АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Страхові пенсії за законодавством України

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. АГРАРНИЙ СОЮЗ УКРАЇНИ (АСУ)
  3. Адміністративне право України як галузь права.
  4. Античні поліси на території України
  5. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  6. АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ УКРАЇНИ
  7. Бюджетна система України: основні характеристики
  8. Бюджетний устрій і бюджетна система України
  9. Валютний курс та макроекономічний стан України.
  10. Валютні системи та валютна політика. особливості формування валютної системи України
  11. Верховний Суд України.
  12. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України

Страхова пенсія є одним із найбільш поширених видів пенсійного забезпечення. Вона може призначатися та випла­чуватися особі окремо як у солідарній, накопичувальній обов'язковій та недержавній пенсійних системах, так і у кожній з трьох пенсійних систем одночасно.

У солідарній пенсійній системі передбачається виплата пенсій за віком, пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку з втратою годувальника. З накопичувальної обов'язкової системи може виплачуватися довічна пенсія або одноразова пенсійна виплата, а в системі недержавного пенсійного забез­печення особа вправі претендувати на довічну пенсію, пенсію на визначений період або ж одноразову пенсійну виплату.

Правовою основою для призначення та виплати страхових пенсій є низка законів України, серед яких найважливіши­ми вважаються: «Про загальнообов'язкове державне пенсій­не страхування», «Про загальнообов'язкове державне стра­хування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання, що спричинило втрату працездат­ності», «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Страхові пенсії відзначаються певними ознаками. Най­більш характерним є те, що суб'єктами права на них можуть бути лише застраховані громадяни або члени їхніх сімей. Незастраховані особи не можуть отримувати страхову пенсію.

Важливою умовою призначення страхової пенсії є так зва­ний страховий стаж особи, тобто період сплати нею (або її ро­ботодавцем) страхових внесків до відповідного пенсійного фонду.

Характерною ознакою страхових пенсій є те, що вони ви­плачуються за рахунок державних та недержавних соціаль­них страхових фондів. У солідарній пенсійній системі здійс­нення пенсійних виплат проводиться з Пенсійного фонду або з Фонду загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; у накопичувальній — за рахунок Накопичувального пенсійного фонду; у недер­жавній — за рахунок коштів недержавних пенсійних фондів.

За загальним правилом, юридичними фактами, що зумов­люють виплату страхової пенсії, є обставини, передбачені пенсійними законами, але у певних випадках особа може додатково визначити інші юридичні факти у пенсійному контракті.

Для страхових пенсій характерним є те, що розмір їх спів­відносний із середнім заробітком особи. При цьому законода­вець встановив обмеження максимальної величини заро­бітної плати, з якої стягуються страхові внески на пенсійне забезпечення. У накопичувальній (обов'язковій та недер­жавній системах) розмір пенсійних виплат залежить лише від інвестиційного доходу та пенсійних активів особи.

На відміну від багатьох інших соціальних виплат, пенсійні кошти у накопичувальних пенсійних системах є приватною власністю особи. Вона може вказати майбутніх спадкоємців на випадок, якщо не зможе самостійно скористатися власни­ми пенсійними коштами.

І, нарешті, останньою ознакою, що характеризує страхові пенсії, може вважатися можливість отримання пенсійних виплат накопичувальної системи особою одноразово.

 

3. Загальні умови пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою

Суб'єктами права на одержання пенсійних виплат у солі­дарній пенсійній системі є:

1) громадяни України, які застраховані на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стра­хування» та досягли встановленого пенсійного віку чи ви­знані інвалідами у встановленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб — члени їхніх сімей;

2) особи, яким до дня набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забез­печення», — за умови, якщо вони не отримують пенсії (щомі­сячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених Законом, — члени їхніх сімей.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Ук­раїні на законних підставах, мають право на одержання пен­сійних виплат із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України, як­що інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

1) За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

2) пенсія за віком;

3) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворю­вання, у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інва­лідності з дитинства;

4) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Якщо особа має одночасно право на різні види пенсії за солідарною пенсійною системою, то за її вибором їй призна­чається лише один із видів пенсії.

Загальними умовами для призначення та виплати пенсій є:

1) настання відповідного соціального ризику: досягнення загального чи спеціального пенсійного віку; настання інвалід­ності внаслідок загального захворювання (травми, не пов'яза­ної з виробництвом чи з дитинства); втрата годувальника;

2) наявність в особи необхідного пенсійного страхового стажу.

Базовою величиною для обчислення розміру пенсій за солідарною системою виступає заробітна плата особи — май­бутнього пенсіонера.

Як бачимо, важливою умовою для призначення пенсії є пенсійний страховий стаж. Таким вважається період, протя­гом якого особа підлягала загальнообов'язковому державно­му пенсійному страхуванню чи щомісяця сплачувала стра­хові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Таким мінімальним страховим внеском прийнято вважати суму коштів, що дорівнює добутку мінімального розміру заробітної плати та страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій­не страхування»).

Пенсійний страховий стаж обчислюється в місяцях і становить суму місяців трудової діяльності особи (чи прирівняних до неї періодів), за які сплачено мінімальний страховий внесок. Неповний місяць роботи, якщо застрахо­вана особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у сис­темі загальнообов'язкового державного пенсійного страху­вання, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до пенсійного страхового стажу як пов­ний місяць за умови здійснення особою доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплаче­них коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. В іншому разі до пенсійного страхового стажу зараховується період, визначений за кож­ний місяць сплати страхових внесків як частка суми фак­тично сплачених особою страхових внесків за відповідний місяць та мінімального страхового внеску за відповідний місяць.

До пенсійного страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інва­лідності (або у зв'язку з втратою годувальника), крім наявно­го в особи пенсійного страхового стажу, на загальних засадах нараховується також період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою загального пенсійного піку (або період з дня смерті годувальника до дати, коли б го­дувальник досяг загального пенсійного віку).

За періоди з 1 липня 2000 р. пенсійний страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду ні даними, що містяться в системі так званого персоніфікова­ного обліку. Його було запроваджено на підставі Указу Президента України «Про заходи щодо впровадження персоніфіко­ваного обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загаль­нообов'язкового державного пенсійного страхування».

До впровадження системи персоніфікованого обліку пенсійний страховий стаж обчислюється на підставі доку­ментів та в порядку, визначеному законодавством, що діяли до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'яз­кове державне пенсійне страхування». Основним докумен­том, що підтверджує стаж роботи за цей період, є трудова книжка.

Після призначення пенсії у солідарній пенсійній системі особа може продовжувати здійснювати трудову діяльність та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду. Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до її страхо­вого стажу.

За загальним правилом, періоди, щодо яких обчислюється пенсійний страховий стаж, враховуються в одинарному розмірі. Разом з тим Законом України «Про загальнообов'яз­кове державне пенсійне страхування» передбачено деякі ва­ріанти обчислення періодів, які зараховуються до пенсійного страхового стажу. Це стосується, наприклад, військової служби у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку чи в пар­тизанських загонах і з'єднаннях, що зараховується до стажу роботи на пільгових умовах як один місяць за три. Час пере­бування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, — зараховується у по­трійному розмірі.

У подвійному розмірі до страхового стажу зараховується робота, незалежно від віку, в тому числі як вільнонайманого складу у військових частинах, і служба, крім військової служби, в роки Великої Вітчизняної війни та в інші періоди ведення бойових дій тощо.

Робота на водному транспорті протягом повного навіга­ційного періоду зараховується за рік роботи, а сезонні роботи на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промис­ловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, — за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховуються до стажу робо­ти за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною тривалістю.

Закон передбачає чимало інших випадків пільгового об­числення трудового стажу, які зараховуються до пенсійного страхового стажу, що дає підстави для призначення пенсій.

Важливо зазначити, що при обчисленні пенсійного стра­хового стажу використовується спеціальний коефіцієнт страхового стажу. Він є кількісним критерієм (величиною для обчислення) пенсійного страхового стажу особи при виз­наченні розміру пенсії у солідарній пенсійній системі.

Коефіцієнт страхового стажу визначається за встановле­ною формулою та позначається числом із заокругленням до п'яти знаків після коми.

Кс = См х Вс / 100 х 12, де:

Кс — коефіцієнт страхового стажу;

См — сума місяців пенсійного страхового стажу особи;

Вс — величина оцінки одного року пенсійного страхового стажу особи (у відсотках), яка диференціюється залежно від того, до якого періоду існування пенсійної системи України належить її страховий стаж. Так, за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року (Вс) страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування — 1,08 %.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичуваль­ній пенсійних системах, визначається один коефіцієнт пенсійного страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефі­цієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

За періоди трудової діяльності до 31 грудня 2003 р., ко­ефіцієнт страхового стажу не може перевищувати 0,75. А на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 вироб­ництв, робіт, професій, посад і показників — 0,85.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців пенсійного стра­хового стажу особи підряд до 1 липня 2000 р., незалежно від перерв, та за весь період пенсійного страхового стажу, почи­наючи з 1 липня 2000 р. При цьому за період трудової діяль­ності після 1 липня 2000 р. особа може виключити будь-яких до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період не перевищує 10 % тривалості її загального пенсійно­го страхового стажу. Якщо ж пенсійний страховий стаж становить менший, ніж передбачений в законі період, врахо­вується заробітна плата (дохід) за фактичний пенсійний страховий стаж.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством; а за періоди, починаючи з 1 липня 2000 р. — за даними, що містяться в системі пер­соніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислен­ня пенсії (Зп) визначається як добуток середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призна­ченням пенсії (Зс) та середнього коефіцієнта заробітної пла­ти особи за період її пенсійного страхового стажу. Середній коефіцієнт визначається як частка суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Ск = Кз1 + Кз2 + КзЗ +... + Кзn) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахо­ваної особи (К). Тобто Зп = Зс х (Ск: К).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення за­робітної плати (доходу) враховується наявна середня за­робітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перера­хунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії піс­ля отримання даних про середню заробітну плату працівни­ків, за календарний рік, що передує року звернення за при­значенням пенсії.

Законом передбачено особливий порядок обчислення заро­бітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові вне­ски за місяць для застрахованих осіб, які здійснювали під­приємницьку діяльність і обрали при цьому особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, прид­бання спеціального торгового патенту тощо).

Законом встановлюються максимальні розміри заробітної плати, з яких обчислюється пенсія. Зокрема, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою осо­бою після 1 січня 2004 р., з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах вста­новленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до 1 січня 2004 р., у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування. На місяць у розрахунку на од­ного працюючого максимальний розмір заробітної плати тоді становив: з 1 липня 1998 р. — 1000 грн; з 1 березня 2002 р. — 1600 грн; з 1 травня 2002 р. — 2200 грн; з 1 червня 2003 р. — 2660 грн.

За періоди до липня 1998 р., тобто до часу, коли було за­проваджено обмеження максимального розміру заробітної плати, — у межах сум, які включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і які не перевищують 5,6 роз­міру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)