АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Боротьба за переділ світу та імперіалістичні війни

Читайте также:
  1. Боротьба за економічний переділ світу та імперіалістична інтеграція
  2. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій І великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних І робітничих партій
  3. Великобританія в роки Першої світової війни.
  4. грудня 1991р. проведено референдум, де більшість населення проголосувала за незалежність, після чого країни світу почали її визнавати- першими були Канада, Польща.
  5. Загальна характеристика рекреаційних ресурсів України та світу.
  6. Загострення суперечностей імперіалізму і боротьба за мир
  7. Межі робочого дня. Боротьба робітничого класу за його скорочення
  8. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу
  9. Місце водоростей та грибів у системі органічного світу
  10. Неофашизм в країнах світу
  11. Оголошення війни Німеччиною Франції. Позиція Британії.

Посилення нерівномірності економічного t політичного розвитку капіталістичних кра­їн породило гострі суперечності між новим співвідношенням сил у системі імперіалізму і усталеним розподілом колоній і сфер впли­ву в уже поділеному світі. За цих умов неминуче зростає анта­гонізм між тими імперіалістичними державами, яких влаштову­вав поділ світу, що склався на початку століття, і тими, які праг­нули до його переділу.1

1 Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 27, с. 365.

Дослідження особливостей імперіалізму привело В. І. Леніна до незаперечного висновку про те, що політика імперіалізму, яка випливає з корінних основ його економіки, є політикою підго­товки і розв'язування світових воєн за переділ уже поділеного світу. США, Німеччина і Японія, які спізнились до поділу «віль* них» земель, стали ініціаторами боротьби за цей переділ.

 

Початок епохи монополістичного капіталізму ознаменували три «малі» війни, які стали прелюдією світової імперіалістичної бойні. США у війні 1898 р. з Іспанією захопили значну частину її володінь у Вест-Індії і Тихому океані. Німеччина скористалася англо-бурською війною 1899—1902 pp., щоб

Гюгорнути експансію в сфері британських колоніальних володінь в Африці на Близькому Сході. Японія в 1904 р. напала на Росію, захопила в неї південну частину Сахаліну і розширила сферу свого впливу в напівколо­ніальному Китаї.

 

Боротьба за переділ світу не зводиться тільки до загарбання економічно відсталих країн. «Для імперіалізму,— писав В. І. Ле-нш,— характерне якраз прагнення до анексування не тільки аг­рарних областей, а навіть найбільш промислових...»1 Історія переконливо підтвердила ці слова. Гітлерівська Німеччина по­чала свою агресію загарбанням промислово розвинутих країн Європи.

Епоха імперіалізму стала періодом розгулу мілітаризму і воєн. Через два десятиріччя після першої світової війни імперіа­лізм розв'язав другу світову війну. Після цієї війни склалися нові історичні умови існування імперіалізму. Утворення й роз­виток світової соціалістичної системи, піднесення робітничого руху в капіталістичних країнах, розпад колоніальної системи імперіалізму і перехід раніше пригноблених народів на шлях самостійного розвитку, масовий рух прихильників миру — усе це дає можливість відвертати нову світову війну. Ця можли­вість породжена зростанням сил соціалізму і миру, але аж ніяк не зменшенням агресивності імперіалізму. В сучасних умовах агресивність войовничих кіл імперіалізму виявляється насампе­ред у політиці неоколоніалізму і мілітаризму, в тих аспектах цієї політики, «які загрожують свободі і незалежності народів, явля­ють собою грубе втручання в їх внутрішні справи на боці сил гноблення і реакції» К Основна мета неоколоніалізму полягає в розширенні сфери розвитку капіталістичних відносин, масшта­бів монополістичної експлуатації.

Сучасний мілітаризм спрямований насамперед проти країн соціалізму і революційних сил у капіталістичному світі. Гонка озброєнь стала повсякденним станом імперіалізму.

Агресивність імперіалізму закладена в його природі. Зміню­ються лише форми її прояву. Зростання сил соціалізму і миру сковує здійснення агресивних планів імперіалізму. Проте небез­пека війни не зникла.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)