АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Органічні речовини клітини

Читайте также:
  1. Будова речовини і явище радіоактивності
  2. Використання підприємством паспортів безпеки речовини
  3. Вогнегасні речовини та їх властивості
  4. Густина речовини
  5. Органічні речовини.
  6. ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ЖИВИХ СИСТЕМ. ВУГЛЕВОДИ
  7. Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
  8. Тема. Кількість речовини. Постійна Авогадро
  9. Усунення впливу сторонніх йонів. Маскування. Маскуючі речовини.

Ліпіди – низькомолекулярні, нерозчинні у воді сполуки, складаються з жирних кислот, спиртів, альдегідів, нітрогенвмісних основ та амінокислот; жири (тваринні та рослинні жири (олії) складаються з гліцерину та вищих жирних кислот; функції ліпідів: енергетична, будівельна, захисна, видільна.

Вуглеводи – речовини з загальною формулою (СН2О)n: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза, галактоза), дисахариди (сахароза, галактоза, лактоза, мальтоза та інші), полісахариди (крохмаль, глікоген, целюлоза), функції: будівельна, енергетична, запасаюча.

Білки – полімери, мономерами яких є 20 амінокислот; серед амінокислот, що входять до складу білків є 9 незамінних амінокислот, тобто таких, що не синтезуються в організмах людини та тварин: аргінін, валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін; між амінокислотними залишками у молекулі білка утворюється пептидний зв’язок; білки бувають прості і складні; за кількістю амінокислотних залишків розрізняють пептиди, поліпептиди та білки; структура білків: первинна (визначається порядком чергування амінокислот у пептидному ланцюзі, які з’єднуються пептидними зв’язками), вторинна (спірально закручений ланцюг з амінокислотних залишків, який утримується водневими зв’язками між СО– та NH– групами, розташованими на сусідніх витках спіралі); третинна (просторова конфігурація білкової молекули, що нагадує глобулу, підтримується іонними, водневими та дисульфідними зв’язками (S=S)); четвертинна (формується при взаємодії декількох глобул білка, які утримуються електростатичними взаємодіями та водневими зв’язками); функції білків: будівельна, транспортна, рухова, захисна, каталітична, сигнальна, регуляторна, запасаюча, енергетична; властивості білків: денатурація (втрата молекулою білка своєї структури під впливом підвищення температури, зміни рН, зневоднення, опромінення та ін), ренатурація (відновлення структури білка після відновлення нормальних умов, ренатурація можлива тільки у тому випадку, якщо не була порушена первинна структура білка).

Нуклеїнові кислоти – речовини білого кольору, волокнистої структури, погано розчинні у воді; для нуклеїнових кислот характерні процеси денатурації та ренатурації; для ДНК характерний процес реплікації (самоподвоєння); ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) утворена двома ланцюгами, які утворені нуклеотидами (нуклеотид складається з нітратної основи (А (аденін), Г (гуанін), Ц (цитозин), Т (тимін)), дезоксирибози та залишка фосфатної кислоти, нітратні основи сусідніх ланцюгів подвійної спіралі з’єднуються водневими зв’язками відповідно до принципу компліментарності А=Т; Ц=Г; функція ДНК – збереження і передача спадкової інформації; РНК (рибонуклеїнова кислота) складається з одного ланцюга, який утворений нуклеотидами (нуклеотид складається з нітратної основи (А (аденін), Г (гуанін), Ц (цитозин), У (урацил)), рибози та залишку фосфатної кислоти, функції РНК – участь у синтезі білка, транспорт амінокислот; РНК буває: інформаційна або матрична (і-РНК або м-РНК) – переносить інформацію про послідовність амінокислот з ДНК на білок; рибосомальна (р-РНК) – входить до складу рибосом; транспортна (т-РНК) – транспортує амінокислоти до рибосом.

АТФ – універсальна макроергічна сполука, складається із залишка нітратної основи – аденіну, рибози та трьох залишків фосфатної кислоти, містить два макроергічні зв’язки, є універсальним переносником енергії від місць фосфорилювання (окислювального фосфорилювання чи фотофосфорилювання) до органел клітини, де енергія потрібна (наприклад, до рибосом для синтезу білків), АТФ ↔ АДФ ↔ АМФ, при перетворенні АТФ на АДФ виділяється 40 кДж енергії та відщеплюється молекула фосфатної кислоти, а при утворенні АТФ з АДФ та молекули фосфатної кислоти затрачається 40 кДж енергії, аналогічні процеси відбуваються при перетворенні АДФ у АМФ.

Вітаміни – біологічно активні низькомолекулярні органічні речовини різноманітної будови (відомо понад 50), потрібні для життєдіяльності всіх живих організмів, беруть участь у обміні речовин та перетворенні енергії переважно як компоненти ферментів.

Ферменти – біологічні каталізатори біохімічних процесів, понижують енергію активації біохімічних реакцій, специфічні (каталізують певні реакції).

Гормони – біологічно активні речовини, що виробляються залозами внутрішньої та змішаної секреції, а також, скупченнями спеціалізованих клітин організму та мають цілеспрямовану дію на інші органи і тканини.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)