Регіональні особливості розміщення та використання лісових та водних ресурсів України

Лісовий фонд – це територія лісів і земель, покритих лісом, які призначенні для потреб лісового господарства.

Загальна площа лісового фонду України--9942 тис га. У складі лісового фонду України переважають державні ліси Частка гірських лісів становить 21,8%. Забезпеченість лісом населення України —0,17 га на людину — одна із найнижчих в Європі

У складі лісового фонду переважають хвойні породи. Ліси розміщені дуже нерівномірно. В Українських Карпатах ліси займають 40,5% від площі, в Кримських горах – 32%, на Поліссі – 26,1%, в Лісостеповій зоні--12,2%, в Степовій – 3,8%.До найбільш лісистих областей належать – Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька.

Лісистість території України (частка покритої лісом площі) становить 15,6 % За окремими регіонами держави лісистість така Карпати — 40%, Крим — 36%, Полісся — 25,7, Лісостеп — 11,4, Степ — 3,6 %.

Користування лісовими ресурсами поділяють на головне і проміжне. Головне користування лісом — це процес заготівлі деревини в стиглих і перестійних насадженнях. Проміжне користуванн я лісом здійснюється в процесі догляду за лісом, санітарних рубок і рубок, пов'язаних з реконструкцією малоцінних лісових насаджень.

Найбільш високий рівень інтенсивності головного та проміжного користування лісом досягнутий в Чернівецькій, Вінницькій, Івано-Франківській та Хмельницькій областях України. Найбільше використовують лісові ресурси ті області, де розвиненими є дерево-обробна, целюлозно-паперова, лісо-хімічні промисловості. Найбільшими споживачами лусових ресурсів є наступні області: Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська,Житомирська та Хмельницька.

Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.

В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води складають 94 км3, з яких доступні для використання лише 60%.

Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий стік--85,1 км3 (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40%--за її межами (транзитний стік). Доступні для широкого використання водні ресурси формуються, в основному, в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, а також малих річок Приазов’я та Причорномор’я

Водними ресурсами найбільш забезпечені наступні області: Закарпатська, Івано-Франківська, Волинська, Житомирська та Чернігівська.

Територіальний розподіл водних ресурсів не відповідає розміщенню водоємних галузей господарського комплексу. Найбільша кількість водних ресурсів (58 відсотків) зосереджена в річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба у воді не перевищує 5 відсотків її загальних запасів. Найменш забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя, Крим та південні області України, де зосереджені найбільші споживачі води.

Використання водних ресурсів

На потреби комунального господарства у 2008р з водних джерел забрано 18% води, промисловості – 46%, сільського господарства – 35%.

У басейні Дніпра сконцентровані найбільш водоємні промислові та сільськогосподарські виробництва, розміщені великі міста, об’єкти атомної енергетики. Саме в цьому районі відбувається найбільша експлуатація водних ресурсів України.

Основне споживання водних ресурсів Сіверського Дінця відбувається у Харківській, Луганській та Донецькій областях, де розташовано багато виробництв із високим рівнем споживання води.

Основними водоспоживачами в басейні Західного Бугу є: промисловість, комунальне господарство, сільське господарство Волинської та Львівської областей.

У річки басейну Південного Бугу споживачами водних ресурсів є підприємства харчової, хімічної промисловості, комунального господарства Вінницької, Миколаївської та Кіровоградської областей.

Поиск по сайту: