АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ціна землі як капіталізована рента

Читайте также:
  1. Анализ порога рентабельности.
  2. Аналіз прибутковості та рентабельності прийнято називати аналіз Cash-Flow.
  3. Аномалії орбіти штучного супутника Землі
  4. Атмосфера як зовнішня оболонка Землі.
  5. Внаслідок тривалої аферентації в нервові тканини головного мозку настає втома в першу чергу у центральних синапсах. Яким чином це проявляється на функціях організму?
  6. Географічний простір – складний земний простір, що розвивається в часі та охоплює всі сфери географічної оболонки землі (літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу) і соціосферу.
  7. Гідросфера-водна оболонка Землі.
  8. Диференціальна рента II
  9. Диференціальна рента І
  10. Елементи орбіти штучного супутника Землі
  11. Капіталістична земельна рента і а відмінності-від феодальної ренти
  12. Метод расчета рентабельности инвестиций

 

Земля не є продуктом людської праці і тому вартості не має. Проте вона — предмет купівлі-продажу, як і усі інші товари при капіталізмі. Як же визначають ціну землі?

Продаючи земельну ділянку, її власник, наприклад фірма, по суті, продає право на одержуваний з неї доход, тобто на рен­ту. Тому очевидно, що капіталістичний власник земельної ділян­ки розлучиться із своєю землею лише тоді, коли одержана вза­мін сума, якщо її покласти в банк або віддати в позичку, прине­се у формі процента доход, що дорівнює ренті. Якби до*од у формі процента був менший від ренти, яку приносить земель­на ділянка, власник землі навряд чи продав би її. З другого боку, покупець земельної ділянки, перш ніж стати її власником, порів­няє суму ренти, яку приносить ділянка, з процентом, який він одержав би, коли б його гроші просто лежали в банку. Таким чином, ціна землі є капіталізована рента.

 

 

Ціна на землю підвищується також в результаті зростання розмірів ренти, яка зростає за рахунок диференціальної ренти II, що збільшується внаслідок додаткових вкладень капіталу в зем­леробство і залучення в обробіток нових земель, наприклад розширення плантацій тощо. В умовах сучасного капіталізму зростанню цін на землю сприяють і державно-монополістичні заходи з підтримки сільськогосподарського підприємництва, зокрема штучно високі ціни на землю і сільськогосподарські товари.

 

У сільському господарстві СІНА, наприклад у штаті Анова. ціна на землю Зросла з 1940 по 1974 р. на 350%, у Великобританії з 1969 по 1976 p.— Іа 158—170%. Підвищення цін на землю збільшує багатство великих земель--них власників, банків, сільськогосподарських монополій.

 

Землевласники, які живуть за рахунок ренти,— повністю паразитичний клас суспільства. У формі диференціальної рен­ти II земельні власники привласнюють собі результати прогресу продуктивних сил у сільському господарстві. Водночас вони наживаються і на відставанні цієї галузі, на зростанні цін на сільськогосподарські продукти. «Своєрідність полягає в тому,— зазначав К. Маркс,— що разом з умовами, при яких землероб­ські продукти розвиваються у вартості (товари) і разом з умо­вами реалізації їх вартостей розвивається і сила земельної власності привласнювати собі дедалі зростаючу частку цих створюваних без її допомоги вартостей, дедалі зростаюча частка додаткової вартості перетворюється в земельну рен­ту» '.

Між сільськогосподарськими підприємцями і земельними влас­никами є суперечності, пов'язані з боротьбою за привласнення більшої частки додаткової вартості, витискуваної з найманих сільськогосподарських робітників. Проте обидва ці класи єдині в їхньому прагненні посилити експлуатацію трудящих у сіль­ському господарстві.

Характерна риса розвитку капіталізму в сільському госпо­дарстві полягає у витісненні феодальної земельної власності.буржуазною. Аналізуючи аграрне питання в Росії в кінці XIX січ, В. І. Ленін писав: «...розвиток іде явно до створення буржуазної приватної власності на землю. Зменшується приватне землево­лодіння, що дістається в спадщину від дружинників, вотчинни­ків, служилих" людей і т. п. Зростає приватне землеволодіння, що дістається просто за гроші»2.

З розвитком капіталізму в сільському господарстві, з одно­го боку, сільськогосподарські підприємці перетворюються в зе­мельних власників, а з другого боку, земельні власники самі стають сільськогосподарськими підприємцями. Коли сільськогос­подарський підприємець одночасно є і власником оброблюваної землі, він, крім звичайного середнього прибутку на капітал, одер­жує додатковий прибуток, який в іншому разі перетворився б у ренту землевласника. Як підприємець сільськогосподарський капіталіст привласнює середній прибуток, як власник землі — надприбуток, що становить основу ренти.

1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. І74.

2 Ленін В. /. Пови. зібр. творів, т. 17, с. 57,

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)