АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Актори політичного процесу

Читайте также:
  1. Альтернативні концепції політичного устрою
  2. Бюджет, та учасники бюджетного процесу України.
  3. Визначення фінансової надійності страхової компанії та фактори, що її забезпечують
  4. Визначте фактори середовища, які впливають на розвиток таланту і обдарованості.
  5. Виникнення та сутність синергетичного методу дослідження політичного процесу.
  6. Виявляти хиби в організації та методиці проведення навчального процесу.
  7. Відміну від факторингових операцій) часто включає політичний ризик.
  8. Глава 71. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
  9. Джерела політичного розвитку.
  10. Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки
  11. Ефективність політичного функціонування та політичні технології

Основними суб’єктами політичного процесу виступають політичні системи, політичні інститути (держава, громадянське суспільство, політичні партії та ін.), групи інтересів, а також індивіди.

Політичний інститут – це відтворювана у часі сукупність норм та правил, організаційного потенціалу, що впорядковує політичні відносини в певній сфері політичного життя. Основним владним інститутом та провідним суб’єктом політичного процесу виступає держава. Іншим важливим актором політичного процесу є громадянське суспільство, яке також може розглядатися як політичний інститут. Менш масштабними суб’єктами політичного процесу виступають партії, групи інтересів, індивіди. Індивіди та групи можуть приймати участь в політиці не лише в інституціональних формах, наприклад, голосуючи на виборах, але й у формі стихійних масових виступів.

З метою досягнення групових інтересів люди можуть створювати спеціальні групи, що відрізняються ступенем інституціоналізації — від випадкової групи, створеної під час мітингу до організованої, довготривалої групи інтересів. Від ступеня інституціоналізації політичної діяльності залежить не тільки досягнення конкретних цілей, але й відтворюваність, повторюваність, регулярність політичних відносин, їх закріплення в правилах та нормах.

При аналізі політичного процесу дуже важливо враховувати характер взаємодії його суб’єктів. Характер взаємодії істотно залежить від масштабу політичного процесу та суб’єктів. Зокрема, характер взаємодії між політичною системою та навколишнім середовищем буде визначатися рівнем еволюційного розвитку системи та оточення, наприклад, ступенем внутрішньої диференціації. Характер взаємодії між суб’єктами, наприклад між громадянином та окремою партією, буде визначатися вже іншими параметрами: інституціональними умовами, особливостями партійного розвитку, місцем партії в політичній системі, соціально-психологічними особливостями розвитку особистості та ін. У загальному вимірі, характер взаємодії суб’єктів політичного процесу описується у термінах конфронтації, нейтралітету, компромісу, союзу, консенсусу.

Для характеристики процесів функціонування та взаємодії суб’єктів політичного процесу використовують поняття акцій (дій) та інтеракцій (взаємодій) різних учасників політичного процесу. Для з’ясування ролі політичних суб’єктів в політичному процесі використовують наступні характеристики:

- Потенціал політичних суб’єктів – індивідуальні чи групові, ступінь організованості, змобілізованості та свідомості групового суб’єкту, обсяг ресурсів.

- Засоби, форми та методи політичної діяльності.

- Типи інтеракцій між ними.

В контексті дослідження суб’єктів політичного процесу важливим видається вивчення взаємовідносин різноманітних груп інтересів з владними інститутами, що виробляють політичний курс. На думку Г.Алмонда можна виділити три основні типи систем груп інтересів: плюралістичний; демократичний корпоративістський та керований.

Плюралістична система груп інтересів визначається певними особливостями організації груп інтересів та участю їх в політичному процесі:

- різноманітні групи можуть представляти єдиний соцієтальний інтерес;

- членство в групах є добровільним та обмеженим;

- групи зазвичай мають вільну та децентралізовану організаційну структуру;

- групи інтересів та владні органи чітко відокремлені одне від одного.

Такі групи інтересів, наголошує Г.Алмонд, конкурують між собою в боротьбі за членів та вплив. І всі одночасно намагаються нав’язати свої вимоги особам. Що визначають політичний курс та бюрократії. У якості прикладів такої системи називають США, Канаду та Нову Зеландію, з певними застереженнями Велику Британію, Францію та Японію.

Демократичні корпоративістські системи характеризуються більш організованим представництвом інтересів:

- єдина головна асоціація представляє певний соцієтальний інтерес;

- членство в такій асоціації зазвичай буває обов’язковим та майже всезагальним;

- головні асоціації мають централізовану структуру і чітко спрямовують дії своїх членів;

- у багатьох випадках групи інтересів систематично приймають участь у виробленні та реалізації політичного курсу.

Найбільш сформовані корпоративістські системи склалися в Австрії, Нідерландах, Норвегії та Швеції, схожі тенденції прослідковуються у Німеччині та Данії.

Керована система організації груп інтересівбазується на наступних ознаках:

- кожен сектор суспільства представлений однією групою;

- членство в таких групах часто є примусовим та безальтернативним;

- кожна група має ієрархічну структуру;

- групи контролюються урядом або його органами з метою мобілізації підтримки політичного курсу уряду.

В таких системах групи існують для тогою, щоб полегшити контроль уряду за суспільством. Найбільш показовими в цьому відношенні є традиційні комуністичні системи. До сього часу подібний контроль існує у Китаї, північній Кореї, В’єтнамі та на Кубі. Розвиток високо контрольованих груп інтересів притаманний і для деяких некомуністичних режимів, наприклад Бразилії та Мексики.

Внутрішня динаміка політичного процесу визначається розстановкою та співвідношенням соціально-політичних сил. Американські вчені внутрішню динаміку політичного процесу називають “політичною сценою” (political performance). Розстановка сил визначається шкалою, що визначає політичних акторів, відносно правлячого угрупування – підтримки та протистояння. Позиція суб’єкта в цьому контексті - це положення відносно владного центру (осі). Диспозиція – відносини з іншими суб’єктами. Співвідношення сил, визначається передусім потенціалом політичних акторів.

Г.Алмонд та Б.Пауелл, систематизуючи фази політичної динаміки, визначають також провідних суб’єктів, виділяють носіїв функцій на кожній з них:

  Зміст фази політичної динаміки Суб’єкти, носії функцій
І фаза артикуляція індивідуальних та групових інтересів групи інтересів, асоціації, суспільні організації
II фаза Агрегація інтересів (узагальнення) інтересів політичні партії
ІІІ фаза вироблення політичного курсу представницькі та законодавчі інститути, які формують колективні рішення
IV фаза реалізація прийнятих рішень виконавча влада
V фаза контроль та арбітраж інститути судового й конституційного нагляду, що повинні усувати розбіжності інтересів соціальних груп на ґрунті суспільно визнаних норм

 

Питання та завдання для перевірки

1. Що таке політичний процес, в чому полягають його базові інтерпретації?

2. Визначте структуру та внутрішні компоненти політичного процесу.

3. Які критерії використовуються для типології політичних процесів?

4. Визначте та охарактеризуйте основні типи політичних процесів.

5. Хто виступає акторами політичного процесу, які типи взаємовідносин складаються між ними?

6. В чому полягає зміст розстановки та співвідношення політичних сил, поняття «політична сцена».

7. Якими показниками характеризується потенціал суб’єктів політичного процесу?

Рекомендована та використана література:

1. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: мировой обзор: Учебное пособие / Сокр. Пер. с англ. А.Богдановского, Л.А.Галкиной; Под. Ред. М.В.Ильина, А.Ю.Мельвиля. – М.: Аспект Пресс, 2002. – С. 492.

2. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Переклад з німецької О.Погорілого. – К.: ОСНОВИ, 1988. – 534 с.

3. Дегтярев А. Основы политической теории. – М.: РОССПЭН. – 570с.

4. Даль Роберт А. Поліархія. Участь у політичному житті та опозиція / О.Д. Білогорський (пер.з англ.). — Х. : Каравела, 2002. — 216с.

5. Клингеманн Х.-Д., Алмонд Г. А., Гудин Роберт И. Политическая наука: новые направления: [Пер. с англ. / Р. И. Гудин, Х.-Д. Клингеманн, Г. Алмонд и др.]; Под ред. Р. Гудина, Х.-Д. Клингеманна; Науч. ред. рус. изд. [и авт. вступ. ст.] Е. Б. Шестопал; [Ин-т "Открытое о-во"]. — М. : Вече, 1999. — 814с.

6. Макиавелли Никколо. Государь: [Сборник : Пер. с итал.] / Никколо Макиавелли. — М. : ЭКСМО-пресс, 1998. — 653с.

7. Политический процесс: основные аспекты и способы анализа / Под. ред. Мелешкиной Е.Ю. – М.: Издательский дом «ИНФРА-М», Издательство «Весь Мир», 2001. – 304 с.

8. Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю.С.Шемшученка, В.Д.Бабкина, В.П.Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 735 с.

9. Політологія / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – Кн..1:Політика і суспільство. – 664 с.

10. Політологія: Підручник для студ. вищ. навч. закладів / За ред. Бабкіної О.В., Горбатенка В.П.. – К.: В. Ц. “Академія”, 2006. – 568 с.

11. Політологія: Довідник / За ред. М.І.Обушного. – К.: Довіра, 2004. – 599 с.

12. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – 2-е видання стереотип. –К.: Либідь, 2006. – 480 с.

13. Политология: Учебник / Под ред. В.А.Ачкасова, В.А.гуторова. – М.: Юрай-Издат, 2006. – 692 с.

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)