АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Товарний фетишизм

Читайте также:
  1. Аналіз товарної політики підприємства
  2. Банківська система України
  3. Варіант №______
  4. Варіант №______
  5. Витрати обігу та відшкодування їх
  6. Высшая мера наказания
  7. Глобальне розширення
  8. грудня 1991р. проведено референдум, де більшість населення проголосувала за незалежність, після чого країни світу почали її визнавати- першими були Канада, Польща.
  9. До практичних занять
  10. Додаток № 11. БІТИ СПОРТИВНІ.
  11. Докритический период. 6 страница
  12. Докритический период. 7 страница

 

При пануванні приватної власності на засоби виробництва зв'язки між товаровиробниками в самому процесі виробництва, зумовлені суспільним поділом праці, виявляються в обміні про­дуктами їхньої праці, через рух товарів. Інакше кажучи, рух това­рів, речей у процесі обміну виражає виробничі зв'язки, відносини між людьми. Тільки в русі товарів і виявляється суспільна приро­да приватної праці, бо вона суспільно визначається лише в сти­хійному процесі обміну. Таким чином, цілком об'єктивно суспіль­ні відносини між товаровиробниками набувають форми відносин між речами і виявляються в їхньому русі. Інакше кажучи, ви­робничі відносини уречевлюються. Стихія суспільних відносин, яка панує над людьми, зовні виступає у вигляді панування над ними певних речей. Залежність товаровиробників від ринку ви­ражається як панування над ними деякої надприродної сили речей (товарів і грошей). Це уречевлення виробничих відносин, тобто прояв відносин між людьми у формі відносин між речами, К. Маркс назвав товарним фетишизмом.

У товарному фетишизмі треба розрізняти об'єктивну і суб'єк­тивну його сторони. Товарно-грошові відносини, будучи формою вияву відносин між товаровиробниками, суб'єктивно відображу­ються в їхній свідомості у вигляді уявлення про начебто надпри­родні властивості речей. Подібно до того як релігійні люди при­писують надприродну силу виготовленим ними ж самими зобра­женням бога, так і товаровиробники в умовах приватної власно­сті на засоби виробництва приписують товарам і грошам над­природні властивості. Об'єктивні зв'язки між товаровиробника­ми, які здійснюються через рух речей, створюють у них ілюзію, ніби відносини людей насправді є відносинами між речами.

Культ грошей, що панує в капіталістичному світі,— вищий прояв товарного фетишизму. Грошовий товар — золото, як і реш­та товарів, є просто продукт людської праці, але як гроші він набирає при капіталізмі суспільної сили, стає знаряддям пану­вання над людьми. Саме наукове відкриття природи товарного фетишизму ще не веде і не може вести до його знищення. Поки існує приватна власність на засоби виробництва, суспільні зв'яз­ки між людьми реалізуються тільки через рух речей. Товарний фетишизм — категорія історична. Він виникає з появою приват­новласницького товарного виробництва. В умовах панування суспільної власності на засоби виробництва йому немає місця. Тут процес виробництва перебуває під свідомим контролем лю­дей, відносини між людьми мають планомірний характер.

 

* * *

 

Теорію товарного виробництва і теорію трудової вартості розробив К. Маркс. Розкривши справжню природу суперечно­стей товарного виробництва, що грунтується на приватній влас­ності, К. Маркс з'ясував умови його перетворення в капіталістичне виробництво і показав, що товарні відносини — цс вихід­ний пункт у розвитку капіталістичної експлуатації. На основі теорії т/рудової вартості він створив теорію додаткової вартості, яка є наріжним каменем марксистського економічного вчення. Теорію товарного виробництва і закону вартості в нових історич­них умовах розвинув В. І. Ленін. Виходячи з економічного вчен­ня К. Маркса, В. І. Ленін показав, що просте товарне виробни­цтво є найбільш широкою і глибокою базою капіталізму. Ви­вчення процесів розвитку товарного виробництва і законів роз­витку капіталізму, процесів класового розшарування на селі, диференціації селянства було найважливішою передумовою об­грунтування В. І. Леніним необхідності міцного союзу пролета­ріату з широкими масами трудящих селян у боротьбі проти ка­піталізму.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)