АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критика буржуазних теорій грошей

Читайте также:
  1. VIII. КРИТИКА И КОНТРПРЕДЛОЖЕНИЯ В ОТНОШЕНИИ КОПЕНГАГЕНСКОЙ
  2. Виникнення грошей
  3. Вплив боротьби двох світових систем і класової боротьби пролетаріату буржуазних країн на величину прибутку
  4. Гроші та їх функції. Еволюція грошей. Законои крошового обігу
  5. Гроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей
  6. До яких із сучасних форм кредитних грошей довіра найвища?
  7. Заходи буржуазних держав з регулювання економіки
  8. Історія виникнення грошей. Основні концепції грошей
  9. Кількість грошей, необхідна для обігу
  10. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
  11. Критика буржуазних концепцій прибутку
  12. Критика буржуазних теорій вартості

Не розкривши справжньої природи товару і вартості, буржуазні економісти не змогли зрозуміти і суті грошей. Ще на ранніх ста­діях розвитку капіталізму виникла так звана металева теорія грошей, яку підтримують ряд буржуазних економістів і тепер. Згідно з цією теорією, золото і срібло за своєю природою, внаслідок природних властивостей є грішми. Але, як відомо, приро­да не створює грошей. Ті або інші предмети стають грішми лише тоді, коли суспільні відносини породжують необхідність грошей. Золото перетворюється в гроші і відіграє роль загального екві­валента тільки за певних суспільних умов.

Класики буржуазної політичної економії хоч і встановили, що гроші —це товар, але не змогли зрозуміти суті суспільних відносин, які вони містять. Не зрозумівши подвійного характеру праці, яка виробляє товар, вони не змогли викрити суперечно­стей товарного виробництва. Тому буржуазні економісти роз­глядали гроші як технічний засіб обміну. Проте гроші виража­ють певні суспільні відносини між людьми і аж ніяк не є техніч­ним засобом обігу. Грошовий обіг не технічний, а суспільний процес. Звичайно, гроші є товаром, але товаром особливим, який виконує особливу суспільну функцію. Отже, зрозуміти суть гро­шей можна лише тоді, коли буде викрита природа загального еквівалента, його необхідність.

Досить популярна серед буржуазних теоретиків й інша тео­рія грошей — номіналістична, яка також виникла ще при заро­дженні капіталізму. її представники трактують гроші як номі­нальну лічильну одиницю, позбавлену будь-якого матеріального змісту. Прихильники номіналістичної теорії грошей твердять, що гроші — це лише умовний знак, який не має внутрішньої варто­сті, це просто лічильна одиниця. Номіналістичну теорію грошей ще за її появи наприкінці XVII ст. використовували для обгрун­тування різних маніпуляцій держави з метою зменшити вартість грошової одиниці. Тепер її представники намагаються довести, ніби паперовогрошовий обіг в умовах капіталізму цілком може замінити золотий обіг грошей і тим самим обгрунтувати надмір­ну емісію грошей. Номіналісти твердять, що гроші — це творін­ня державної влади і що їхня вартість цілком визначається дер­жавою. Вони бачать лише зовнішні форми, в яких проявляються гроші, плутають масштаб цін з мірою вартості. Держава може встановлювати будь-який масштаб цін, зважаючи на те, яка кількість металу береться за грошову одиницю. Але вона не може визначати вартість грошового товару. Грошовий обіг, зви­чайно, можуть обслуговувати і паперові гроші, самі вони вартості не мають. За ідеальними лічильними грішми приховані реальні гроші.

Однією з найбільш поширених буржуазних теорій грошей є кількісна теорія грошей, за якою вартість грошей визначається кількістю їх в обігу. Прихильники цієї теорії твердять, що това­ри входять в обіг без цін, а гроші — без вартості, що ціна повністю утворюється тільки в процесі обігу. Маса грошей просто обміню­ється на масу товарів. Насправді гроші, грошовий товар, як і всі товари, мають самостійну вартість, яка утворюється ще до про­цесу обігу, в процесі виробництва. Більше того, вартість кожно­го товару вимірюється в грошах ще до процесу обігу. Отже, гроші виконують свою функцію міри вартості ще до безпосеред­нього акту купівлі-продажу.

Кількість повноцінних грошей, які перебувають в обігу, за­лежить від вартості грошового товару і від факторів, які лежать поза грошовим обігом. Під час обігу повноцінних грошей зайві гроші перетворюються в скарби, а коли зростає потреба б них, вони знову надходять із скарбів в обіг. Ціни товарів у цьому разі не коливаються залежно від кількості засобів обігу, бо кіль­кість засобів обігу завжди відповідає потребі в них.

Така ж неправильна й кількісна теорія грошей щодо паперо-вогрошового обігу, бо вартість, зазначена на паперових грошах, визначається тим, в якому співвідношенні знаходяться вони з кількістю золотих грошей, необхідних для обігу. Під час паперо-вогрошового обігу золото, як і раніше, виконує функцію міри вартості.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)