VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ. 1. Інструментарій для виконання ендоскопічного дослід­ження ЛОР-органів

1. Інструментарій для виконання ендоскопічного дослід­ження ЛОР-органів.

2. Вушний зонд з нарізкою і зонд Воячека, вушний пін­цет, шприц Жане, вушна петля, набір вушних інструментів для загальнопорожнинної операції на вусі та тимпанопластики.

3. Операційний мікроскоп.

4. Схеми, таблиці, слайди, муляжі.

5. Питання для самопідготовки та опитування.

6. Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань.

VII. ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ Організаційні питання:

1) перевірка присутності студентів;

2) інформація про тему і структуру заняття.

ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів:

1) етіологія та патогенез хронічного гнійного середнього отиту;

2) дві клінічні форми хронічного гнійного середнього отиту: мезо- та епітимпаніт;

3) холестеатома: механізми утворення, можливі ускладнення;

4) принципи консервативного лікування хронічного гнійного отиту;

5) принципи хірургічного лікування хворих на гнійний
епітимпаніт, показання до сануючих операцій, основні принципи технічного їх виконання;

6) показання та протипоказання до тимпанопластики, її типи;

7) етіологія та патогенез лабіринтиту;

8) поділ лабіринтитів залежно від шляху проникнення ін­фекції у внутрішнє вухо (тимпаногенний, менінгогенний, гематогенний, травматичний);

9) патоморфологічні форми лабіринтиту: серозний, гнійний, некротичний;

10) клінічні форми лабіринтитів: обмежений лабіринтит, гострий дифузний серозний лабіринтит, гострий дифузний гнійний лабіринтит, некротичний лабіринтит; їх диферен­ціальна діагностика;

11) диференціальна діагностика лабіринтиту та абсцесу мозочка;

12) основні принципи консервативного та хірургічного лікування різних клінічних форм лабіринтиту.

Курація 3—4 тематичних хворих.

Самостійна робота студентів, засвоєння практичних навичок. Робота в оглядовій кімнаті, перев'язній, операційній.

ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

1. Визначення підсумкового рівня знань студентів.
Розв'язання ситуаційних задач, робота з тестовими

завданнями.

Підсумок заняття.

Аналіз досягнення мети практичного заняття. Визначення теми наступного практичного заняття і завдань до нього.

VIII. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Оториноларингологія / За ред. Д.І. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999. — С. 145—160.

2. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. —С. 61—77.

3. Тестові завдання для контролю знань студентів з оторино-ларингології. — К., 1996. — С. 64—75.

4. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингологія. — М.: Литера, 1997. — С. 353—377.

Додаток

Задача 1

Хворий скаржиться на зниження слуху на ліве вухо, гнійні виділення, болі в ділянці вуха. Хворіє з дитинства після кору. Періодично відмічає загострення у вигляді виділень, що мають неприємний запах, погіршення слуху. Об’єктивно: при отоскопії незначні гнійні виділення в слуховому ході, барабанна перетинка перфорована у верхньому відділі, шепітна мова - 1,2 м, розмовна - 5,0 м. При комп’ютерній томографії - деструктивні зміни зі сторони соскоподібного відростка зліва. Який передбачуваний Вами діагноз?

A. Отосклероз.

B. Гострий гнійний середній отит.

*C. Лівобічний хронічний гнійний епітимпаніт.

D. Кохлеарний неврит.

E. Лівобічний хронічний гнійний мезотимпаніт.

Задача 2

Хворий скаржиться на гнійні виділення з лівого вуха, зниження слуху. Хворіє 3 роки, неодноразово лікувався. Отоскопія: в лівому слуховому ході – гнійні виділення; ниркоподібний дефект барабанної перетинки, який не доходить до anulus tympanicus. Слизова оболонка барабанної порожнини почервоніла, набрякла, в барабанній порожнині гній. ШМ AD/AS=6/3 м.

A. Лівобічний ексудативний отит.

B. Лівобічний хронічний гнійний епітимпаніт.

C. Лівобічний гострий гнійний середній отит.

D. Лівобічний хронічний катар середнього вуха.

*E. Лівобічний хронічний гнійний мезотимпаніт.

Задача 3

Хвора, 45 років, скаржиться на біль у лівому вусі, значні гнійні виділення, зниження слуху, підвищення температури тіла до 37,7°С. Страждає на гноєтечу з лівого вуха після перенесеного в дитинстві кору. Неодноразово лікувалася стаціонарно і амбулаторно. Два тижні тому хвора застудилась, і процес у вусі загострився. Дані отоскопії: у зовнішньому слуховому ході зліва значна кількість гною з неприємним запахом, барабанна перетинка тотально зруйнована, грануляції на медіальній трінці барабанної порожнини, у верхніх відділах – білі епідермальні маси. Слизова оболонка барабанної порожнини гіперемована, лівий соскоподібний відросток звичайної форми. Інщі ЛОР-органи без змін. Встановіть максимально повний діагноз.

A. Загострення лівобічного хронічного гнійного епітимпаніту, ускладненого грануляціями, лабіринтитом, каріесом кістки.

*B. Загострення лівобічного хронічного гнійного епітимпаніту, ускладненого грануляціями, нагноєною холестеатомою, каріесом кістки.

C. Лівобічний гострий гнійний середній отит, мастоїдит, некроз стінки лабіринту.

D. Загострення лівобічного хронічного гнійного мезотимпаніту, ускладненого грануляціями, каріесом кістки.

E. Лівобічний хронічний гнійний мезотимпаніт, екстрадуральний абсцес, нагноєна холестеатома.

Задача 4

Хвора, 56 років, госпіталізована у ЛОР-відділення зі скаргами на запаморочення, хиткість під час ходьби, слизисто-гнійні виділення з правого вуха. Хворіє на хронічний середній отит протягом 20 років. Два дні тому назад збільшились слизисто-гнійні виділення з неприємним запахом у правому зовнішньому слуховому ході, вперше з”явились запаморочення та хиткість ходи. Дані отоскопії: у зовнішньому слуховому ході праворуч слизисто-гнійні виділення з неприємним запахом, барабанна перединка рожева з крайовою перфорацією в передньоверхньому квадранті. Виявлена позитивна фістульна проба, горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм під час погляду вправо. Під час ходьби відхиляється вліво, в позі Ромберга падає вліво. Встановити попередній діагноз

*A. Загострення хронічного гнійного епітимпаніту праворуч, ускладненого гострим серозним обмеженим лабіринтитом, лабіринтитом.

B. Загострення хронічного гнійного епітимпаніту праворуч, ускладненого нагноєною холестеатомою, хронічним дифузним лабіринтитом.

C. Правобічний гострий гнійний середній отит, некроз стінки лабіринту, гострий дифузний гнійний лабіринтит.

D. Загострення хронічного гнійного мезо тимпаніту праворуч, ускладненого гнійним лабіринтитом, каріесом кістки.

E. Правобічний хронічний гнійний мезотимпаніт, абсцес мазочка.

Задача 5

Хворий, 32 років, скаржиться на різкий біль у правому вусі, значні гнійні виділення з нього, підвищена температура тіла до 38,5 °С, запаморочення, зниження слуху. Хворіє 5 день. Об”єктивно: спонтанний горизонтальний дрібнорозмашестий ністагм при погляді вправо і прямо. Під час ходьби відхиляється ліворуч, в позі Ромберга падає ліворуч. Шепітну мову правим вухом сприймає біля вушної раковини, лівим – з відстані 5м. Дані отоскопії: у правому слуховому ході слизисто-гнійний вміст, пульсуючий рефлекс, барабанна перетинка гіперемована, набрякла, інфільтрована. Складіть план лікування хворого.

A. Інтенсивна протизапальна, дегідратаційна, дезінтоксикаційна терапія.

B. Парацентез, масивна протизапальна, дегідратаційна терапія, антикоагулянти.

C. Інтенсивна протизапальна, дегідратаційна терапія, при неефективності – радикальна сануюча операція.

D. Антромастоїдотомія, хірургічна декомпресія лабіринту, протизапальна, дегідратаційна, дезінтоксикаційна терапія.

*E. Інтенсивна протизапальна, дегідратаційна терапія, при неефективності-антромастоїдотомія.

ЗАНЯТТЯ 6

Негнійні захворювання вуха.

I. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Негнійні захворювання вуха трапляються порівняно часто і нерідко призводять до вираженої
приглухуватості. Порушення слуху позначається також на
соціальній сфері, оскільки нерідко змушує людину відмовлятись
від своєї професії. Приглухуватість часто супроводжується
неприємним шумом у вухах. Втрата слуху в ранньому дитячому
віці може призводити до глухонімоти. Ураження
вестибулярного апарату зумовлює втрату працездатності, навіть
призводить до інвалідності.

II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 3 академічні години.

III. МЕТА ЗАНЯТТЯ: навчитися ставити діагноз катару
середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу,
хвороби Меньєра, проводити диференціальну діагностику та
визначати раціональну тактику лікування хворих.

Поиск по сайту: