АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічне суперництво імперіалістичних держав

Читайте также:
  1. V. Античні міста-держави Північного ПРИЧОРНОМОР’Я
  2. Аграрні відносини в імперіалістичних країнах
  3. В чому полягає економічне значення пільгової (нульової) ставки податку на додану вартість?
  4. Введение. Политика сверхдержавы.
  5. Взаємодія між органами Держказначейства та державної податкової служби в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами
  6. Види парламентів зарубіжних країн за структурою. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів.Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
  7. Визначте місце козацької держави у міжнародних відносинах та основні положення її дипломатичної діяльності.
  8. Виконання Державного бюджету України
  9. Виникнення держави в Спарті
  10. Виникнення та формування держави
  11. Виплата готівки розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам
  12. Внутрішньополітичні державно-правові (горизонтальні) конфлікти

Постійні зміни у співвідношенні економіч­них сил виявляються в посиленому суперни­цтві імперіалістичних держав за зовнішні ринки збуту, джерела сировини, сфери за­стосування капіталу. Ці процеси органічно взаємопов'язані. Зовнішня експансія імперіалістичних держав — одна з умов швидкого зростання їхньої економічної могутності. Водночас вона зумовлена постійним збільшенням розмірів фінан­сового капіталу і зростанням державно-монополістичного капі­талізму, нагромадженням економічного потенціалу даної країни.

Гостроту економічного суперництва імперіалістичних країн визначають не тільки стрибкоподібний характер їхнього еконо­мічного розвитку, а й становище і значення тієї сфери, за яку йде боротьба. За останні десятиріччя зовнішня торгівля імперіа­лістичних держав зростала швидше, ніж обсяг виробництва, що свідчить про зростаючу залежність капіталістичної економіки від зовнішнього ринку, зростаюче значення зовнішньої експансії для економічного зростання окремих країн. Головна частина при­росту міжнародного обміну за останні десятиріччя припадає на взаємну торгівлю між розвинутими капіталістичними країнами.

Із зростанням світового соціалізму торговельні зв'язки між країнами з протилежними суспільно-економічними системами розширяються. Змінилися й умови діяльності імперіалістичних монополій у країнах, що розвиваються.

В цілому арена міжімперіалістичного економічного суперни­цтва звужується. Ліквідація колоніальних імперій змушує іно­земний монополістичний капітал проникати в чужу сферу впливу. Можливості швидкого відтіснення суперників і загарбання но­вих ринків збільшуються. Але зростає й гострота цієї боротьби, бо новий ринок можна мати лише внаслідок відтіснення конку­рента.

Загостренню міжімперіалістичної боротьби сприяє розширен­ня методів загарбання ринків і сфер впливу насамперед через використання економічної сили держави. На ринках збуту — це державне субсидування демпінгу, надання пільг монополіям, участь держави у поділі ринків, створення спеціальних держав­них організацій для зовнішньоторговельної експансії. У галузі експорту капіталу —участь держави в наданні великого міжна­родного кредиту, субсидій, гарантія приватних кредитів, охорона приватних капіталовкладень. За допомогою зовнішньої політики держава сприяє розширенню сфер впливу монополістичного ка­піталу, організації воєнно-політичних союзів, насадженню маріо­неткових режимів тощо.

В останні десятиріччя на світовому ринку головними супер­никами американських монополій були і є західноєвропейські і японські монополії. Перед другою світовою війною обсяг екс­порту західноєвропейських країн був приблизно в 2,5 раза біль­ший, ніж у США. Після війни американські монополії, скори­ставшись скороченням промислового виробництва у ФРН і Япо­нії, а також послабленням монополій Англії і Франції, захопили на зовнішніх ринках панівні позиції. У 1947 р. США експорту­вали товарів більше, ніж країни Західної Європи.

У наступний період економічні позиції США послабились, їхня частка в світовому капіталістичному експорті скоротилася ще більше, ніж у світовому капіталістичному виробництві.

 

На 1978 р частка США у світовому капіталістичному експорті зменши­лася з 33% у 1948 р. до 12%. Водночас частка країн «спільного ршіку» зросла відповідно з 11 до 38,7%. На початку 60-х років монополії ФРН вперше наздогнали США з експорту готових виробів, а на початку 70-х років, перегнав­ши США, вийшли на перше місце. Японський імперіалізм за цим показником наближається до США. Монополії Західної Європи і Японії зуміли захопити серйозні позиції на внутрішньому ринку США. З другої половини 50-х років поставки ютових промислових товарів з цих країн становлять основну статтю імпорту США.

 

Однією з причин економічних успіхів суперників американ­ського імперіалізму в боротьбі за ринки збуту є національні від­мінності у рівні заробітної плати. Так, рівень заробітної плаги західноєвропейського робітника і робітника Японії значно ниж­чий, ніж у США, а різниця між ними за рівнем продуктивності праці менша; отже, питомі затрати змінного капіталу на оди­ницю продукції в країнах Західної Європи і Японії нижчі, ніж у США. Незважаючи на вищий технічний рівень виробництва, американські монополії не завжди можуть конкурувати із захід­ноєвропейськими і японськими корпораціями. Вони змушені утри­мувати високі ціни на свою продукцію, тоді як їхні суперники застосовують гнучкішу тактику.

Боротьба за ринки збуту тісно переплітається з боротьбою за сфери вивозу капіталу. Незважаючи на істотне зростання останніми роками вивозу капіталу з Англії, Франції, ФРН, Япо­нії та інших країн, першість тут за США. На частку США при­падає 46,6% закордонних капіталовкладень усіх капіталістич­них країн, разом узятих. Вивіз капіталу з США швидко зростає. Він вивозиться як у підприємницькій формі, яку використовують американські монополії для прямого загарбання і підкорення іноземних підприємств і цілих галузей економіки, так і у формі позичкового капіталу, що експортується тепер переважно дер­жавою і ставить економічні, політичні та воєнні цілі.

Зазначеної переваги американські монополії досягли голов­ним чином після другої світової війни, коли інші капіталістичні країни, вийшовши з війни дуже ослабленими, були не в змозі на колишньому рівні експортувати капітал. Лише до середини 50-х років, подолавши післявоєнні фінансово-економічні труд­нощі, ці країни помітно збільшили експорт капіталу. Причому західнонімецькі і японські монополії, зосередившись переважно на своїх внутрішніх капіталовкладеннях, не зайняли тут на від­міну від зовнішньої торгівлі скільки-небудь істотних позицій. Тому досі боротьба в галузі вивозу капіталу в основному точи­ться між американськими монополіями, з одного боку, англій­ськими і французькими — з другого; разом з останніми ви­ступають бельгійські, голландські та швейцарські монополії. Проте останніми роками і японський імперіалізм значно збіль­шив експорт капіталу: з 79 млн. дол. у 1960 р. до 2,3 млрд. дол. у 1978 р.

У вивозі позичкового капіталу також лідирують США. Проте кредитна залежність інших капіталістичних держав від США, характерна для перших років після другої світової війни, відійшла в минуле. В результаті кризи свого платіжного балансу США доводиться звертатися до своїх конкурентів за кредитами.

Перевага американських монополій у галузі промислових інвестицій обмежується здебільшого Канадою і країнами Латин­ської Америки. В Азії і Океанії американські інвестиції скрізь, за винятком лише Близького Сходу, відстають від англійських, французьких, а в ряді випадків і від вкладень інших держав. Закордонні інвестиції Англії і Франції поступаються американ­ським, але значно перевищують зовнішні капіталовкладення ФРН і Японії. Збереженню США першого місця в міжнародній торгівлі сприяють зовнішні кредити, економічна «допомога» іншим країнам. За останні 10—15 років частка США у світо­вому експорті товарів знизилась, а продукція, яку виробляють американські філіали за кордоном, різко збільшилась. Закор­донні підприємства обробної промисловості, що належать аме­риканським монополіям, випускають промислову продукцію, яка в 3—4 рази перевищує обсяг продукції, експортованої із США. З цієї причини значні зовнішні капіталовкладення Англії і Фран­ції забезпечують збереження їхнього впливу в багатьох країнах, що розвиваються, незважаючи на посилене проникнення туди американських, західнонімецьких і японських товарів.

Загострення міжімперіалістичного суперництва проявляється в різкій зміні співвідношення сил у валютній сфері. У минулому ця зміна відбувалася відносно повільно. Тепер становище окре­мих країн у світовій валютній сфері стало дуже нестійким. У 1949 р. частка США в офіційних світових резервах монетар­ного золота (тобто золота, яке використовується в грошовому обігу) досягла 71%. Це був період золотого «ожиріння» США і золотого «схудіння» інших капіталістичних країн. На середину 60-х років становище різко змінилося: частка США в золотих запасах капіталістичного світу різко скоротилась, а золоті за­паси Західної Європи в цілому, навпаки, значно зросли, пере­вищивши золотий запас США.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)