АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Диференціальна рента II

Читайте также:
  1. Анализ порога рентабельности.
  2. Аналіз прибутковості та рентабельності прийнято називати аналіз Cash-Flow.
  3. Внаслідок тривалої аферентації в нервові тканини головного мозку настає втома в першу чергу у центральних синапсах. Яким чином це проявляється на функціях організму?
  4. Диференціальна рента І
  5. Капіталістична земельна рента і а відмінності-від феодальної ренти
  6. Метод расчета рентабельности инвестиций
  7. Метод сопоставимой рентабельности
  8. Методика розрахунку показників рентабельності
  9. Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента
  10. Поріг рентабельності— це
  11. Резервы увеличения прибыли и повышения рентабельности.

Диференціальна рента виникає також при послідовних вкладеннях капіталу в одну й ту саму ділянку землі, тобто при концентра­ції капіталу на тій самій земельній площі. Затрати однакових капіталів, що послідовно вкладаються в певну земельну ділянку, можуть мати різну ефективність. Оскільки суспільна ціна вироб­ництва сільськогосподарської продукції визначається ціною ви­робництва продукції, одержуваної внаслідок найменш продуктив­ної затрати капіталу, більш ефективні витрати капіталу дають, крім звичайного середнього прибутку, ще й надприбуток. До за­кінчення строку орендного договору цей надприбуток лишається в розпорядженні капіталіста-орендаря. Але при укладанні нової орендної угоди земельний власник, встановлюючи підвищену орендну плату, привласнює цей надприбуток, який і утворює ди­ференціальну ренту II.

Проілюструємо утворення диференціальної ренти II на такому прикладі. Припустимо, що в кращу за родючістю (у нашому попередньому прикладі третю) ділянку землі додатково вкладено капітал у 100 дол. Внаслідок цього зібрано додатковий урожай у 7 ц. Якщо суспільна ціна виробництва 1 ц становитиме, як і ра­ніше, 30 дол., то суспільна ціна виробництва всієї продукції від додаткового вкладення капіталу підніметься до 210 дол. Інди­відуальна ж ціна її виробництва становитиме лише 120 дол. Та­ким чином, внаслідок другого вкладення капіталу виникає додатковий прибуток у 90 дол., який набирає форми диференціаль­но ренти II.

Можливі випадки утворення диференціальної ренти II і на найгіршій з оброблюваних земель. Коли немає невикористову-ваних земель навіть найгіршої якості, перевищення попиту на сільськогосподарську продукцію над її пропозицією може при­звести до такого підвищення цін, що для задоволення його бу­дуть здійснені додаткові вкладення капіталу в кращі і середні землі, які дадуть продукцію дорожчу, ніж продукція від почат­кових вкладень у гірші землі. У такому разі суспільна ціна ви­робництва сільськогосподарської продукції підвищиться до ціни виробництва продукції, виробленої внаслідок вкладення найменш продуктивної з додаткових затрат капіталу, і гірші землі почнуть приносити диференціальну ренту. Аналогічні явища можуть бути і тоді, коли перевищення попиту над пропозицією призводить до додаткових вкладень капіталу на найгірших з оброблюваних зе­мель. Якщо ці вкладення дають дешевшу продукцію, а суспільна ціна виробництва лишається незмінною або підвищується, вини­кає диференціальна рента II і з найгіршої землі. Коли ж внаслі­док додаткових вкладень капіталу в гірші землі одержують 4°" рожчу продукцію, а суспільна ціна виробництва підвищується, то диференціальна рента виникає на тій частині гірших земель, у яку було зроблено первинні або ефективніші вкладення капі­талу.

Історично вихідним пунктом утворення диференціальної ренти II є диференціальна рента І. Водночас друга форма диференці­альної ренти є лише іншим виразом першої її форми, бо обидві ренти — це результат різної продуктивності праці при вкладенні рівновеликих капіталів. Диференціальна рента І виражає різну ефективність рівновеликих капіталів, зумовлену відмінностями в ступені використання природної родючості різних ділянок землі та їх місцезнаходження. Диференціальна рента II виражає такі відмінності в продуктивності рівновеликих капіталів, що їх вкла­дають послідовно в одну й ту саму ділянку, які зумовлюються зміною економічної родючості землі *.

 

* К. Маркс підкреслював тісний взаємозв'язок природної і економічної родючості грунту. «Крім кліматичних і тому подібних моментів,— писав він,— різниця в природній родючості зумовлюється різницею хімічного складу верх­нього шару грунту, тобто різним вмістом необхідних для рослин поживних речовин*. І далі К. Маркс зазначав, що відмінності в ступені використання природної родючості грунту визначаються рівнем розвитку агрохімії і механізації землеробства, «Тому,— писав він,— хоч родючість і є об'єктивною властивістю грунту, економічно вона все ж постійно передбачає певне відно­шення — відношення до даного рівня розпитку хімічних і механічних засобів агрикультури, а тому й змінюється разом з цим рівнем розвитку» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 186). Родючість, за словами К. Маркса, тісно пов'язана з сучасними суспільними відносинами. Охарактеризувавши таким чи­ном економічну родючість грунту, К. Маркс вказував, шо «з точки зору еконо­мічної родючості ступінь продуктивності праиі, в даному разі здатність зем­леробства безпосередньо використовувати природну родючість грунту,— здат­ність, яка є різною на різних ступенях розвитку,— є такий самий момент так званої природної родючості грунту, як його хімічний склад та інші його при­родні властивості» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 187).

 

Диференціальна рента І пов'язана з екстенсивним розвитком сільського господарства, залученням в обробіток нових земель. Диференціальна рента II характеризує інтенсивний розвиток сільського господарства, «...концентрацію капіталу на одній і тій самій земельній площі, замість розподілу його між земельними ділянками, які лежать одна біля другої» 1. Водночас диферен­ціальна рента II ставить межу капіталістичній раціоналізації землеробства, робить невигідними для орендарів будь-які поліп­шення, оскільки плоди цієї раціоналізації із закінченням строку орендного договору переходять у руки земельних власників. Тому між землевласниками і орендарями постійно точиться бо­ротьба за строки оренди.

Поряд із відмінностями між двома формами диференціальної ренти їм притаманний ряд спільних рис. Насамперед причина як першої, так і другої форми диференціальної ренти полягає в мо­нополії на землю як на об'єкт господарства. Умовою утворення їх є різна продуктивність праці при вкладенні рівновеликих капі­талів, що вкладаються в землеробство. Джерелом тієї і другої форм ренти є додаткова праця сільськогосподарських робітників і створювана ними надлишкова додаткова вартість. І диферен­ціальна рента І, і диференціальна рента II утворюються в ре­зультаті різниці між суспільною та індивідуальною ціною ви­робництва сільськогосподарських продуктів. Нарешті, і перша, і друга форми диференціальної ренти виражають відносини екс­плуатації найманих сільськогосподарських робітників капіталістами-орендарями і земельними власниками.

1 Маркс К*, Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 209.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)