Імперіалізм — монополістичний капіталізм

Історичне місце імперіалізму визначається насамперед тим, що він є монополістичним капіталізмом. Це перша особливість ім­періалізму.

В. І. Ленін відмічав чотири головні види прояву монополії:

· по-перше, панування монополій, які зосереджують у своїх ру­ках вирішальну частку виробництва і реалізації товарів;

· по-друге, монопольне володіння джерелами сировини;

· по-третє, встановлення панування фінансової олігархії в еко­номічному і політичному житті сучасного буржуазного суспіль­ства;

· по-четверте, монопольне володіння колоніями.

Ці головні види прояву монополій ведуть до незвичайного загострення основної суперечності капіталізму. Панування мо­нополій посилює капіталістичне усуспільнення виробництва. При імперіалізмі поглиблюється суспільний поділ праці і зростають зв'язки між різними галузями господарства, кількість яких де­далі збільшується. Тисячі і десятки тисяч найманих робітників приводять у дію засоби праці на величезних монополістичних підприємствах і виробляють переважну частку продукції у най­важливіших галузях промисловості.

Панування монополій доводить усуспільнення виробництва до найвищого ступеня, можливого при капіталізмі. Монополі­стичний капіталізм, за висловленням В. І. Леніна, свтягуе» капі­талістів, всупереч їхній волі і свідомості, в якийсь новий порядок, перехідний від повної свободи конкуренції до повного усу­спільнення.

¹ Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 30, с. 154.

Велику роль у процесі капіталістичного усуспільнення вироб­ництва відіграють великі банки, які при імперіалізмі перетвори­лись у всесильних монополістів грошового капіталу суспільства і вузлові центри фінансового капіталу. Як зазначав В. І. Ленін, найбільші банки є частиною найважливішого апарату господар­ського управління.

Високий ступінь розвитку суспільного характеру виробництва настійно потребує планомірного регулювання виробництва в су­спільних масштабах і контролю над ним з єдиного центра. Це свідчить про те, що матеріальні передумови для соціалістичного перетворення суспільства визріли. «Усуспільнення праці, яке в тисячах форм іде вперед все швидше і швидше і проявляється за ті півстоліття, що минули після смерті Маркса, особливо наочно в зростанні великого виробництва, картелів, синдикатів і трестів капіталістів, а також у гігантському зростанні розмірів і могут­ності фінансового капіталу,— ось головна матеріальна основа неминучого настання соціалізму» К

Проте наявність приватної власності на засоби виробництва не дає можливості планово розвивати все суспільне виробництво в цілому. Виробництво роздрібнене між підприємствами, які кон­курують. Висока організація виробництва і праці в межах кож­ної монополії існує поряд з анархією виробництва в масштабі суспільства. Величезні багатства, створювані працею мільйонів людей, привласнюються невеликою групою найбільших моно­полістів. Проте усуспільнене виробництво об'єктивно потребує суспільної власності на засоби виробництва і суспільного при­власнення результатів праці як надбання всіх трудящих.

Отже, в епоху імперіалізму продуктивні сили суспільства до-еягли такого рівня розвитку, коли вони вже не вкладаються у вузькі рамки капіталістичних виробничих відносин. В. І. Ленін писав, що оболонка, якою є капіталістичні виробничі відносини, не'відповідає своєму змістові — рівню і характеру продуктивних хшл при імперіалізмі. Вона може загнивати, лишатись у гнию- Щошу стані порівняно довгий час, але неминуче буде усунена в Іфоцесі соціалістичної революції².

¹ Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 26, с. 65.

2 Див.: там же, т. 27, с. 400.

$ З. Імперіалізм — паразитичний, загниваючий капіталізм

Паразитизм і загнивання капіталізму — друга особливість імперіалізму, яка характеризує його історичне місце. І ця особ­ливість у всіх своїх проявах свідчить про те, що в період імперіа­лізму капіталістичні виробничі відносини історично зжили себе.

Монополії, олігархія, прагнення до панування замість прагнень до свободи, експлуатація все більшої кількості маленьких або слабих націй невеликою жменькою найбагатших або найсильні-ших націй — все це породило ті відмінні риси імперіалізму, які змушують характеризувати його як паразитичний або загнива­ючий капіталізм». 1

Історично прогресивна місія капіталізму полягала в тому, що він надав процесу виробництва суспільного характеру і забез­печив порівняно з феодалізмом значніше зростання продуктивних сил. Капіталізм вільної конкуренції в цілому розвивався по ви­східній лінії.

З переходом до імперіалізму капіталістичні виробничі від­носини втратили свій відносно прогресивний характер і з фак­тора розвитку продуктивних сил перетворилися у величезне галь­мо суспільного прогресу. Головною причиною і основою парази­тизму й загнивання капіталізму є панування монополій. Як від­мічав В. І. Ленін, монополія в усіх формах свого прояву при приватній власності на засоби виробництва неминуче породжує прагнення до застою і загнивання.

Таким чином, на рубежі XIX і XX ст. капіталізм перетворився в загниваючий і паразитичний. Розвиток цього процесу характе­ризується такими основними проявами: економічна можливість в умовах панування монополій гальмування технічного прогресу; виникнення прошарку рантьє і держав-рантьє; вивіз капіталу; пограбування колоніальних народів; підкуп верхівки робітничого класу і утворення робітничої аристократії; політична реакція.

Поиск по сайту: