АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проаналізуйте конц. Інформаційного сус-ва

Читайте также:
  1. Визначення інформаційного суспільства
  2. Глобальна інформаційна інфраструктура як інституціональна база інформаційного суспільства
  3. Особливості кінцевого продукту інформаційного виробництва
  4. Поняття інформаційного виробництва
  5. Поняття та класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень. Роль і функції інформації
  6. Проаналізуйте взаємозв’язок та відміна емоцій і почуттів
  7. Проаналізуйте види уяви та їх значення в житті людини
  8. Проаналізуйте вплив темпераменту на формування характеру особистості
  9. Проаналізуйте зміст внутрішньої та зовнішньої політики Укр. держ за часів Скоропадського
  10. Проаналізуйте конц. «Серединної Європи»
  11. Проаналізуйте концепцію постіндустріального розвитку сус-ва (Белл, Арон, Бжезинський)

Інформаційне Суспільство - Термін, який застосовується для позначення сучасного стану індустріально розвинених країн, пов'язаного з новою роллю інформації в усіх сторонах їх життєдіяльності, якісно новим рівнем (розмахом) виробництва, переробки та розповсюдження інформації. В останній третині ХХ століття нова технологічна революція, загальна комп'ютеризація, інформатизація суспільства, інтелектуалізація господарства створюють принципово нову суспільну ситуацію. Переосмислення соціальних змін, підступи до зміни методологічної парадигми в теорії суспільства стали спостерігатися наприкінці 60-х - початку 70-х років.

Теорії інформаційного суспільства поділяють на дві групи. Одна група включає теорії, що примикають до концепцій постіндустріалізму і безпосередньо з них виходять. З цими теоріями пов'язані імена Д. Белла, А. Турена та ін Вони являють собою як би першу стадію розвитку теорії інформаційного суспільства. Друга група - концептуальні схеми О. Тоффлера, Р. Дарендорфа, Ф. Феррароті, а також скоригована теорія Д. Белла.

У концепції інформаційного суспільства відзначається, що таке суспільство являє собою особливу стадію в історичному розвитку. Існує два підходи, по-різному трактують історичне місце інформаційного суспільства. Перший підхід, виражений Ю. Хабермас, Е. Гідденс, розглядає інформаційне суспільство як фазу індустріального суспільства. Другий підхід, озвучений Д. Беллом і О. Тоффлер, фіксує інформаційне суспільство як абсолютно нового етапу, наступного за індустріальним суспільством (другої хвилі, за Тоффлер). У зв'язку з розширенням сфери інформаційної діяльності змінюються професійна кваліфікація, освітня структура суспільства, характер праці. Змінюються роль і функції найважливішого елемента продуктивних сил - людини, інтелектуальний і творчий труд витісняє працю індивідуума, безпосередньо включеного в процес виробництва. В інформаційному суспільстві на перше місце виходить виробництво послуг. На ринку послуг головним стає праця, направлена на отримання, обробку, зберігання, перетворення та використання інформації.

Творче початок здобуває першорядне значення в мотивації трудової діяльності. Це величезна армія праці: частка тих, чия діяльність пов'язана з творчою працею, наближається в індустріально розвинених країнах до половини всієї робочої сили. США та Японія за цими показниками просунулися ще більше. Якщо в Африці 2 / 3 населення зайнято сільськогосподарським виробництвом, то в США цим займаються менш 3% активного населення. У промисловому виробництві США зайнято 17%, а в сфері інформаційних технологій - 80%.

Якщо Парсонс розглядав суспільство як мережу взаємообмінів чотирьох основних підсистем - економічної, політичної, правової, морально-ідеологічної (підсистема підтримки зразка), то в інформаційному суспільстві до них додаються два важливі і самостійні підсистеми - телекомунікаційна та освітня. Телекомунікаційну підсистему не можна розглядати лише як технічну складову економіки; вона далеко виходить за рамки ролі і значення в техніці. Телекомунікаційна технологія зміцнює прорив у демократичний соціальний устрій, оскільки дозволяє людині мати статус "безпосереднього члена" суспільства без будь-якого роду посередників в особі будь-яких груп, ідеологій або символічних культурних систем. Також і освіта стає важливою, більш того, домінуючою підсистемою суспільства. Це стратегічний ресурс в сучасних умовах функціонування державних і політичних структур.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)