АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ринковий механізм та його елементи. Закони функціонування ринкової економіки

Читайте также:
  1. Бази даних, їх призначення та основні елементи.
  2. Бердичівський коледж промисловості, економіки та права
  3. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
  4. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  5. Взаємозв'язок політики й економіки
  6. Види сукупного економічного потенціалу національної економіки
  7. Визначальні риси традиційної (натуральної) економіки
  8. Визначення ринкової рівноваги.
  9. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.
  10. ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ «ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»
  11. Вплив інвестицій на зростання національної економіки. Модель макроекономічного мультиплікатора
  12. Вплив корупції на функціонування економіки.

Ринкове регулюван­ня здійснювалося через механізм вільної конкуренції та вільного ціноутворення, цілковитої свободи економічної діяльності господарських суб’єктів. При цьому відбува­лися стихійне переливання капіталу внаслідок внутріга­лузевої та міжгалузевої конкуренції, структурні зрушен­ня в економіці, встановлювалися пропорції між сферами та галузями народного господарства тощо, тобто мало місце саморегулювання економіки.

Такий механізм функціонував без відчутних збоїв упродовж приблизно трьох століть. Уперше він виявив свою неспроможність під час економічної кризи 1825 р., яка засвідчила, що збалансованість національного ринку, і насамперед рівновага між попитом і пропозицією, дося­гаються внаслідок руйнування, знищення частини націо­нального багатства, стагнації продуктивних сил. Так, від­повідна збалансованість народного господарства періодич­но (через кожні 10—11 років) відновлювалася впродовж майже 50 років. Остаточного краху система ринкового са­морегулювання зазнала під час кризи 1929—1933 рр.

Причини неспроможності механізмів ринкового регу­лювання:

1. Розвиток продуктивних сил, їх постійне усклад­нення. Цей процес виявився у тому, що у цій системі, по-перше, з’явилися нові елементи, зокрема наука. Відмежу­вання науки як окремого елемента почалося ще в період промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст. Чіткіше контури такого відокремлення окреслилися на­прикінці XIX ст. Неспроможність ринкового механізму виявилась у процесі відокремлення науки як продуктив­ної сили, коли в її складі сформувався новий напрям розвитку — фундаментальні наукові дослідження. Нині в системі продуктивних сил з’явився ще один структурний елемент — інформація, що вимагає посилення регулюю­чої ролі держави.

Відбулися також істотні кількісно-якісні зміни в тра­диційних елементах системи продуктивних сил — робо­чій силі, використовуваних людьми силах природи, засо­бах виробництва тощо. Так, ринок робочої сили. Її якість у XIX ст. були переважно дуже простими (низький рі­вень освіти, кваліфікації, потреб тощо). Тому не було потреби в загальнонаціональному масштабі витрачати ве­личезні кошти на розвиток освіти, охорони здоров'я, перекваліфікацію та ін. Роль людини, робочої сили у сучасному виробництві кардинально змінилася, тому держава, наприклад у США, витрачала на розвиток освіти у 1999 р. 456 млрд. дол. Аналогічні труднощі виникають за необхідності забезпечення населення послугами пошти, транспортними сполученнями, шляхами, мостами тощо, оборони та ін.

2. Поступове наростання труднощів у взаємодії лю­дини з природою, екологічна криза. Ринок позбавлений внутрішніх чинників, які б стимулювали підприємців зберігати природу. Він не може враховувати екологічний фактор, який неможливо відобразити у ринковій ціні.

3. Неспроможність рівномірно розвивати регіони кра­їни, продуктивні сили, забезпечувати їхню зайнятість тощо.

4. Неможливість забезпечити справедливий розподіл і соціальний захист населення.

5. Поглиблення процесу усуспільнення виробництва та праці, тобто відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва. Його концентрації тощо. Конкретним виявом цього процесу є зростання кількості галузей, посилення міжгалузевих зв’язків. Для координації цих процесів у масштабах всього народного господарства необхідний єдиний центр управління,

6. Значне ускладнення відносин власності. У США, наприклад, кількість суб’єктів власності за повоєнний період збільшилася майже на 15 мли. Щоб утримувати економічну систему конкурентоспроможною, держава повинна сформувати для цих суб'єктів єдину нормативну базу, виробити науково обґрунтовану політику оподаткування тощо.

7. Необхідність проведення єдиної економічної полі­тики розвитку всієї соціально-економічної системи. Формування такої політики, збирання, обробка та вико­ристання для цього розгалуженої системи інформації, здійснення економічного програмування.

8. Неспроможність забезпечити народне господарст­во необхідною кількістю грошей і проводити єдину гро­шово-кредитну політику через центральний банк.

9. Ґрунтування такого механізму на базі стихійної дії економічних регуляторів (коливання попиту і пропо­зиції, переливання капіталів, економічних криз тощо), що вимагає тривалого часу для усунення диспропорцій.

10. Неспроможність подолати монополізм, монопо­лістичні тенденції в економіці, наростання інфляції, кризи надвиробництва, безробіття та інші негативні явища, які породив сам ринковий механізм. Так, конку­рентна боротьба призводить до таємних угод між крупни­ми товаровиробниками тощо.

Таким чином, ринок не зміг забезпечити стабільного економічного зростання.

Ці найважливіші причини (а також менш істотні при­чини й фактори) розкривають кризу ринкової системи лише в межах окремих національних держав. Ще більшу неспроможність ринковий механізм виявляє у межах сві­тової системи господарства, світового ринку, де необхід­но здійснювати регулювання світогосподарських зв’язків (торгівлі, валютних відносин тощо).

Обмеженість ринкового механізму в цих сферах не означає, однак, що ринкові регулятори тут цілком зайві. Вони повинні використовуватися в органічній єдності з державним та недержавним регулюванням, але пріоритет у забезпеченні збалансованості національного та світово­го ринків, у встановленні (або відновленні) названих про­порцій і розв’язанні багатьох проблем розвитку сучасної економічної системи належить державі. В майбутньому значення державного регулювання відчутно зросте. Це зумовлено насамперед виникненням і загостренням та­ких глобальних проблем сучасності, як можливість зни­щення людства в ядерній війні, світова екологічна криза тощо. Все це вимагає розширення й посилення економіч­них функцій держави.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)