АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальні поняття інформаційної політики

Читайте также:
  1. I. Мета, завдання та загальні вимоги до виконання курсової роботи
  2. Аналіз товарної політики підприємства
  3. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  4. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  5. Аспекти інформаційної культури
  6. База даних як складова інформаційної системи
  7. В період нової економічної політики
  8. ВАЖЛИВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
  9. ВВЕДЕННЯ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
  10. Взаємозв'язок інформаційної культури з правовою культурою
  11. Види політики менеджменту персоналу
  12. Визначення поняття «корпорація»

 

Політика — з грецької перекладається як державна діяльність. Однак ця багатозначна філософська категорія має низку потрактовувань. У широкому розумінні — це суспільні відносини, що означають:

— цілі і завдання певних класів та прошарків;

— методи і засоби досягнення цих цілей і завдань;

— події і питання міжнародних відносин;

— характер діяльності політичних партій, інших громадських організацій;

— лінію поведінки в чому-небудь, ставлення до чого-небудь чи кого-небудь;

— певний, зокрема і хитрий та ухильний, спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети. Та, передусім, політика — це загальний напрямок, характер діяльності держави — цієї найважливішої структурної форми організації суспільства та влади. Тому часто вживається словосполучення державна політика, під яким слід розуміти напрямки діяльності держави у тій чи тій галузі суспільного життя. Державна політика поділяється на внутрішню і зовнішню.

Внутрішня державна політика багатоаспектна, охоплює практично кожну галузь суспільного життя. Наприклад, цілі, завдання і дії держави, спрямовані на розвиток важкої індустрії, є складовою частиною промислової політики, яку здійснюють від імені держави відповідні міністерства. Ця політика найбільше цікавить значну частину населення, зайняту у цій галузі та проживаючу у промислових районах, оскільки стосується безпосередньо її життєвого рівня і побуту. Та є такі галузі, діяльність держави щодо яких зачіпає інтереси всього, або більшості, населення. Серед них такі:

— соціальна політика держави, що має бути спрямована на всезагальне забезпечення добробуту всього народу;

— економічна політика, покликана створити матеріальну основу успішного вирішення соціальних завдань;

— фінансова політика, що забезпечує стабільність національної валюти, нормальну діяльність банкової системи тощо;

— культурно-освітня політика стосується духовної сфери суспільства;

— демографічна політика включає низку загальнодержавних заходів щодо стимулювання народжуваності та продовження середньої тривалості життя людини;

— екологічна політика спрямована на гармонізацію відносин людини і природу, захист і збереження довкілля;

— регіональна політика стосується планомірного розвитку областей і районів, зближення життєвого рівня людей у столиці та глибинці.

Перелік мшсіш иродолжити.

Зовнішня державна політика охоплює весь спектр міжнародних відносин. Вона включає такі компоненти:

— встановлення дипломатичних зв'язків з іншими країнами;

— участь у міжнародних організаціях, блоках, альянсах;

— підписання міжнародних угод;

— визначення стратегічного партнерства;

— міжнародна торгівля;

— здійснення разом з іншими державами спільних економічних проектів;

— вироблення відповідного режиму при перетині державного кордону;

— участь у миротворчих акціях під егідою ООН тощо.

Державна інформаційна політика охоплює як внутрішні, так і зовнішні аспекти діяльності країни. Внутрішня політика спрямована на якомога ширше

задоволення інформаційних потреб власного суспільства; зовнішня — на створення відповідного позитивного образу держави у світі, інформування світового громадянства про політичний, економічний, духовний, культурний, інвестиційний клімат в Україні тощо.

ст. 147

 

Інформаційно-комунікативна сфера займає особливе місце в політичних пріоритетах державної політики в Україні. Це пояснюється:

— по-перше, тенденціями зростання світових процесів глобалізації, в яких провідну роль відіграють комунікативно-інформаційні технології;

— по-друге, вирішальним значенням комунікації у взаєминах держави із суспільством;

— по-третє, особливим станом української дійсності, на які вплинули складні умови історичного розвитку.

Про ці умови треба сказати окремо.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)