АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

V Оформлення звіту з переддипломної практики

Читайте также:
  1. II ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
  2. II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
  3. IV ПРОГРАМА ПРАКТИКИ
  4. VIІ Підведення підсумків практики
  5. VІ Вимоги до складання та оформлення документації про проходження ВИРОБНИЧОЇ практики
  6. Анализ и структурирование проблемы влияния пользования цифровой мобильной техникой на отношение, коммуникацию и практики калининградцев
  7. Анализ практики мотивации и стимулирования труда персонала Ишимбайского РУС
  8. В якому році відбулося юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності?
  9. Взаємодія теорії та практики
  10. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
  11. Вимоги до оформлення дипломної роботи

Звіт з переддипломної практики складається з трьох частин: текстової, додатків і економічна частина. Текстова та економічна частини повинні бути виконані на українській мові на окремих аркушах.

Структура звіту:

1. Титульний лист з підписом керівника практики від підприємства та печаткою (Додаток 1).

2. Рецензія на звіт з переддипломної практики.

3. Зміст (містить перелік структурних частин звіту, їх назви із вказівкою першою сторінки кожної окремої частини).

4. Текстова частина.

5. Економічна частина.

6. Список використаних джерел.

7. Перелік додатків (Додаток 2).

8. Додатки (оформлюються як продовження звіту, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту).

9. Щоденник.

У звіті необхідно відобразити зміст зробленої студентом-практикантом роботи по вивченню питань, передбачених програмою практики, дати відповіді на поставлені у програмі питання з використанням цифрових даних.

Титульний лист містить найменування вищого навчального закладу, прізвище, ім’я, по-батькові та інші відомості про автора, керівника від бази практики (підприємства), керівника від коледжу (прізвище, ім’я, по батькові), місто, рік.

Другий лист – рецензія керівника практики від коледжу на поданий звіт з практики відповідного студента.

Третій лист надається у вигляді змісту з перерахованими темами згідно програми практики відповідно за розділами.

Додатки до звіту повинні складатися із заповнених форм, використаних під час проходження практики, на які студент обов’язково посилається при написанні текстової частини звіту. Кожний документ, який входить до складу додатків, повинен мати свою нумерацію.

Основним документом студента під час проходження практики є щоденник. Оформлення щоденника ведеться на протязі всього періоду проходження практики. Не рідше як раз на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перегляд керівникам практики від коледжу та від підприємства.

По аналогії зі звітом по практиці, щоденник має титульний лист, який оформляється згідно стандарту.

Він містить інформацію про студента, навчальний заклад, керівників практики від підприємства і коледжу.

Другий аркуш щоденника відображає прибуття та вибуття студента-практиканта, завірене керівником практики від підприємства

Основою щоденника є матеріал, який освітлюється згідно календарного плану та програм практики за стандартним шаблоном. Він включає в себе дату проходження, перелік тем, зміст відповідної теми, підписи керівників практики та їх оцінка студента-практиканта.

Після закінчення практики щоденник повинен бути оформлений належним чином та містити всі письмові зауваження, додаткові завдання, які завірені підписом керівників практики.

Слід звернути увагу на наявність відгуку керівника від підприємства, який обов’язково повинен мати оцінку практики студента.

Без написаного звіту про практику та заповненого щоденника практика не зараховується.

Звіт про практику студент складає відповідно до календарного плану проходження практики. Закінчений звіт студент зобов’язаний представити керівникові від підприємства на перевірку.

Керівник від підприємства складає на студента відгук. В ньому бажано висвітлити такі питання:

- виконання студентом вимог, які пред’явлені на період проходження практики;

- участь студента у роботі бухгалтерської служби;

- додержання правил внутрішнього розпорядку підприємства;

- оцінка рівня підготовки студента та ставлення до виконання обов’язків під час практики.

Звіт з практики кожен студент готує індивідуально.

Звіт виконується українською мовою без стилістичних, орфографічних і синтаксичних помилок. Звіт друкується з одного боку аркуша білого паперу у книжному розташуванні. Або пишеться від руки розбірливим почерком.

Залежно від особливостей і змісту звіт складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень і оформлюють на аркушах білого паперу формату А4 (210x297 мм).

За машинописного способу виконання звіт друкують через 1,5 інтервал, з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше ніж 14 шрифт Times New Roman.

Текст звіту слід друкувати, додержуючись такої ширини полів:

ліве – 30 мм

праве – 10 мм

верхнє – 20 мм

нижнє – 20 мм

Шрифт друку повинен бути чітким. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст друкованої роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилами, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) друкованим способом.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у тексті наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову звіту, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Кожну структурну частину звіту треба починати з нової сторінки.

Заголовки структурних елементів звітуі заголовки розділів слід розташовувати симетрично до тексту і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи, з нової сторінки. Наприклад:

РОЗДІЛ І

Абзацний відступповинен бути однаковим у продовж усього текст і дорівнювати п’яти знакам (15 мм).

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:

- за машинного способу – не більше, ніж 2 інтервали;

- за рукописного способу – не більше, ніж два рядки.

Нумерацію сторінок, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами. Слово сторінка не пишеться; відсутніми, біля цифр, повинні бути різного роду позначки. Наприклад:

Структурний елемент «ЗМІСТ» не нумерують, але включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номеру крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Ілюстрації і таблицінеобхідно подавати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиці або ілюстрації, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у додатках.

Ілюстраціїпозначають словом «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Мал.2.3 (третій малюнок другого розділу).

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблицінумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті розміщують надпис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих літер, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Наприклад:

 

Таблиця 2.1 Аналіз коштів підприємства
Активи Наявність активів
Грошові кошти
   

 

 

Таблицю в тексті розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці назву вміщують тільки над її першою частиною, а над іншими частинами пишуть слово «Продовження табл..» і вказують номер таблиці. Наприклад: «Продовження табл.2.1».

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формулив роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між ними ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) (друга формула третього розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі.

Значення кожного символу і числового коефіцієнту треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

При написанні звіту студент може надавати посилання на матеріали, окремі результати з яких наводяться у звіті, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячений розділ.

Такі посилання дають змогу відшукати документ і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посилання необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «.. у працях [1 - 7]....».

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «на мал.3.2».

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули і дужках, наприклад: «...у формулі (2.3)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивися», наприклад: «(див. табл. 1.3)».

Кожен додаток повинен починатися з нової пронумерованої сторінки та мати заголовок, надрукований вгорі.

У верхньому правому кутку друкується слово «Додаток» і номер без значка № та крапки.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені у додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «мал.4.1.2» - другий малюнок першого розділу додатка 4, або «формула (4.1)»- перша формула додатка 4.

В додатки включаються:

- додаткові ілюстрації та таблиці;

- всі первинні документи і облікові реєстри;

- форми бухгалтерської і статистичної звітності, на базі яких виконано дослідження;

- формули, розрахунки, методики, інструкції, машинограми.

Додатки оформлюються як продовження роботи на окремих сторінках.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел.

Список використаних джерел рекомендовано наводити у такій послідовності:

- Закони і законодавчі акти України;

- інструкції, нормативні акти, видані Мінекономіки та європейської інтеграції – Мінпраці, МЗВС, Митним комітетом, іншими відомствами;

- доповіді, виступи керівників держави;

- монографії;

- книги колективного автора;

- підручники;

- багатотомні видання;

- навчальні посібники;

- практикуми;

- перекладні видання;

- словники, довідники, енциклопедії;

- статті, опубліковані у Збірниках наукових праць;

- статті опубліковані у неперіодичних наукових збірниках;

- депоновані наукові видання;

- журнальні статті;

- газетні статті;

- Інтернет-ресурси.

...

1 | 2 | 3 | 4 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)