АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вивіз капіталу в умовах сучасного імперіалізму

Читайте также:
  1. В ринкових умовах
  2. в умовах рейтингової системи
  3. В умовах сучасної ринкової економіки надзвичайно важливою
  4. Відносна додаткова вартість у сучасних умовах
  5. Економічні нормативи капіталу банку
  6. Загальна формула капіталу
  7. Загальний закон капіталістичного нагромадження в сучасних умовах
  8. Загострення нерівномірності розвитку імперіалізму в сучасних умовах
  9. Загострення суперечностей імперіалізму і боротьба за мир
  10. Залишки активів, зобов’язань і власного капіталу умовного підприємства станом на 01.01.200_р.
  11. Змістовний модуль 3.4 Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

Вивіз капіталу призвів до змін взаємовід­носин і поглиблення суперечностей між ім­періалістичними країнами, а також між са­мими монополіями. Спільним для цих від­носин є жорстока боротьба за найвигідніші ринки і сфери засто­сування капіталу, за панування в економіці тих або інших країн і районів світу.

Нерівномірність економічного розвитку капіталістичних кра­їн призводить до того, що в конкурентній боротьбі перемагає не завжди одна й та сама країна.

 

На початку XX ст. основним експортером капіталу була Англія. Вона одержувала більшу частину прибутків від експлуатації світу через вивіз капіталу. Після другої світової війни провідні позиції в експорті капіталу перейшли до США. Наприкінці 60-х років США мали приблизно половину всіх валових і 2/3 чистих надходжень доходів від експорту капіталу.

Зміна частки окремих імперіалістичних країн у вивозі капіталу (1913—1970)

У 60—70-х роках нагромадження капіталу в країнах монополістичного капіталізму Істотно посилилось, викликаючи гостру необхідність інтенсивного вивозу його. Так, щорічна сума їхніх прямих капіталовкладень за кордоном, що становила в 1960 р. З млрд. дол., зросла в 1970 р. до 11 млрд. дол., а в 1978 р. досягла 29 млрд. дол. Лише за чотири роки, з 1975 по 1978 p., за кордоном було вміщено понад 100 млрд. дол. капіталів у вигляді прямих вкладень. На цій основі утворюється найскладніша сучасна система міжнарод­них економічних відносин всевладдя монополістичного капіталу.

 

Важливою особливістю сучасного експорту капіталу є вели­чезне зростання розмірів і питомої ваги вивозу державного ка­піталу.

Вивіз державного капіталу має насамперед політичну при­роду. Він не пов'язаний з «надлишком» бюджетних коштів; навпаки, бюджети імперіалістичних держав звичайно дефіцитні. Проте уряди імперіалістичних держав витрачають великі кошти державного бюджету для забезпечення умов існування світової капіталістичної системи. Надаючи частину своїх бюджетних кош­тів іноземним державам, вони ставлять своєю головною метою охорону капіталістичного ладу, створення і зміцнення агресив­них военно-політичних блоків, спрямованих проти країн соціа­лізму і національно-визвольного руху, забезпечення найсприят­ливіших умов для експорту приватного капіталу і здобування монополіями країн-експортерів максимуму прибутку.

Надання державних коштів урядам інших країн не завжди пов'язано з одержанням доходу на ці кошти. Мова йде про суб­сидії, по яких не стягуються проценти і які формально є безпо­воротними. Проте ці субсидії, або так звані «дари», зовсім не є безповоротною допомогою, бо імперіалістичні держави зв'язують її різними умовами, зокрема вимагають надавати пільги і при­вілеї для діяльності своїх монополій у країнах, що одержують «допомогу». Нині «допомога» багатьом країнам, які розвиваю­ться, перетворилась у головний засіб неоколоніалістської полі­тики імперіалістичних держав.

Нова роль держави виявилась і в тому, що вона виступає тепер як гарант вивозу приватного капіталу. Для цього створено спеціальні організації, що страхують експортні кредити.

 

Напрям вивозу державного капіталу змінюється залежно від конкретно-історичних умов імперіалізму. У перше десятиріччя після другої світової вій­ни основна маса американського державного капіталу вивозилася в Західну Європу. Розпад колоніальної системи імперіалізму призвів до того, що дер­жавні і міжурядові кошти почали масово надходити в країни Азії і Африки, які визволилися від колоніального гніту.

 

Другою істотною особливістю експорту капіталу в сучасних умовах є зростання вивозу капіталу міжнародними організація-ми імперіалістичних держав. Кошти Міжамериканського банку розвитку, Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Міжна­родної асоціації розвитку, Міжнародної фінансової корпорації та інших організацій в основному складаються з бюджетних асиг­нувань імперіалістичних держав і, отже, не мають відношення до «надлишку» капіталу. Міжнародні кредитні організації діють на комерційних началах. їхні кредити підлягають поверненню, надаються переважно для вкладень у виробництво і приносять процент. Зростання міжнародних кредитних організацій імперіа­лістичних держав після другої світової війни пов'язане переваж­но з необхідністю зміцнити панування капіталу в економічно слаборозвинутих країнах, які стали на шлях самостійного роз­витку.

Сучасна історична обстановка надає особливих рис і вивозу приватного капіталу.

В початковий період імперіалізму фінансова олігархія спря­мовувала свої капітали в колоніальні і залежні країни, здебіль­шого у добувну промисловість і у виробництво сільськогосподар­ських продуктів для метрополій, а не в галузі, розвиток яких сприяв би становленню економічної незалежності цих країн.

Нині країни, що визволилися від колоніального становища, спираючись на економічну допомогу соціалістичних держав, мо­жуть протистояти диктату монополістичного капіталу. В сучас­них умовах монополії певною мірою змушені створювати в краї­нах, які розвиваються, промислові підприємства та інші народно­господарські об'єкти, що забезпечують потреби національного господарства. Внаслідок цього змінюється і галузева структура експорту капіталу.

Науково-технічна революція призвела до того, що промислово розвинуті країни стали тепер найважливішою сферою застосу­вання іноземного капіталу. На початку 70-х років приблизно 3Л усіх прямих зарубіжних інвестицій США припадало на ці країни. Особливо посилилось проникнення американського капіталу в економіку країн Західної Європи. Він зосереджений у найсучас­ніших галузях.

Важливим різновидом вивозу приватного капіталу є продаж за кордон патентів і ліцензій. В сучасних умовах кожне істотне відкриття або винахід пов'язані з великими вкладеннями капі­талу. Тому продаж за кордон патентів і ліцензій в економічному розумінні рівнозначний експорту капіталу. Це своєрідний, «не­видимий» вивіз капіталу. Звичайна умова продажу ліцензій — надавати ліцензіару (фірмі, що продає ліцензію) право участі в капіталі монополії, що купила ліцензію. Отже, експортер ліцензії набуває власність в іншій країні і право на при­бутки.

Своєрідним різновидом сучасного приватного експорту капі­талу є й дуже поширений тепер експорт знань у формі так зва­ного «інджинаринг», тобто послуг, пов'язаних з проектуванням будівель, споруд, машин, промислових та інших комплексів, спо­стереженням за їхнім будівництвом та експлуатацією. Вже на початку 70-х років налічувалося близько 6 тис. підприємств по наданню таких послуг і близько 50 тис. чоловік, зайнятих у них.

Наприкінці 60-х — на початку 70-х років окремі країни, що розвиваються, які були до недавнього часу тільки імпортерами капіталів, виступили і в ролі їхніх експортерів. Серед перших почали вивозити капітал в інші країни індійські монополії, голов­ним чином в Африку і Південно-Східну Азію. Збільшуються мас­штаби вивозу капіталу з Бразілії. Здійснюють його і монополії Філіппінів. В середині 70-х років у значних розмірах почав ви­возитися капітал із нафтодобувних країн. Це спричинює дальше загострення суперечностей у системі світового капіталістичного господарства.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)