Умови та зміст моделі торгового балансу (ТВ)

Умови моделі:

1)Модель дає можливість показати правила взаємодії фінансової і грошової політик з врахуванням балансування ТВ;

2)Вводяться нові змінні, які до цього часу не використовувались.

Y_F-дохід і попит індивідуальних споживачів;

q_r-реальний обмінний курс національної валюти.

E_X=E_X(Y_F,q_r)

I_mp=I_mp(Y,q_r)

E_X=

I_mp= +mY

NX=TB= -( +mY)

Y=C+I+NX

C= +cY

Y= +cY+ + - -mY

= + + -

=Y(1-c+m)

ΔY/ΔA=1/(s+m) – мультиплікатор автономних видатків з урахуванням ТВ.

Стан ТВ залежить не стільки від номінального, скільки від співвідношення зовнішніх (p_imp) і внутрішніх(p_exp) цін.

TB=pE_X-qp_fI_mt

p-внутрішні ціни;

q-номінальний курс;

p_f-ціна імпортної продукції у внутрішніх цінах;

I_mt-імпорт товарів.

ТВ=Е_Х-q(p_f/p_T)I_mt

q^r=q(p_f/p_T)

Якщо q^r↑ - це означає подорожчання імпорту, і попит на імпортну продукцію скоротиться, зростають експортні спроможності країни (ТВ). Підвищення q^r фактично означає девальвацію національної валюти.

1)т.1 – точка зовнішньої рівноваги, зона вгорі ТВ>0;

2)т.2 ілюструє сальдо ТВ за умови, що наш дохід Y залишився без змін. Показує, що за спеціальних умов ТВ із 0 став +.

3)т.3 означає той обсяг внутрішнього доходу, який він мав стати для того, щоб ТВ повернувся до 0.

Умови для пояснення:

1)зовнішня рівновага ілюструється функцією ТВ;

2)внутрішня рівновага ілюструється функцією розриву заощаджень (S-I);

3)Передбачається, що зміни у фінансовій сфері відображаються на розриві заощаджень, а зміни у грошовій сфері відображаються на девальвації або ревальвації курсу валюти. Графічно це втілюється у змінах функції ТВ, яка одночасно є функцією зовнішньої рівноваги.

Логіка розриву заощаджень:

Y=C+I+NX, NX=TB

NX=Y-C-I

(Y-C)=S – загальнонаціональні заощадження, які складаються з частин (приватних (S_P) і державних (S_G=T-G))

NX=S_P+(T-G)-I=S-I

Тут припускається, що в розриві заощаджень лише загальнонаціональні заощадження (S) є функцією внутрішнього доходу, інвестиції не є функцією доходу, вони залежать від екзогенних (зовнішніх) величин.

(S-I)=F(Y)

Ця функція є позитивною або висхідною; тобто, якщо Y↑, то збільшується S, і відповідно збільшується (S-I).

Оскільки величина внутрішнього доходу передусім визначається фінансовими інструментами, тобто податками і видатками від яких залежить кінцевий дохід у розпорядженні, то припускається, що всі зміни у фінансовому регулюванні відображаються саме на функції розриву заощаджень.

Поиск по сайту: