Природно-виробничі ресурси України

Економічне зростання нашої держави в значній мірі залежить від ефективного використання її виробничих ресурсів. Україна – держава з потужним і розвинутим мінерально-сировинним комплексом. З розвідкою, видобутком, переробкою і використанням мінеральної сировини пов’язано близько 50% промислового потенціалу, до 30% трудових ресурсів, 23-25% національного доходу. Різноманітність і кількість мінеральних ресурсів оцінюється зарубіжними експертами у 8 балів за 10-бальною шкалою.

В Україні виявлено понад 200 видів різних корисних копалин, частка нашої держави у запасах республік колишнього Радянського Союзу становить: залізної руди – 31%; марганцевої руди – 75%; ртуті – 25%; титану – 40%; облицювального каміння – 56%.

Проте, незважаючи на наявність в надрах України великої кількості корисних копалин, потреба в окремих з них задовольняється неповністю. Так, потреба в енергоносіях забезпечується тільки на 60 - 70%, в тому числі у вугіллі – на 70 – 80%, газі – на 20%, нафті – 8 – 10%, що зумовлює необхідність імпорту.

Україна володіє значними запасами земельних ресурсів. Якщо СРСР володів 80% світових земельних угідь, то Україна після розпаду Союзу у державну власність отримала 49,7% земель.

Водні ресурси України формуються за рахунок річок і підземельних вод (річковий стік – 209,9 км³, підземні води - 7 км³).

Наявність великого запасу корисних копалин, земельних площ, водних ресурсів – це чинники, що безумовно підвищують конкурентноздатність української економіки. Проте ці переваги нестійкі: їх легко втратити через обмеженість чи вичерпність або зниження цін на них. В сучасних умовах все більшого значення набувають розвиток нових технологій, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси.

Відносини власності в економічному житті

Суспільства

Власність - система виробничих відносин між людьми щодо привласнення різноманітних об’єктів власності у всіх сферах суспільного відтворення.

Привласнення – відношення людей по певних речей як до своїх власних.

Державна власність – привласнення державою засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об’єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.

Індивідуальна власність – особисте, підсобне і трудове господарство, а також особиста власність громадян.

Колективна власність - представлена різного роду колективними підприємствами, кооперативами, товариствами і асоціаціями.

Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, передбачених статутом кооперативу.

Поиск по сайту: