АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Театральна архітектура. Декорації. Театральні машини. Костюми

Читайте также:
  1. Театральна архітектура. Декорації. Театральні машини. Костюми
  2. Театральна архітектура. Декорації. Театральні машини. Костюми.
  3. ТЕАТРАЛЬНАЯ СИТУАЦИЯ 1917-1927 ГОДОВ

- - -

Актори

Видатною актрисою Франції була Сюзанна Депре (Шарлотта Буваллe) (1874—1951). Народилась в родині лікаря. Знакомство с режисером О.М.Люньє-По різко змінило її життя. У 1893 році вона вийшла за нього заміж, а через рік відбувся її дебют на сцені паризького театру «Евр». У тому ж році молода актриса вступила в Паризьку консерваторію, у клас Г.Вормса. Завершивши навчання, Сюзанна Депре знову повернулася на сцену «Евру», де створила свої кращі образи: Хільду в постановці «Будівничий Сольнес», Сольвейг в «Пер Гюнтц» і Раутенделейн в «Затонулому дзвоні». Для сучасників Сюзанна Депре була одної з кращих виконавиць ролей у п’єсах Г. Ібсена.

Одним із найпопулярніших акторів повоєнної Франції, визнаним лідером серед романтичних акторів сучасності був Жерар Філіп (1922—1959). Він дебютував на театральних підмостках у 1942 році і скоро став знаменитим. Жерар Філіп створив низку незабутніх образів – Родріго в корнелівському «Сіді», принц Гомбурзький в однойменній п’єсі, Лоренцаччо в п’єсі Мюссе тощо. Будучи першим президентом Союзу акторів Франції, він відстоював права представників цієї професії. Жерар Філіп виступав не тільки на театральній сцені, але і в кіно («Пармська обитель», «Фанфан-Тюльпан», «Червоне й чорне» тощо).

Видатною драматичною актрисою трагічного амплуа була Марія Казарес (Кірога) (1922—1996), представниця родини іспанського державного діяча. Після переводу батька у Францію Марія навчалася в одному з паризьких ліцеїв, а потім поступила в Консерваторію драматичного мистецтва. В середині 1950-х років талановита актриса залишила «Комеді Франсез» і увійшла в склад трупи Народного національного театру, на сцені якого вона створила багато незабутніх драматичних образів (королева Марія в «Марії Тюдор» Гюго тощо). Особливу популярність Марія Казарес здобула як кіноактриса, її дебютом стала роль в «Дітях райка» М.Карне (1945), потім знялася у фільмі «Дами Булонського лісу» (1945). Найбільш вдалою роллю актриси стала Сансеверіна в екранізації Крістіаном-Жаном «Пармської обителі» Стендаля.

Одним із знаменитих французьких акторів ХХ ст. був Жан Габен (Жан Алексіс Монкорже) (1904—1976). Народився він у родині робітника. Працював підмайстром на будівництві, помічником на ливарному заводі. У 1923 році Жан Габен дебютував на сцені столичного театру «Фоли бержер» статистом. Талант і привабливу зовнішність молодого актора помітили, і скоро він отримав запрошення стати актором вар’єте. Пропрацював кілька років у жанрі музичного ревю, він перейшов у театр оперети, став виконавцем веселих пісеньок у театрах «Водевіль», «Буфф-Паризьєнн» і «Мулен Руж». Однак найпопулярнішим Жан Габен став завдяки ролям, зіграним у кіно. Дебют у кіно відбувся в 1931 році в картині «Велика ілюзія». Успіх фільму змушував багатьох режисерів звернути увагу на 27-річного актора, скоро він став одним із найбільш запрошуваних виконавців. Жан Габен грав у «Набережній туманів», «Громі небесному», «Біля стін Малапаги», «Великі сім’ї», «Сильні світу цього», «Вулиця Прері» тощо.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)