АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зелений сільський туризм в Україні

Читайте также:
  1. II. Світовий освітній простір і система освіти в Україні.
  2. Аграрні реформи в Україні
  3. Аналітична оцінка людського потенціалу в Україні та країнах світу
  4. Антимонопольне законодавство в Україні.
  5. Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
  6. Биологические ресурсы туризма
  7. Блок 8-23. ГЕОЕКОЛОПЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ.
  8. Валютна політика України в сучасних умовах. Органи валютного контролю в Україні.
  9. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
  10. Вибори в Україні
  11. Вибори в Україні
  12. Вибори в Україні

 

У розвитку сільського туризму в Україні можна виділити три основних етапи: становлення сільського туризму (кінець XIX — середина XX ст.), етап «приватного квартирного сектору» у рекреаційних зонах (60—80 роки XX ст.) і етап становлення сільського туризму як самостійної сфери (90 роки XX ст.).

Кожен з етапів характеризується особливостями організації, регіонами поширення, функціональними завданнями, напрямками та формами туристичної діяльності.

Новий етап розвитку сільського туризму в Україні пов'язаний з організаційним його становленням як форми відпочинку міського населення та як форми діяльності сільських жителів, які надають відпочиваючим житло та харчування.

Переваги сільського середовища, натурального житла, харчування стають дедалі популярнішими. До сільської місцевості переносяться стандарти міського способу життя. Особливість цього етапу у тому, що він охоплює райони, які мають для цього соціально-економічні передумови (достатній потенціал приват­ного житла, незайнятість населення та надлишок сільськогосподарської продукції), але не мають розвиненої інфраструктури. Разом з тим, розвиток цієї сфери діяльності сільського населення вимагає, з одного боку, популяризації відпочинку на селі серед широких верств населення, а з іншого — психологічної і професійної підготовки сільських господарів до приймання та обслуговування відпочиваючих на рівні світових стандартів, створенні сприятливих нормативно-правових умов для діяльності господарів сільських садиб.

Ставлення до сільського туризму пересічного міського жителя України коливається у широких межах: від цілковитого несприйняття цієї форми відпочинку до захоплення його екологічністю, економічністю та самобутністю. Це може свідчити лише про необізнаність широкого загалу з суттю такої форми відпочинку.

Разом з тим, в українських містах є категорії людей, що позитивно сприйняли ідею розвитку сільського туризму. Це жителі промислових центрів - через екологічність цієї форми відпочинку, справжні городяни і шанувальники українських народних традицій — через принади сільського способу життя і його довкілля, а також люди з малим і середнім достатком — через низьку вартість відпочинку на селі.

Міжнародний імідж українського сільського туризму теж неоднозначний. З одного боку, Україна традиційно сприймається як аграрна країна, одна з європейських житниць, зі збереженим сільським укладом життя, багатою культурною спадщиною, з незнищенною природою та гостинними господарями. З іншого — потребують підвищення комфортності проживання, вирішення проблем облаштованості сіл та організації дозвілля.

Тенденції останніх років свідчать про те, що західні країни бачать перспективу українського сільського туризму на міжнародному туристичному ринку. Свідченням цього може бути організаційна і технічна допомога міжнародних фондів, програми ТАСІС, через яку реалізовані проекти підтримки сільського туризму у Криму та Карпатському регіоні.

Осередками зеленого туризму в Україні також є Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Миколаївська, Херсонська області та Крим, що приваблюють кра­сою природних ландшафтів, безліччю музеїв народної архітектури і побуту, парків-заказників («Тарасів обрій», «Канівський іхтіологічний», «Кархінітський орнітологічний», «Новий світ»), заповідників (Шевченківський, Канівський при­родний, «Чигирин», Миколаївський «Єланецький степ», Чорноморський біосферний, «Асканія-Нова», Кримський заповідник «Лебедині острови», а також створюється Національний заповідник «Херсонес Таврійський»).На Херсонщині також діє осередок Всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)