АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Рекреаційний потенціал Латинської Америки і Африки

Читайте также:
  1. Арабские султанаты восточного побережья Африки.
  2. Билет №19 вопрос №2 Скульптура Тропической и Южной Африки
  3. Вплив рівня життя на трудовий потенціал суспільства
  4. Демографічний потенціал країни
  5. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу Франції
  6. Електродний потенціал
  7. Климат Африки: климатообразующие факторы, климатические пояса.
  8. Критерії оптимізації структури ресурсного потенціалу та чинники, що обумовлюють рівень його використання
  9. Лекція 1. Література Латинської Америки
  10. Народы Африки к началу XVI века.
  11. Основні напрями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства
  12. Рекреаційний потенціал Азії і Тихоокеанського регіону

 

Латинська Америка. Цей регіон охоплює всі країни Латинської Америки на південь від США. В міжнародному туризмі він займає незначне місце, незважаючи на швидкий ріст іноземного туризму в Мексиці і країнах Карибського моря.

Основним видом транспорту, що використовується для перевезення туристів, є авіаційний. На другому місці – автомобільний транспорт. Для круїзів у басейні Карибського моря використовується морський флот. Залізничний транспорт для туристичних подорожей майже не використовується.

У більшості латиноамериканських країн іноземні туристи прибувають із сусідніх країн. З європейських країн приїжджають туристи Іспанії, Італії, Німеччини, Англії, Франції. Поїздки туристів з Латинської Америки за межі свого регіону, а тим більше у віддалену Європу, незначні. В Європі латиноамериканські туристи відвідують переважно Іспанію й Італію. В Азію, Африку, Австралію та Океанію виїжджає дуже мало туристів.

Африка останнім часом перетворюється у важливий туристичний регіон світу. Її щорічно відвідують близько 4 млн. туристів, однак це ще слабоосвоєний туристичний регіон світу, якщо врахувати її великий потенціал. Уряди багатьох країн Африки приділяють велику увагу розвитку туризму, вбачаючи в ньому важливу статтю доходів, а часто – єдине джерело економічного підйому. Зростання міжнародного туризму в Африці стримується високим рівнем африканського туристичного продукту на туристоутворюючих ринках. Економіка таких країн, як Кенія, Танзанія, Марокко, Туніс, Мадагаскар і Маврикій, значною мірою залежить від іноземного туризму, оскільки він є головним і надійним джерелом іноземної валюти. Недаремно майже у всіх названих країнах у складі урядів існує посада Міністра туризму.

Провідна роль у перевезенні іноземних туристів належить авіаційному транспорту. Регулярними авіарейсами Африка зв’язана з Європою, Америкою, Азією та іншими регіонами світу. Морський транспорт у перевезенні туристів використовується слабо. Лише в Марокко морський транспорт перевозить дещо більше туристів, ніж авіаційний. Слід відзначити, що в прибережних районах Африки досить успішно діють морські круїзні маршрути. Цьому сприяє близькість портів Європи і Азії до портів Північної і Західної Африки, а також наявність біля берегів Африканського континенту цікавих для туристів островів – Мадейра, Канарських, Зеленого Мису, островів Гвінейської затоки. Основні туристичні потоки в Африку направляються із Західної Європи і Північної Америки. Європейці становлять більше третини всіх туристів, що відвідують Африканський континент. Туристичний потік із США в Африку менший, ніж в інші туристичні регіони світу, але притік їх для самого Африканського регіону досить значний. Більшість туристів, які відвідують Африку, направляються з колишніх метрополій – Франції, Великобританії, Німеччини та інших країн (20%)!. Досить значний притік у ряді країн Африки туристів зі Скандинавських країн. Завдяки своєму положенню у північній і південній півкулях Африка володіє широкими можливостями для розвитку туризму протягом усього року (Крачило Н. П., 1987).

Більше половини загальної кількості гостей у регіоні приймають країни Північної Африки, такі як Марокко і Туніс. Частка прибуттів у ці країни складає 45% прибуттів в Африку, надходження від одного туриста складають більше 300 доларів. У Східній Африці лідерами є Кенія, Мавританія, Танзанія, Сейшельські острови і Зімбабве, які успішно використовують свої природні ресурси. Декотрі з них, наприклад, Мавританія і Сейшельські острови спеціалізуються на пляжному туризмі і розвивають висококласну готельну мережу, отримуючи від одного туриста по 900 доларів.

На півдні континенту лідируючим туристським центром є Південно-Африканська республіка, яка разом з Марокко і Тунісом очолює список перших країн континенту за прибуттями і надходженнями. ПАР має високорозвинуту готельну мережу і транспортну систему і протягом останнього часу стала модною країною для міжнародного туризму.

За останні десятиліття частка доходів країн Африки від туризму у загальних доходах від експорту майже подвоїлись – 5% у середині 80-х років до 10,5% у середині 90-х. Проте Африка в цілому відстає у розвитку міжнародного туризму.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)