповідно скорочення державного регулювання особливо у сфері економіки, багато об’єктів вийшли із сфери державного управління, позбавились через приватизацію державної форми власності, набули приватної форми власності. Але принципи адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, їх форми і методи знаходять своє застосування як у їх внутрішньоорганізаційній сфері (створення підприємства, установи, організації, визначення їх структури і чисельності працівників, планування роботи, проведення нарад, зборів, підбір кадрів їх розстановка, перепідготовка, атестація, технічне забезпечення їх діяльності і т.п.) так і в зовнішньоорганізаційній сфері (безпосереднє виконання функцій, направлених на забезпечення конкретних напрямків діяльності відповідних об’єктів управління. В ринкових умовах потребується активізація правоохоронної діяльності з боку державних органів управління.

З актуальністю проблеми правоохорони, як неодмінного елемента правової держави, адміністративне право на відміну від багатьох інших правових галузей зміцнює свої власні юридичні засоби захисту від посягань на правовий режим у сфері функціонування виконавчої влади. Невиконання або недбале виконання вимог адміністративно-правових норм тягне за собою введення в дію попереджувальних, припиняючих і каральних засобів адміністративно-примусового характеру. Серед них особлива роль належить інституту адміністративної відповідальності, а також адміністративному процесу. Найважливіше значення при цьому має те, що за допомогою адміністративної відповідальності дедалі більшою мірою здійснюється захист не тільки управлінських суспільних відносин, а й багатьох інших, зокрема, фінансових, трудових, природоохоронних тощо.

У багатьох випадках адміністративне право не тільки захищає суспільні відносини, а й може виступати у ролі їх регулятора. Так, чинне законодавство застосовує норми адміністративного права для забезпечення належної врегульованості податкових, земельних, трудових та інших відносин. Ними, наприклад, визначаються: порядок стягнення податків ізборів, державний контроль за додержанням податкового законодавства; основні організаційні засади підприємницької діяльності; порядок виникнення і припинення державно-службових відносин; численні аспекти компетенції різних наглядових органів, що діють у рамках предмета інших галузей права.

Наприклад, органи державного пожежного нагляду, органи залізничного транспорту, державна автомобільна інспекція (ДАІ), органи морського і річкового транспорту, органи рибоохорони, органи місцевого господарства, органи держсільтехнагляду та багато інших контрольно-наглядових органів, яких зараз на Україні 41 суб’єкт з правом застосування заходів адміністративного впливу, а також суди, які здійснюють правоохоронну діяльність.

Викладені особливості адміністративно-правового регулювання багато в чому зумовлені асиміляцією діючої правової системи. Особливо це характерно для так званих "нових" правових галузей типу комерційного, підприємницького, банківського права тощо. Крім того, практично в "чистому" вигляді не існує жодна галузь права.

В кожній з них правову базу становлять, як правило, норми різного галузевого профілю з переважанням питомої ваги "власних" норм, тобто які цілком відповідають предмету даної галузі.

Найбільш самостійними є такі галузі права, як конституційне, адміністративне, кримінальне, міжнародне, цивільне право, але в окремих випадках помітна взаємодія норм різних галузей права і законодавства. Так, у земельному або природоохоронному праві чітко проявляється взаємодія цивільно-правових, адміністративно-правових і кримінально-правових норм. Тобто адміністративне право проникає в сферу інших правових галузей. В основі такого явища — фактична наявність управлінських відносин у предметі тієї чи іншої галузі права.

Адміністративне право з урахуванням специфічних особливостей державно-управлінської діяльності як правової форми реалізації виконавчої влади, охоплює своїм регулятивним впливом надзвичайно широке коло суспільних відносин управлінського типу. Таким чином, чітко проявляється багатоманітність адміністративно-правового регулювання. Приміром, фінансове право регулює суспільні відносини, які суворо обмежені рамками його предмета.

Адміністративне право таких суворих меж не має. Відповідно, важко знайти будь-яке спеціальне питання, яке можна було б назвати винятково адміністративно-правовим, тобто таким, що не зачіпає інтереси інших правових галузей. Фактично з усіх боків нас "оточують" норми, перш за все, адміністративного права. Хоча цей висновок здаєтъся з першого погляду парадоксальним, проте, він має міцне підгрунтя. Якщо, наприклад, у цьому плані вести мову про громадянина, то найбільш широкими і різноманітними є його адміністративна правоздатність і дієздатність: народження, навчання, практична робота, взаємовідносини з соціальними, комунальними, медичними, транспортними, правоохоронними та іншими службами — на всіх цих процесах обов'язково позначається відповідний регулятивний вплив адміністративного права.

Сфера державного управління не ізольована від діїнорм інших галузей права, якими регулюються відповідні суспільні відносини, які не охоплені предметом адміністративного права. Так виникає взаємодія різних правових галузей.

Найбільш тісно адміністративне право взаємодіє з конституційним (державним) правом. Будучи провідною галуззю, конституційне право закріплює основні принципи організації та функціонування виконавчої влади, місце її суб'єктів у державному механізмі, правові основи їх формування і взаємовідносин з суб'єктами інших гілок єдиної державної влади; права і свободи людини і громадянина, значна частина яких практично реалізується у сфері державного управління. Отже, норми конституційного права є основою для вироблення адміністративно-правових норм.

Адміністративне право їх деталізує і конкретизує. При цьому воно визначає правовий механізм реалізації прав і свобод громадян, компетенцію різних ланок системи виконавчої влади; адміністративно-правовий статус конкретних учасників управлінських відносин адміністративно-правові засоби їх захисту; форми і методи державно-управлінської діяльності, основи її галузевої і міжгалузевої, регіональної і місцевої організації тощо. Отже, адміністративне право, змінюючи свій зміст, залишається в ролі одного з найнеобхідніших у ринкових умовах регуляторів суспільних відносин. Службова роль адміністративного права за сучасних умов визначається також й іншими суттєвими обставинами, що випливають безпосередньо з його природи.

Адміністративне право тісно стикається з цивільним правом, оскільки обидві галузі регулюють відносини майнового характеру. Однак норми цивільного права регулюють ті відносини, в яких сторони рівноправні, а норми адміністративного права регулюють відносини, які будуються на підпорядкованості однієї сторони другій.

Певні зв'язки є також з трудовим правом у сфері регулювання службових відносин. Норми трудового права визначають статус службовців як учасників трудового процесу. Норми ж адміністративного права регулюють державно-службові відносини: умови вступу на державну службу, порядок її проходження, правила користування службовими документами, повноваження посадових осіб щодо організації трудового процесу тощо.

Адміністративне право тісно пов'язано з фінансовим правом. Власне, фінансове право своїм народженням зобов'язане конституційному, адміністративному і частково цивільному праву. Фінансове право регулює відносини у сфері фінансової діяльності держави, насамперед, діяльності щодо акумулювання і розподілу коштів, що становлять національний доход держави. Для регулювання відносин, які тут виникають, використовується адміністративно-правовий метод. Але фінансове право визнане самостійною галуззю, оскільки регулювання мобілізації, розподілу і використання коштів у державних інтересах має велике значення і специфічні особливості. Тобто, коли йдеться про розподіл фінансів — це фінансове право; коли мова іде про організацію роботи фінансових органів — це сфера впливу адміністративного права. Адміністративне право регулює управлінські відносини в галузі фінансів, а фінансове — самі фінансові відносини як особливий різновид економічних віносин.

Найбільш складно здійснити розмежування між адміністративним і такими галузями права, як земельне, природоохоронне, сільськогосподарське, митне, підприємницьке, податкове. Значна частина відносин, які стосуються предмета зазначених галузей, регулюється нормами адміністративного права і притаманними йому методами.

Межі норм кримінального і адміністративного права визначаються характером і спрямованістю відповідних заборон, за порушення яких наступає відповідальність за адміністративним чи кримінальним законодавством в залежності від наслідків, які настали.

Отже, адміністративне право – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини в ході діяльності органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій державної і недержавної форми власності по забезпеченню реалізації та захисту прав, свобод, законних інтересів фізичних і юридичних осіб, надання їм управлінських (адміністративних) послуг, а у випадку допущення правопорушень, притягнення винних до адміністративної відповідальності.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)