Загальний закон капіталістичного нагромадження в сучасних умовах

Загальний закон капіталістичного нагрома­дження означає розширене відтворення від­носин капіталістичної експлуатації і поро­джує поглиблення антагоністичних супереч­ностей між робітничим класом і буржуазією. Панування монополій в епоху загальної кризи капіталізму по­силює дію цього закону.

Конкуренція, що дедалі посилюється, і прогресуючий розви­ток науки й техніки призводять до зростання необхідної міні­мальної величини приросту нагромадженого капіталу. Звужує­ться коло капіталістів, здатних самостійно здійснювати нагрома­дження. Воно стає доступним лише для монополістичної бур­жуазії, яка використовує економічні ресурси держави. Середня буржуазія потрапляє в дедалі більшу залежність від монополій. Посилюється процес експропріації магнатами фінансового капі­талу середніх і дрібних підприємців. Особливо важке становище Дрібних товаровиробників міста й села, яких монополії прире­чуть на масове розорення. Пролетаризація населення швидко вростає.

В умовах сучасної науково-технічної революції в капіталі­стичному світі значно збільшується армія найманих робітників. На початку нашого століття чисельність осіб найманої праці до­рівнювала 80 млн., а в 1977 р.— 0,5 млрд. чоловік. Зростання пролетаризації призводить до поглиблення протилежності в со­ціально-економічному становищі класу буржуазії і переважної більшості населення капіталістичних країн. Але швидке зростан­ня кількості осіб найманої праці не означає «розчинення» робіт­ничого класу, формування «середнього стану» без експлуататорів і експлуатованих, як намагаються уявити цей процес буржуазні ідеологи.

Науково-технічна революція веде до зростання ролі промис­лового пролетаріату у виробничо-технічному і соціально-еконо­мічному прогресі. Вона спричинює необхідність підвищення за­гальноосвітнього і професійного рівня робітничого класу, об'єк­тивно зумовлює підвищення частки розумової праці в усій його виробничій діяльності. Водночас науково-технічна революція несе пролетаріату не благоденство, а дедалі більше погіршує його загальне соціально-економічне становище в капіталістичному су­спільстві. Застосування досконалішої техніки і капіталістична «раціоналізація» праці для одержання максимального прибутку призводять до надмірної інтенсивності праці, до масового вироб­ничого травматизму і серйозних професійних захворювань, які підривають здоров'я робітників.

Монополістичний і особливо державно-монополістичний ка­піталізм породжує нові умови погіршення становища пролетаріа­ту. До них належать, зокрема, підвищення монополіями цін на споживчі товари, державна політика «заморожування» заробіт­ної плати, зростання податків та інфляція, пов'язані з гонкою озброєнь, зростання цін на житло, медичні послуги, користуван­ня транспортом. Використання досягнень НТР у капіталістич­ному світі супроводжується зростанням експлуатації. Реальні заробітки трудящих збільшуються значно повільніше, ніж зро­стає продуктивність праці.

У США, наприклад, продуктивність праці в обробній промисловості за період з 1975 по 1978 р. зросла на 16,3%, прибутки корпорацій — на 47,5, а заробітна плата —лише на 5,5%. Цей же процес мав місце і в інших роз­винутих капіталістичних країнах.

Капіталістична раціоналізація виробництва приречує значну частину трудящих на безробіття. Зростання організованості і боєздатності пролетаріату дає йому можливість внаслідок напо­легливої класової боротьби добиватися часткових поступок бур­жуазії щодо заробітної плати, умов праці, соціального забез­печення.

Незважаючи на окремі успіхи економічної боротьби, стано­вище робітничого класу в капіталістичному світі в цілому погір­шується. Й далі погіршується становище дрібного селянства, важчими стають умови існування значної частини середніх верств населення.

В умовах сучасного етапу загальної кризи капіталістичної системи монополістичній буржуазії протистоїть клас пролетарів. Його політико-моральний авторитет у суспільстві незмірно під­вищився. Зростають його чисельність і організованість, усвідом­лення своєї історичної місії очолити антимонополістичну коалі­цію і визволити капіталістичний світ від панування фінансової олігархії і всієї системи найманого рабства. В авангарді бороть­би проти монополістичного капіталу йдуть марксистсько-ленін­ські комуністичні і робітничі партії, і, як зазначалось на XXV з'їзді КПРС, їхній вплив серед трудящих капіталістичного світу зростає.

Поиск по сайту: