АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Засоби масової інформації

Читайте также:
  1. Аналіз соціологічної інформації.
  2. Бах інформації. Коливання цього курсу знаходить своє вираження
  3. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.
  4. Види інформації
  5. Виділення об'єктів довідкової інформації
  6. Виділення об'єктів облікової інформації
  7. Визначення та характеристики управлінської інформації
  8. Визначте наявні в реченнях фонетичнi засоби стилiстики.
  9. Властивості інформації
  10. Датчики вхідної інформації
  11. Державний контроль за платоспроможністю страхової компанії, засоби впливу і реагування на фінансові порушення страховиків
  12. Джерела інформації: баланс підприємства

Специфічна і роль засобів масової інфор­мації в політичній системі суспільства, тим більш, їх значення, авторитет і вага в по­літичному житті суспільства помітно зросли, особливо в сучасних умовах. Засоби масової інформації, що їх інколи буденно називають четвертою владою в суспільстві, забез­печують суб'єктам політики великі можливості для реалізації мети політики, служать певним соціальним силам, виступають могутнім фактором обґрунтування необхідних для політичних лідерів сил, базою, основою політичних відносин, пропаганди вироблених полі­тичних і правових норм, правил і принципів, внесення в індивіду­альну і масову суспільну свідомість не тільки суті пропагованих норм та правил, але й потрібне ставлення до суспільного договору з приводу політичної влади.

Засоби масової інформації виступа­ють одним з важелів здійснення політичної соціалізації особи: з до­помогою різних методів і способів допомагають особі формувати свою політичну орієнтацію і погляди на явища навколишнього світу. Без особливої взаємодії громадян держави неможливо уяви­ти нормальне підтримання функціонуючої системи. На найранішіх етапах надбання особою через засоби масової інформації політич­ної соціалізації людина навіть не усвідомлює, що їй дають сиг­нальний урок, з якого вона виносить знання про те, хто повинен мати право здійснювати функції влади та управління над нею:

Процес політичної соціалізації особи триває постійно на про­тязі життя людини. В демократичній політичній системі суспільства засоби масової інформації пропонують людині горизонталь­ний вибір політичних альтернатив, багаточисленних форм і типів політичної участі. Різні групи інтересів (політичні партії, гро­мадські та релігійні конфесії та ін.), зрозуміло, якщо діють в ме­жах консенсусу, що забезпечує державну і національну єдність, формують ті чи інші пріоритети і погляди людини в політиці, забезпечуючи умови для динамічного і експериментально-пошу­кового функціонування політичної культури суспільства.

Політика реалізується на міжнародній арені і у внутрішньому житті суспільства, опосередковано залежить від становища еко­номічної, індивідуально-особистої, соціальних сфер. Соціальне середовище поділяється на економічне, культурне і суспільне. Скла­дові частини політичної системи частіше виділялись доцільно тим чи іншим теоретичним уявленням про її суть. Габріель Алмонд підкреслював роль діючих осіб політичної системи, маючи на увазі важливість взаємодії різних видів і зразків політичної поведінки людей.

Девід Істон бачив в політичній системі дії сукупності соці­ально-політичних спільностей та інститутів (індивідів, груп тис­ку, політичних партій, державних та громадських установ). Але незалежно від конкретного змісту цінностей та пріоритетів якої політичної системи всі вони передбачають наявність в структурі інституційних, нормативних, функціональних, комунікативних компонентів. Інституціональні компоненти - це сукупність полі­тичних і неполітичних інститутів формувань суспільства (державних, партійних, громадських). Максимальне навантаження в здійсненні влади і політики бере на себе, звичайно ж, держава.

Особлива роль в політичному процесі належить політичним парті­ям, групам інтересів, які формують політичну інфраструктуру суспільства.

Разом з тим на дієвість і становище політичної сис­теми звичайно впливають і інститути, що діють переважно в неполітичній сфері. Особливо велика роль соціальних інститутів неполітичної сфери: засобів масової інформації, церкви та ін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)