АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Холодноярська організація часів Нестеренка-Орла

Читайте также:
  1. Глава 15. Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
  2. Глава 47. Організація митного контролю
  3. Глава 74. Структура та організація діяльності органів доходів і зборів
  4. Глава 74. Структура та організація діяльності органів доходів і зборів
  5. ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОБ'ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ
  6. Зміст та організація дослідження стилю психологічних особливостей міжособистісних стосунків юнаків з різними типами музичних вподобань.
  7. Ієрархічна організація файлів (даних).
  8. ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ
  9. ІІІ Модуль. Організація створення документів та їх класифікація
  10. Індексно-послідовна організація файлів
  11. Організація антикризового управління в страхових компаніях
  12. Організація будівництва захисних споруд

Наступним (після Миколи Бондарчука) командуючим Холодноярською округою став отаман Герасим Нестеренко-Орел, який ще з 1919 року організаційно підпорядковувався Андрію Гулому-Гуленку. Сотник, а потім полковник Герасим Нестеренко-Орел був організатором Єлисаветградсько-Олександрійського повстанкому. На Чигиринському районному з'їзді за участю отаманів, старшин та інтелігенції у Цвітнянському лісі наприкінці травня (у червні?) 1921 року Орла обрано керівником Першої Холодноярської округи. В першій половині липня 1921 року на Право-лівобережному окружному з'їзді, що відбувся в Холодному Яру в районі Гайдамацького шпиля, його обрали командуючим військами Холодноярської округи.

Ад'ютантом командуючого округою був Тихін Абрамович Березняк, керівник Єлисаветградського повіту. Герасим Нестеренко мав під своєю орудою постійний відділ у 150 старшин і козаків, "ця кількість була завжди при ньому, - зазначав сотник Іван Лютий-Лютенко у звіті "Про організацію в Холоднім Яру". - Старшин було чоловік до 15 (п'ятнадцяти), а решта козаків... Полковник Нестеренко був залишений отаманом Гулим, і от нього отримував накази, які передавав остальним партизанам, котрі йому підлягали" 59. В час керівництва Нестеренка-Орла до Холодноярської організації, зазначав отаман Ґонта (Лютий-Лютенко), окрім особистого загону Головного отамана, належали відділи Завгороднього, "Хмари І, Хмари ІІ" 60, Чорного Ворона, Ґонти, Іванова. Були налагоджені зв'язки також із балтським отаманом Семеном Заболотним, Головою Уманського повстанкому Петром Дерещуком, мліївським ватажком Трохимом Голим, "організацією білих", з якою тримав контакт Чорний Ворон... 61

"Склад отаманів був всякий, - писав Ґонта, - були такі, котрі цілком виконували свої обов'язки як слід, а були такі, що робили це, не вміючи" 62. І далі уточнює, що з приходом до керівництва Нестеренка-Орла і ці, невмілі отамани, стали діяти організовано і дисципліновано 63.

В доповненні "До докладу про організацію Холодного Яру" сотник Ґонта (Лютий-Лютенко) дав таку оцінку Холодноярській організації під керівництвом отамана Нестеренка-Орла: "В 1921 році в червні місяці організація "Холодного Яру" - ядро на чолі з Нестеренком - доходила до кількості 120 козаків і старшин. В цей час організація, ядро, акцій не проводить, а налагоджує свої зв'язки з своїми ячейками і організацією на містах. Ця організація охоплювала такі повіти: Олександрійський, Єлісаветградський, Звенигородський, частина Уманського, в Чигиринському існувало ядро цієї організації, в Звенигородському - філія цієї організації під командуванням Чорного Ворона і Ґонти. В Чигиринському, Олександрійському і Єлісаветградському - організації з філіями під керуванням Завгороднього, Хмари 1, Хмари 2, Іванова (котрі відомі мені), Уманщина - Дерещук. Силою були ці відділи в залежності від умов, при якіх приходилось оперувати, то збільшувались, то зменшувались... Всі ці організації мали зв'язок між собою через людей-селян, а також мали зв'язок через своїх довірених з отаманом Нестеренко, останній мав зв'язок з отаманом Гулим, звідки одержував накази" 64.

Іван Ґонта не згадав звенигородського отамана Семена Гризла, вереміївського ватажка Івана Савченка-Нагірного, олександрійського отамана Сергія Захарова, організатора загону Петра Кучму з с. Аджамки Єлисаветградського повіту, які підпорядковувалися Холодноярській організації, та інших організаторів українського підпілля.

Про головну мету і засоби її реалізації підпілля сотник Ґонта висловився так: "Головною задачею (яку ставив полковник Нестеренко) було підготовити людність до загального повстання - заснованням маленькіх повстанчих відділів - на селах, якіх задача була агітація за повстанців і поширювати від себе повстанчу організацію вербуванням... до своїх відділів. В цьому районі було засновано відділів на волость 2 - 3... Ці відділи було заснувати не тяжко, тому що селяни йшли назустріч... Організаційна праця продовжувалась до виїзду мого... Відділи (...) робили наскоки на установи, а также (на) частини Червоної Армії. Організація продовжувалась конспіративно... Нестеренко - отаман-людина чесна, ідейна, не погромщик" 65.

Начальником штабу у Нестеренка-Орла був Сергій Отаманенко, член Холодноярського повстанкому у 1920 - 1921 роках. В першій половині липня 1921 року на Право-лівобережному окружному з'їзді, що відбувся в Холодному Яру в районі Гайдамацького шпиля, Сергія Отаманенка обрано членом Право-лівобережного окружного повстанського комітету та начальником штабу військ Холодноярської округи.

Очевидно, у 1922 року Холодноярська організація складалася з двох округ. Першою Холодноярською округою (Єлисаветградсько-Олександрійською) керував Герасим Нестеренко-Орел, Другою (Чигиринсько-Звенигородською плюс Чорний ліс на Єлисаветградщині) - Ларіон Завгородній.

Ларіон Захарович Завгородній (насправді - Загородній) народився 16 березня 1897 року в с. Кошарки (Юзефівка) Златопільської волості Чигиринського повіту Київської губернії. Нерухомістю не володів, батьки землі не мали, вирощували хліб на орендованій землі. Закінчив церковно-приходську школу. Під час Першої світової війни служив у 241-му Пензенському запасному полку, згодом - у 32-у Сибірському полку, де до січня 1917 року служив підпрапорщиком у кінній розвідці. Згодом - прапорщик. На фронті був отруєний газами. Восени 1917 року демобілізований за станом здоров'я і відправлений у безстрокову відпустку додому.

В листопаді - грудні 1918 року разом зі збільшовиченим матросом Поліщуком та росіянином Даніловим створив повстанський загін (500 селян). У серпні 1919 року під час денікінської окупації зібрав загін у 25 шабель і почав діяти в районі Златополя. А в дні більшовицької окупації вступив до загону Дорошенка і Цвітковського. Під час Знам'янського повстання 1920 року влився до повстанського загону Василя Кваші, який оперував в Нерубаївському лісі та його околицях. Коли на їхній терен прийшла 1-а Олександрійська (Степова) дивізія під керівництвом Костя Блакитного, Кваша і Завгородній приєдналися до неї. Близько трьох місяців Завгородній служив значковим у Степовій дивізії. Коли степовики в другій половині жовтня 1920 року відійшли на південь, Завгородній залишився воювати в рідній місцевості, влившись до загону Пилипа Хмари, де був чотовим. У 1921 році Завгородній - командир 1-го Холодноярського кінного полку, який підпорядковувався безпосередньо Пилипові Хмарі. Діяв у Чигиринському, Олександрійському, Єлисаветградському та інших повітах. В жовтні 1921 року об'єднав під своїм керівництвом загони Мефодія Голика-Залізняка та Архипа Бондаренка 66.

У 1922 році Завгородньому підпорядковувались отамани Мефодій Голик-Залізняк, Денис Гупало і Чорний Ворон (Лебединський) 67. Влітку ці загони (попри нечисельність) почали називатися полками: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона 68. Загальне керівництво здійснював Герасим Орел-Нестеренко.

Заарештували Ларіона Завгороднього 29 вересня 1922 року у м. Звенигородці на інспірованому чекістами "з'їзді отаманів". Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва. Ось уривок "Заключения по делу №446/7971": "...1. Ат. Завгородний с начала 1919 г. начинает вести партизанско-бандитскую работу... Действия Завгороднего не самостоятельны, он работает по указаниям и инструкциям закордонного петлюровского штаба...". Далі перераховуються деякі бої, в яких отаман брав участь, зокрема бої з червоними частинами під селами Тиліткою, Хайківкою, Пастирським, Бовтишкою, Розумівкою, Матвіївкою, під Лебединським монастирем (в березні 1921 р.), нескінченні бої в квітні 1922 р., зупинка поїздів між ст. Цибулевим і Фундукліївкою в квітні - травні 1922 р., "сопровождавшаяся зверскими убийствами", зупинка потягу на ст. Хирівці в червні 1922 р., бій в с. Федвар, вбивства комнезамівців, міліціонерів, комуністів та комсомольців цього села, зупинка потягу на ст. Фундукліївці в серпні 1922 р., "целый ряд зверских убийств, расстрелов, грабежей и поджегов - вот вкратце "революционная" деяльность атамана Завгороднего"... 69


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)