АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 3. Цепколенко В.А., Грубник В.В., Пшениснов К.П

Читайте также:
  1. IV. Список использованнЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ИСТОЧНИКОВ
  2. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
  3. Аналіз наукової літератури
  4. Библиографический список
  5. Библиографический список
  6. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  7. Библиографический список
  8. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  9. Библиографический список
  10. Библиографический список
  11. БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
  12. Библиографический список

1. Пискунов С.З., Пискунов Г.З. Косметическая ринопластика.

— Курск, 1996 — 47 с.

2. Гюсан А.О. Ринопластика. Хирургическое лечение седло-видной деформации носа. — СПб.: Специальная литера-тура, 1997. — 78 с.

3. Цепколенко В.А., Грубник В.В., Пшениснов К.П. Пласти-ческая эстетическая хирургня. Современные аспектны. — К.: Здоров'я, 2000. — с" 102—135.

4. Пересыгин Ф.С. Эстетическая ринопластика. Современньїс вопросы косметической и функциональной коррекции наружного носа // Вести, оториноларингологии. — 1999.

— № 6. — С. 50—56.

5. Кіцера О.О. Септопластика — методи і варіанти // Жури, вушних, носових і горлових хвороб. — 2000. — № 2. — С. 98—92.

6. Тимен Г.З. Ринопластика // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. — 2000. — № 2. — С. 90—92.

7. Тomas Romo IIІ, Кushnіск S.D. Соsmetіс deformities оf the Fасіаl Region // Еssential оf Otolaringology. — Еd. F.Е. Lusente, S.М. Sobol. — Рhiladelphia. — New York. — 1997. — Р. 432—444.

8. Lask G.Р., Моу R.L. Рrinciples and Technigues of cytaneous surdgery. —. New York. — 1996. — 637 р.

 

 

_______________________________________________________ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 7

ФУНКЦІЇ ЛІМФАДЕНОЇДНОГО ГЛОТКОВОГО

КІЛЬЦЯ

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — З год.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити основні функції мигдаликів.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. До складу лімфаденоїдного кільця глотки входять шість скупчень лімфаденоїдної тканини. Паренхіма мигдаликів представлена пухкою аденоїдною або ретикулярною тканиною, що складається із зірчастих ретикулярних клітин, їх відростків та аргірофільних ретикулярних волокон. У нетлях цієї сітки містяться лімфоцити та їх скупчення (фолікули), плазматичні клітини та макрофаги.

Виділяють 3 основні функції лімфаденоїдиого глоткового кільця:

1. Кровотворна — мигдалики продукують лімфоцити, які надходять у загальну течію лімфи та кровообіг і заміщують постійну втрату цих клітин в організмі.

2. Імунна — лімфаденоїдне кільце глотки і його центральний відділ — піднебінні мигдалики — є важливим імунокомпетентним органом, що мас вирішальне значення у створенні місцевого імунітету глотки та носової порожнини і відіграє значну роль у формуванні загальних захисних реакцій організму. У піднебінних мигдаликах є дві популяції лімфоцитів: тимусзалежні — Т-лімфоцити і тимуснезалежні — В-лімфоцити. Т-лімфоцити локалізуються в міжретикулярній тканині і виробляють медіатори, що реалізують реакції клітинного імунітету і продукують інтерферон — медіатор, що стимулює розвиток противірусних реакцій організму, активує його захисні функції. В-лімфоцити, що містяться у фолікулах, виробляють антитіла — імуноглобуліни і, насамперед, секреторний імуноглобулін класу А (Іg А) — головний фактор захисту слизової оболонки.

Макрофаги мигдаликів продукують лізоцим, пропердин, трансферин, компоненти комплементу та інші біологічно активні речовини.

Інформативна функція мигдаликів полягає в тому, що завдяки міграції лімфоцитів на поверхню слизової оболонки, їх контактів з різними речовинами і рееміграції в мигдалик, організм отримує інформацію про антигенну структуру речовий,

що проникають до нього, унаслідок чого утворюються так звані клітини імунної пам'яті й формується імунна відповідь організму.

3. Рефлекторна — завдяки розвитку нервового апарату піднебінні мигдалики здатні не тільки сприймати нервові імпульси, але й самі можуть бути джерелом імпульсації в інші органи.

Прикладом нейрорефлекторного зв'язку мигдаликів с тонзилокардіальний рефлекс. Такі ж рефлекси, очевидно, можуть діяти на печінку та нирки. Ці рефлекси служать для регуляції нормальної діяльності цих органів.

За наявності патології піднебінних мигдаликів може виникнути патологічна імпульсація, яка буде порушувати діяльність серця та інших органів.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Лімфоідні утворення, які входять у лімфаденоїдне глот­кове кільце.

2. Клінічна анатомія піднебінних мигдаликів.

3. Імунна функція піднебінних мигдаликів.

4. Кровотворна функція піднебінних мигдаликів.

5. Рефлекторна функція піднебінних мигдаликів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)