Стратегія подолання економічної кризи й розвитку політичної системи України

У процесі трансформації політичної та економічної систем в Україні триває пошук ефективної моделі розви­тку економіки.

Очевидно, що нова економічна система не може бути «чистим» капіталізмом, який переважав усе­редині XIX ст. Тим більше що в розвинених країнах домінують змішані суспільства. У них взаємодіють ринок як засіб підвищення ефективності економіки і система коригування ринку як засіб досягнення оптимально справедливого розподілу доходів через структуру соці­ального законодавства.

Модель економічного розвитку України передбачає поетапне здійснення цілеспрямованої, науково обґрунто­ваної програми виходу з кризи шляхом поєднання регу­люючого впливу державних органів на економіку і запро­вадження ринкових відносин.

Ключовим чинником у створенні економічної сфери, сприятливої для підприєм­ницької діяльності, є держава, яка, не втручаючись у діяльність приватних підприємств, управляє ринком і підтримує його, стримує негативні тенденції через відпо­відні юридичні важелі — програми оподаткування, моне­тарну політику. Держава покликана дбати про поєднан­ня приватних і суспільних інтересів.

Здійснюючи стратегію виходу з економічної кризи, важливо брати до уваги, що перехід суспільства від тота­літарного устрою до демократичного не відбувається за кілька років. Економіка України потребує суттєвих структурних змін, а це неможливо без формування меха­нізму відтворення цілісної національної економіки (за роки незалежності так і не вдалося його сформувати).

То­му потрібні всебічно обґрунтована концепція економіч­них реформ, відповідні управлінські структури, профе­сійно підготовлені кадри, які б досконало володіли меха­нізмами перетворення сучасної економіки. У ситуації, коли першочерговим завданням є розв'язання проблем модернізації економіки і прискорення темпів розвитку країни, існує спокуса встановити авторитарний режим.

Та застосування авторитарних методів управління мати­ме лише тимчасовий успіх. А формування соціально орі­єнтованої економіки неможливе без утвердження демо­кратичної, соціальної, правової держави.

З огляду на реалії й особливості суспільного життя в Україні, становлення та розвиток її політичної системи характеризуватимуть такі параметри:

— подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин шляхом відкриття максимального простору для самоуправління суспільства на всіх рівнях його соціаль­но-політичної організації;

— побудова справді демократичної, соціальної, право­вої держави з ефективно діючим парламентом, професій­ним висококваліфікованим урядом, незалежними судо­вими органами;

— формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їх самодіяльних орга­нізацій, політичних партій, рухів, профспілок, коопера­тивів, асоціацій;

— розвиток політичної свідомості та політичної куль­тури суспільства й особистості як на загальнодержавно­му, так і на побутовому рівні;

— забезпечення необхідних умов для вільного розви­тку нації загалом і кожного етносу зокрема, формування та підвищення національної свідомості й самосвідомості, національної культури;

— удосконалення діяльності ЗМІ, підвищення їх ролі в регулюванні політичних відносин, управлінні суспільс­твом, формуванні політичної свідомості та політичної культури суспільства і кожного громадянина;

—своєчасне самооновлення політичної системи з ура­хуванням внутрішнього та міжнародного становища України (постійна самоадаптація).

Гармонізація політичної системи українського суспільства разом з ефективними економічними перетво­реннями покликані забезпечити політичну та економічну безпеку держави, високий життєвий рівень її громадян.

Запитання. Завдання

1. Назвіть і проаналізуйте нові соціально-політичні інститути, юри­дично закріплені в Конституції України 1996 р.

2. Охарактеризуйте кризові явища в процесі становлення полі­тичної системи України.

3. Які особливості перехідного етапу українського суспільства? Співставте їх із суспільно-політичним досвідом інших пострадянських країн.

Поиск по сайту: