АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мануфактура

Читайте также:
  1. Брачно-семейное право в Древнем Риме
  2. Внешняя торговля
  3. Глава 1. Основные вехи истории Твери
  4. Докритический период. 3 страница
  5. Докритический период. 6 страница
  6. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
  7. Загальні основи капіталістичного способу виробництва
  8. Змістовний модуль 3.5 Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст. - до сьогодення).
  9. Исторические предпосылки менеджмента
  10. Краткая история местности до начала Северной войны 1700-21 гг.
  11. Легисакционный, формулярный, экстраординарный процессы в Риме

З розвитком капіталістичного виробництва удосконалювалася і його форма. На зміну простій капіталістичній кооперації прийшла мануфактура. У країнах Західної Європи вона панувала приблизно з середини XVI ст. до останньої третини XVIII ст. Мануфактура є капіталі­стичною кооперацією праці, що грунтується на поділі праці всередині підприємства при створенні одного й того самого товару.

Було два шляхи виникнення мануфактури. У першому під командою одного капіталіста об'єднувалися робітники різних самостійних ремесел, сукупність яких забезпечувала виробни­цтво певного товару. Кожне з цих ремесел втрачало свою самостійність і перетворювалося у виробництво окремих деталей у процесі створення продукту.

 

Прикладом такого виникнення мануфактури може бути каретне виробни­цтво. Каретна мануфактура об'єднувала в одній майстерні різних ремісників, які раніше брали самостійну участь у виробництві карети: стельмаха, кравця, слюсаря, мідника, маляра, лакувальника, позолотника тощо. Поділ праці, що раніше був між ними, перенесено в майстерню, де він набув дальшого розвитку.

 

Другий шлях виникнення мануфактури — це об'єднання ре­місників однієї спеціальності і введення серед них поділу праці, закріплення за кожним з них якої-небудь однієї часткової вироб­ничої функції.

Залежно від свого внутрішнього ладу мануфактура поділя­ється на дві форми: гетерогенну (різнорідну) і органічну. Под­війний характер мануфактури зумовлюється природою продукту, що виробляється. У гетерогенній мануфактурі продукт ство­рюється механічним поєднанням його деталей або елементів.

 

Прикладом цієї форми мануфактури може бути виробництво годинників (корпус, циферблат, стрілки тощо виробляють окремі робітники, а потім вже спеціальні робітники складають з цих частин готовий продукт — годинник).

В органічній мануфактурі продукт є результатом послідов­ного ряду операцій.

Прикладом такої форми мануфактури є виробництво голок, у процесі виготовлення яких дріт проходив через руки 72 і навіть 92 спеціалізованих часткових робітників.

 

Мануфактура, яка замінила просту капіталістичну коопера­цію внаслідок суспільного поділу праці, внесла нові якісні зміни в процес виробництва, була новою стадією зростання суспільної продуктивності праці, виробництва відносної додаткової вар­тості.

У мануфактурі кожний робітник спеціалізувався на виконан­ні певної операції або на виготовленні певної деталі продукту. Робітник перетворювався на часткового робітника, що викону­вав лише окремі функції сукупного робітника і тому позбавлявся можливості самостійно виробляти продукт. Застосувати і вико­ристати працю мануфактурного робітника можна було тільки спільно з працею інших робітників і завдяки продажу їхньої робочої сили капіталісту. Раніше самостійним робітникам тепер протистояв капітал, що втілював у собі єдність і ритм суспіль­ного трудового процесу. На мануфактурній стадії посилилася економічна залежність робітника від капіталіста, влада капіталу над працею.

Спеціалізація робітників сприяла розвитку в них майстерно­сті, зменшенню непродуктивних витрат робочої сили, досягнен­ню корисного результату з найменшими затратами. Спеціаліза­ція мануфактурних робітників не потребувала значних витрат для набування професійних навичок. Поряд з навченими робіт­никами використовувалася праця ненавчених робітників, що ви­конували найпростіші операції. Внаслідок того що витрати на підготовку кваліфікованих робітників завдяки спрощенню їхніх функцій були нижчі, ніж ремісників, а для ненавчених робітників їх зовсім не було, вартість робочої сили знижувалась.

Разом з тим, розвиток однобокої кмітливості, одноманітна, стомлююча праця мануфактурного робітника збіднювали його духовно і калічили фізично. Відбувалося подальше відділення розумової праці від фізичної.

Мануфактура диференціювала і поліпшила робочі інструмен­ти, урізноманітнила їх, пристосувала до виконання часткових виробничих операцій. Спеціалізація знарядь виробництва підви­щила ефективність використання їх, зумовила зменшення вели­чини їхньої вартості, що переноситься на одиницю створюваного продукту.

При мануфактурі як її придаток широкого розвитку набула капіталістична робота на дому, що була результатом проник­нення торгового капіталу в дрібне товарне господарство і його перетворення в капіталістичне. Ті, хто працював дома, за мізерну плату виконували замовлення капіталістів. У цій роботі брали участь і члени сім'ї робітника. Робочий день, як правило, тривав 16—18 годин, працювати нерідко доводилося в антисанітарних умовах. Робітники на дому часто потрапляли і в особисту кабалу до хазяїна.

Поділ праці в мануфактурі — специфічне породження капі­талістичного способу виробництва. Як різновидність поділу пра­ці в суспільстві, поділ праці в мануфактурі має свої характерні особливості. У суспільному поділі праці — поділі суспільного виробництва на землеробство, промисловість тощо — один одно­му протистоять незалежні товаровиробники — капіталісти. Тому зв'язок між ними, обмін діяльністю відбуваються через купівлю-продаж, через ринок. Але частковий робітник в мануфактурі не створює товару. Він виготовляє певну деталь або виконує певну операцію. Тому зв'язок між частковими робітниками в мануфак­турі не опосередковується купівлею-продажем, а здійснюється через використання капіталістом їхніх робочих сил у процесі праці як комбінованої робочої сили.

У мануфактурі закріплення робітників за різними функціями випливає з особливостей самого виробництва і рівня його роз­витку. В ній панують воля і безумовна влада капіталіста над робітниками.

Мануфактура зумовила подальший розвиток суспільного поділу праці. Виникали нові галузі промислового виробництва. Від землеробства один за одним відокремлювалися різні види промислової обробки сільськогосподарської сировини. Розширю­вався внутрішній ринок. Зростав попит буржуазії на засоби ви­робництва і предмети споживання. Збільшення чисельності пролетаріату супроводилося також підвищенням попиту на засоби існування робітників та їхніх сімей. Тим часом мануфактура, грунтуючись на ремісницькій техніці і ручній праці, не могла задовольнити зростаючий попит на промислові товари. «...Ману­фактура,— писав К. Маркс,— не могла ні охопити суспільне ви­робництво в усьому його обсягу, ні перетворити його докорінно. Вона виділялась як архітектурна оздоба на економічній будові, широкою основою якої було міське ремесло і сільські побічні промисли. її власний вузький технічний базис вступив на пев­ному ступені розвитку в суперечність з нею ж самою створеними потребами виробництва» К

Мануфактура підготувала умови для переходу до капіталі­стичної фабрики. Диференціація робочих інструментів була однією з матеріальних передумов створення машини. Суворий поділ праці, спеціалізація на виготовленні певної деталі чи на виконанні певної операції сприяли як підготовці умілих, квалі­фікованих робітників, так і появі працівників, які здійснювали найпростіші трудові операції і не потребували спеціальної під­готовки. У мануфактурний період розвивалися перші наукові і технічні елементи машинного виробництва.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)