АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вопрос № 5 Політичні ідеї Нового часу

Читайте также:
  1. A1Какое из высказываний, приведённых ниже, содержит ответ на вопрос: «Почему немцы постоянно простреливали трассу, проложенную по льду Финского»?
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. I. Вивчення нового матеріалу
  4. I. Разбор основных вопросов темы.
  5. I. Разбор основных вопросов темы.
  6. I. Сприйняття нового матеріалу.
  7. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  8. II. Сприйняття нового матеріалу
  9. III. Вивчення нового матеріалу
  10. III. Вивчення нового матеріалу
  11. III. Изучение нового материала.
  12. IV. Вивчення нового матеріалу.

Одним із перших теоретиків політики раннього Нового часу по праву вважають французького мислителя і правознавця Жана Бодена /1530 - 1596/. У своїй роботі "Шість книг про державу" він першим дав тлумачення суверенітету як найважливішої ознаки держави. У понятті Бодена суверенітет державної влади означав вищу, необмежену, нероздільну владу, незалежну ні від папи, ні від імперії, ні від внутрішньокласової боротьби. Боден так само, як і Макіавеллі, чітко відокремив політику від релігії і моралі. Вищий характер влади вбачався в її верховенстві над всіма іншими видами держави. Абсолютна влада розумілася як її необмеженість будь-якими умовами і неподільність.

Томас Гоббс /1588 -1679/ - англійський мислитель, виклав свою концепцію в праці "Левіафан, або Матерія, форма і влада держави", у якій міркування про державу починає з викладу своїх уявлень про людину. У основі теорії держави Гоббса лежить уявлення про природу людини як істоти егоїстичної, жадібного, боязливого і честолюбствого. Звідси виникає фатальна неминучість "війни всіх проти всіх". Але страх смерті й інстинкт самозбереження домінують над всіми іншими пристрастями а розум підказує, як люди можуть вийти зі стану тотальної воїни. Природний розум підказує людям, на яких умовах вони можуть даний процес здійснити. Цими умовами повинні бути природні закони, розпорядження розуму. Люди відмовляються від природних прав / тобто свободи робити все для самозбереження/ і передають їх державі, влада суверена в якій абсолютна. Люди підпорядковуються монарху, добровільно обмежують свою свободу в обмін на закон, що гарантує їм власну безпеку. Держава наділяється абсолютною владою; вона повинна виконувати не тільки поліцейсько-охоронні функції, але і заохочувати промисли займатися виховною і просвітницькою діяльністю. Люди повинні бути вільними у всьому, що не заборонено законом. Абсолютна влада держави - от, на думку Гоббса, гарант світу і реалізації природних законів.

Джон Локк /1632-1704/- англійський мислитель, виклав свої політичні погляди в праці " Два трактати про правління". Дж. Локка по праву вважають родоначальником лібералізму; він першим чітко розділив поняття "особистість-суспільство-держава" і поставив особистість вище усього. Від природи, у природному стані всі люди народжуються вільними і рівними в правах: у праві на життя, свободу, власність, як засіб досягнення свободи. Після того як укладений суспільний договір, засновується держава, що зобов'язана охороняти життя людей, свободу і приватну власність. Але, на відміну від Гоббса, Локк, що цілком відмовився від природних прав на користь держави, тріада прав Локка - на життя, свободу і приватну власність є невідчужуваною. Держава підпорядковується суспільству, а суспільство - особистості.

Шарль Луі де Монтеск'є / 1689-1775/ - видатний французький мислитель, один з авторитетних класиків політичної думки. Головна праця, у який Монтеск'є виклав свої політичні думки, - "Про дух законів". Заслугою Монтеск'є є всебічна розробка теорії поділу влади, а також розробка проблеми чинників, що визначають "образ правління" /"дух законів"/.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)