АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критерії діагностики

Читайте также:
  1. Алгоритм діагностики і надання допомоги хворим з політравмою на догоспітальному етапі
  2. Арттерапія в роботі з обдарованими дітьми як метод діагностики обдарованості
  3. Види та методи соціальної діагностики
  4. Вкажіть, які методики відповідають основним методам копроскопічної діагностики за гельмінтозів.
  5. Групи та критерії відповідності для права перебувати на спрощеній системі
  6. Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
  7. Додаткові методи діагностики
  8. Економічна діагностика як наука(сутність та види, предмет, задачі і принципи економічної діагностики(варіант №3).
  9. З регулятивної точки зору, виявлення критеріїв, які надають можливість казати про вихід за певні
  10. Засоби діагностики успішності навчання
  11. Історіографія соціально-педагогічної діагностики
  12. Клінічні та діагностичні критерії.

Діагностичними критеріями гіпертрофічної форми АІТ (зоб Хашимото) у дітей і підлітків вважають сукупність наступних ознак:

•Збільшення об’єму ЩЗ більше 97 перцентилі нормативних значень для даної статі (за нормативами ВООЗ 2001 р. – з розрахунку на площу поверхні тіла).

•Високий титр антитіл до тиреопероксидази (АТПО) або до мікросомальної фракції тиреоцитів (АМФ) в сироватці крові – у 2 і більше разів вище верхньої межі норми.

•Характерні ультразвукові зміни структури ЩЗ: дифузна гетерогенність і на тлі дифузного зниження ехогенності – розмиті ізо- та гіперехогенні фокуси.

Зниження функції ЩЗ у дітей і підлітків з АІТ не є обов'язковим симптомом захворювання і не може бути основним діагностичним критерієм. Проте наявність набутого первинного гіпотиреозу у дітей і підлітків слід розцінювати як результат АІТ (гіпертрофічної або атрофічної форми).

Диференціальна діагностика

Диференціальну діагностику аутоімунного тиреоїдиту проводять з дифузним токсичним зобом, іншими клінічними формами тиреоїдиту, ендемічним, спорадичним зобом, вузловим зобом, карциномою щитоподібної залози. Крім того, аутоімунний тиреоїдит може бути складовою частиною ендокринних і неендокринних захворювань з аутоімунним компонентом.

Лікування

Проводиться амбулаторно. Методи впливу безпосередньо на аутоімунний процес в ЩЗ відсутні.

■Терапія Л-тироксином показана:

- дітям з явним гіпотиреозом (підвищення рівня ТТГ і зниження рівня вільного Т4);

- дітям із субклінічним гіпотиреозом (нормальні рівні вільного Т4 і підвищені рівні ТТГ, що

підтверджені дворазовим дослідженням);

- при значному збільшенні об'єму ЩЗ – більш ніж на 30% від верхньої межі норми

(97 перцентилі для даного віку і статі) при нормальних показниках вільного Т4 і рівні ТТГ

вище 2 мОД/л: ◊ для ліквідації і/або попередження прогресування росту зоба; ◊ для

профілактики синдрому компресії і (псевдо)вузлоутворення.

■Доза Л-тироксину становить 3-4 мкг/кг маси на добу. У хворих на аутоімунний тиреоїдит Л-тироксин виконує роль замісної та імуномодулюючої терапії, зменшується стимуляція ЩЗ тиротропіном, знижується титр антитиреоїдних антитіл.

Критерієм адекватності терапії Л-тироксином є досягнення нормального рівня ТТГ і стійке збереження його на оптимальному рівні (0,5-2,0 мОД/л).

■При наявності у дітей дифузного зоба із неоднорідною ехоструктурою за відсутністю антитіл до тиреопероксидази, показниках тиротропіну до 2,0 мОД/л рекомендується призначення йодиду калію в дозі 200 мкг/добу впродовж 6-12 міс. При позитивному результаті терапії (зоб зменшився або зник) зоб трактується як ендемічний (йододефіцитний) і прийом йодиду калію продовжується у відповідній віковій дозі. При відсутності ефекту (зоб прогресує) призначається терапія лівотироксином. Фізіологічні дози йодидів (до 200 мкг/добу) не справляють негативного впливу на ЩЗ, навіть при гіпотиреозі, зумовленому аутоімунним тиреоїдитом.

■Хворі з АІТ, що проживають у районах йодного дефіциту, можуть отримувати фізіологічні дози йоду (100-200 мкг/добу).

■До комплексного лікування аутоімунного тиреоїдиту рекомендують включення альфа-ліпоєвої кислоти, яка знижує рівень антитиреоїдних антитіл, гепатопротекторних препаратів (есенціале, енерлів). Хворим з АІТ, що супроводжується гіпотиреозом, доцільно призначати препарати берлітіон, тіогамму.

■Санація вогнищ інфекції.

Критерії ефективності лікування – нормалізація структури та розмірів щитоподібної залози, титру антитиреоїдних антитіл; при розвитку гіпотиреозу – нормальний рівень ТТГ.

■При гіпертиреоїдній фазі аутоімунного тиреоїдиту, враховуючи незначно виражену гіперфункцію, показана симптоматична терапія – бета-адреноблокатори, симпатолітики, седативні та інші за показаннями.

Хірургічне лікування показане тільки при великих розмірах зоба із стисканням і зміщенням органів шиї та середостіння, загрудинно розміщеному зобі великих розмірів, у разі підозри на злоякісне утворення ЩЗ.

Прогноз при ранній діагностці та адекватному лікуванні сприятливий. Близько 50% дітей з аутоімунним тиреоїдитом виліковується.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)