Соціальні і економічні потреби та інтереси суспільства

Соціальні і економічні потреби та інтереси суспільства – категорії, які позначають основні стимули суспільного виробництва, які сприяють не лише розвитку економіки, а й покращенню соціального життя людини.

Поняття потреби дуже широке, воно включає фізіологічні, духовні, матеріальні, специфічні потреби кожної людини.

Економічні потреби – це необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними і використовувати за призначенням. Вони поділяються на особисті і суспільні.

Особисті потреби включають фізіологічні (продукти харчування, одяг, житло, предмети домашнього господарювання); інтелектуальні (освіта, культурний відпочинок, підвищення кваліфікації); соціальні (охорона здоров’я, умови праці, транспорт, зв'язок, житлово-побутові умови). Усі ці потреби стимулюють діяльність людини з метою їх задоволення.

У процесі виробничої діяльності розвиваються потреби, пов’язані з різними сферами економічного життя людини і суспільства: розвиваються засоби виробництва, наука, необхідність у розвитку сировинної і енергетичної бази.

Поступовий розвиток виробництва формує і розвиває систему суспільних потреб, які працівники використовують спільно у процесі суспільного відтворення: виникає необхідність у розвитку спільного виробництва з використанням складних механізмів, залучення науки до розробок нових засобів виробництва і технологій, транспорту, зв’язку і т. д.

Удосконалення і розвиток виробництва, збагачення суспільства економічним здобутками у свою чергу розвиває особисті потреби людини: вона прагне мати вищу освіту, більш різноманітні форми культурного розвитку, відпочинку, високотехнічні механізми в побуті, автомобілі, обчислювальну техніку в повсякденному житті.

Отже, особисті і суспільні економічні потреби взаємозв’язані і стимулюють заявлений розвиток, який є постійним і безперервним. З цього положення випливає закон зростаючих потреб, який відображає безперервне зростання маси і різноманітності споживчих вартостей в результаті зростання продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближенню народів різних країн, що веде до збільшення продуктів праці, а отже, до появи нових потреб.

Цей закон визначає основні правила економічного розвитку:

а) поза потребами неможливе й саме виробництво;

б) рушійною силою розвитку сучасного суспільства є забезпечення умов для безперервного розвитку потреб.

Поиск по сайту: