АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Хімічні властивості неметалів

Читайте также:
  1. Біохімічні методи
  2. Біохімічні ознаки
  3. Біохімічні ознаки
  4. Біохімічні особливості
  5. БНМ 4.1.6. Магнітні властивості речовини
  6. Будова і властивості напівпровідників
  7. Будова і властивості полімерів
  8. Визначити, які властивості або тип темпераменту лежать в основі такої поведінки.
  9. Визначники та їх основні властивості.
  10. Виробнича функція та її властивості
  11. Властивості арифметичного кореня n-го степеня.
  12. Властивості атомів

Всі хімічні елементи традиційно поділяють на метали та неметали. Умов­на межа між металами і неметалами в періодичній системі елементів прохо­дить по діагоналі Бор (В)–Астат (At): метали розташовані зліва, а неметали – справа від цієї умовної межі поділу. Різкої межі між металами і немета­ла­ми провести неможливо, тому що окремі елементи, розміщені близько цієї межі (наприклад, Al, Ge, As, Sb, Te Po, At), проявляють окремі властивості як металів, так і неметалів. Прийнято, що із 110 відомих елементів 22 відносять до неметалів (Н, В, С, Si, N, Р, As, О, S, Se, Те, F, Cl, Br, І, At, Не, Ne, Ar, Kr, Хе, Rn: всі вони є елементами головних підгруп), інші 88 – до металів. Традиційний поділ елементів на метали та неметали історично виник із-за того, що прості речовини, утворені атомами елементів-металів при звичайних умовах (20 ºС, атм.тиск) знаходяться в так званому металічному стані і проявляють металічні властивості (високу тепло-і електропровідність, сірий колір, блиск і т.п.), а прості речовини, утворені атомами елементів-неметалів, при звичайних умовах мають низьку теплопровідність та дуже незначну електро­провідність. Всі метали (крім ртуті) при цих умовах є твердими речовинами, а серед неметалів є і тверді речовини (В, С, Si, As, S, Se, Те, І2, At,), і рідини (Br2) і гази (Н2, N2, О2, F2, Cl2, Не, Ne, Ar, Kr, Хе, Rn). Різноманітним є і забарвлення неметалів.

Розташування неметалів у періодичній системі елементів:

Період Група
III A IV A V A VI A VII A VIII A
        H He
B C N O F Ne
  Si P S Cl Ar
    As Se Br Kr
      Te I Xe
        At Rn
Вищі оксиди R2O3 RO2 R2O5 RO3 R2O7  
Сполуки з Н   RH4 RH3 RH2 RH  
                 

Групова назва неметалів VIII групи – інертні (благородні) гази, VII групи – галогени, VI групи – халькогени.


Загальні властивості елементів зумовлені структурою зовнішнього енергетич­но­го рівня їх атомів. Серед неметалів Н і Не є s-елементами, а всі інші – p-елемен­тами. Нижче в таблиці наведена будова зовнішнього енергетичного рівня атомів елементів-неметалів

№ групи, в якій роз-ташований елемент Стан електронів атому елементу Будова зовнішн. енергетичн. рівня Кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні ( в т.ч.неспарених) Характерні ступені окиснення елементів
Гідроген Н основний 1 s1 1 (1) –1; 0; +1
збуджений    
ІІІ основний ns2 np1 nd0 3 (1)
збуджений ns1 np2 nd0 3 (3) +3
ІV основний ns2 np2 nd0 4 (2) –4; 0; +2
збуджений ns1 np3 nd0 4 (4) +4
V основний ns2 np3 nd0 5 (3) –3; 0; +3
збуджений ns1 np3 nd1 5 (5) +5
основний ns2 np4 nd0 6 (2) 0; –2
збуджений ns2 np3 nd1 ns1 np3 nd2 6 (4) 6 (6) +4 +6
VІІ основний ns2 np5 nd0 7 (1) –1; 0 +1
збуджений ns2 np4 nd1 ns2 np3nd2 ns1np3nd3 7 (3) 7 (5) 7 (7) +3 +5 +7
VІІІ основний ns2np6 8 (0)
збуджений    

* n – № періоду, в якому розташований даний елемент

** елементи ІІ періоду (n=2) не мають d-орбіталі, тому електрони атомів елементів ІІ періоду в збудженому стані не можуть займати d-орбіталь; ці елементи в сполуках не проявляють валентності вищої, ніж 4.

Тільки неспарені (валентні) електрони зовнішнього енергетичного рівня можуть бути використані для утворення хімічного зв’язку. Очевидно, що загальна кількість валентних електронів відповідає номеру групи, в якій розташований елемент, а також максимальному позитивному ступеню його окиснення.. Тому для p-елементів парних груп стійкими є сполуки з парною валентністю, а для p-елементів непарних груп – з непарною (наприклад, для Нітрогену 3, для Фосфору 3 і 5, для Оксигену 2, для Сульфуру 2, 4 і 6, для Фтору 1, для Хлору – 1, 3, 5 і 7). Відмітимо, що у елементів VIІІ групи всі електрони спарені, тому для елементів VIІІ групи не характерне утворення хімічних зв’язків.


Неметали розміщені в правій верхній частині періодичної системи. Оскільки в періодах поступово збільшуються заряди ядер атомів елементів і тому зменшуються атомні радіуси, а в головних підгрупах із збільшенням порядкового номеру елементу атомні радіуси різко зростають, то зрозуміло, що атоми неметалів сильніше притягують зовнішні електрони порівняно з атомами металів. Отже, у неметалів переважають окислювальні властивості, тобто здатність приєднувати електрони. Цей факт добре відображають і числові значення електронегативностей елементів, які є найменшими у елементів-металів, а в неметалів поступово зростають в ряду . Відповідно посилюються і оксилювальні властивості елементів. Отже, найбільш електронегативним елементом є Флуор, а це означає, що атом Флуору може лише приймати електрони при утворенні хімічних зв’язків з атомами інших елементів.

Атом якого-небудь елементу може приймати електрони від атомів елементів, розташованих лівіше від нього ряду електронегативностей (при цьому в утвореній сполуці він буде мати негативну ступінь окиснення), або віддавати свої електрони елементу, розташованому правіше від нього в ряду електронегативностей (при цьому в утвореній сполуці він буде мати позитивну ступінь окиснення). Саме тому існують, наприклад сполуки; 2, але 2; 27.

Отже, в періодах із збільшенням порядкового номеру у p-елементів зменшуються радіуси атомів та збільшується кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні. В цьому ж напрямку зліва направо зменшується відновлювальна і посилюється оксилювальна здатність атомів. В групах періодичної системи у p-елементів із збільшенням порядкового номеру помітно посилюються відновлювальні властивості.

Неметали в сполуках проявляють як найнижчий негативний ступінь окиснення (наприклад, в сполуках з Н), так і найвищого позитивного ступеня окиснення (наприклад, в оксидах та гідроксидах), а також проміжкові ступенів окиснення (в якості сполук з проміжковим ступенем окиснення, рівним 0, можна розглядати і прості речовини).

Атоми одного й того ж елементу, сполучаючись між собою з утворенням простих речовин, проявляють ступінь окиснення, рівний 0. Властивості цих речовин дуже різноманітні, і класифікувати їх можна на основі видів хімічного зв’язку і типів кристалічної структури. Основні типи кристалічних структур простих речовин, утворених p-елементами, визначаються розташуванням останніх в таблиці Менделєєва і виявляють періодичний характер, що видно із таблиці зміни типів кристалічних решіток простих речовин, наведеній нижче. Речовини з атомними кристалічними решітками (C, B, Si) мають велику твердість, дуже високу температуру плавлення (> 2000 °С) та проявляють напівпровідникові властивості (їх електропро­від­ність залежить від температури). Речовини молекулярної будови за звичайних умов – гази (Н2, F2, O2, Cl2, Br2, N2), рідини (Br2) або тверді речовини з низькими температурами плавлення (I2, S, Р). У твердому стані всі вони мають молекулярні кристалічні решітки.

ІІІ ІV V VІІ VІІІ
B C N O F Ne
Al Si P S Cl Ar
Ga Ge As Se Br Kr
In Sn Sb Te I Xe
Tl Pb Bi Po At Rn
металічні атомні молекулярні
               

Прості речовини елементів VIІІ групи є сукупностями їх атомів (Ne, Ar, Kr, Xe, Rn), вони при звичайних умовах газоподібні, а в конденсованому стані утворюють ковалентні кристали, які вже при незначному нагріванні легко плавляться, а потім із рідкого стану переходять в газоподібний.

В залежності від алотропних видозмін при звичайних умовах забарвлення простих речовин може бути різним, проте сірка завжди жовтого кольору, бром – буро-червоного, хлор – зеленого, фтор – жовто-зеленого, йод – темно-фіолетового, водень, кисень та азот є безбарвними газами.


F2, O2 та O3, N2 як прості речовини найбільш електронегативних елементів вступають у хімічні реакції тільки в якості окисників. Інші прості речовини неметалів можуть виступати в окисно-відновних реакціях як в ролі окисників, так і в ролі відновників в залежності від того, з яким по силі окисником чи відновником вступає дана речовина в хімічну реакцію. Тому можна відмітити наступні реакції, характерні для неметалів:

1) Неметали можуть вступати у взаємодію з металами (при безпосередньому контакті за звичайних умов або при певних умовах, зокрема, при підвищеній температурі). Загальна закономірність таких взаємодій полягає в тому, що чим більша різниця у значеннях електронегативності між металом і неметалом, тим активніше відбувається ця взаємодія. Сполуки утворюються за рахунок того, що метал віддає свої валентні електрони неметалу, тобто в процесі реакції неметал – окисник, а метал – відновник. При цьому утворюються відповідні бінарні сполуки іонного типу, в яких неметал має властивий йому негативний ступінь окиснення.

Неметал Приклад взаємодії Назви утворених сполук неметалу Метали, які можуть вступати у взаємодію Умови, при яких відбувається взаємодія
F2   фториди всі при звичайних умовах
O2 2Mg+O2 Þ 2MgO 3Fe+2O2 Þ FeO×Fe2O3 оксиди   всі, крім Ag, Au, Pt   лужні та лужно-земельні ме­та­ли окиснюються кис­нем повітря при звичайних умовах; інші – при нагріванні
N2 6Na+N2 Þ Na3N нітриди тільки s-метали при нагріванні
Cl2 2Na+Cl2 Þ 2NaCl 2Fe+Cl2 Þ FeCl3 хлориди всі при звичайних умовах
S Fe+S Þ FeS сульфіди всі, крім Au, Pt, Ru при нагріванні
C Ca+C Þ CaC2 4Al+3C Þ Al4C3 карбіди майже всі при нагріванні
P 3Ca+2P Þ Ca3P2 фосфіди майже всі при нагріванні
H2 2Na+H2 Þ 2NaH гідриди тільки s-метали  
Si 2Ca+Si Þ Ca2Si силіциди майже всі при нагріванні

2) Неметали можуть вступати у взаємодію між собою. Оскільки різниця у значеннях електронегативності між двома різними неметалами не надто велика, то безпосередньо (напряму) між собою взаємодіють не всі неметали навіть при підвище­ному тиску та температурі, окремі взаємодії відбуваються при наявності каталізаторів, дуже часто реакції є оборотніми. В результаті взаємодії утворюються бінарні сполуки (зв’язок ковалентний, в тій чи іншій мірі полярний), в яких більш електронегативний елемент має властивий йому негативний ступінь окислення, а менш електронегативний – позитивний ступінь окислення. Електронегативність елементів зростає в ряду .

 

Проста речовина Як окисник Як відновник
Фтор Взаємодіє майже з усіма неметалами (в т.ч. з Хе), крім О2 та N2
  S+2F2 Þ SF4 C+2F2 =CF4 H2+F2 =2HF Si+2F2 Þ SiF4
Кисень Безпосередньо не взаємодіє тільки з галогенами, інертними газами.
  N2+O2 = 2NO S+O2 Þ SО2 2С+О2 Þ 2СО або С+О2 Þ СО2 4Р+3О2 Þ 2Р2О3 або 4Р+5О2 Þ 2Р2О52+O2 Þ 2H2O 4В+3O2 =2О3 Si+O2 =SiО2
Азот Інертний, взаємодіє тільки з С, В, N2, O2 при високій температурі або в присутності каталізаторів
  2C+N2 Þ (CN)22+N2 = 2NH3 2B+N2 =2BN N2+O2 =2NO  
Сl2,Br2,I2 Безпосередньо не взаємодіють з інертними газами, вуглецем, киснем, азотом; енергійність реакцій спадає в ряду Сl2–Br2–I2
  2S+Cl2 Þ S2Cl2 2P+3Cl2 Þ 2PCl3 або 2P+5Cl2 Þ 2PCl5 H2+Cl2 = 2HCl 2B+ 3Cl2 = 2ВCl3  
Сірка Взаємодіє при створенні необхідних умов з усіма неметалами, крім азоту
  C+2S = CS2 4P+6S Þ 2P2S3 або 4P+10S Þ 2P2S5 H2+S = H2S 2В+3S=B2S3 S+F2Þ SF6 S+O2 =SO2  
Вуглець Найбільш реакційноздатним є аморфний вуглець, потім –графіт, алмаз; реакції протікають при нагріванні
  2H2+C= CH4   C+F2 Þ СF4 C+O2 =CO2 C+N2 =(CN)2 C+S Þ CS2    
Фосфор Реакції протікають при нагріванні; найактивніший – білий фосфор
  2P+3H2+ 2PH3 Р+3І2 = 2РІ3 4Р+3О2 Þ 2Р2О3 4Р+5О2 Þ 2Р2О5 2P+3Cl2 Þ 2PCl3 2P+5Cl2 Þ 2PCl5 4P+6S Þ 2P2S3 4P+10S Þ 2P2S5
Водень Взаємодіє майже з усіма неметалами, крім бору, силіцію
    H2+F2 = 2HF; 2H2+O2 Þ 2H2O 3Н2+N2 = 2NH3; H2+Cl2 = 2HCl H2+Br2 = 2HBr H2+S = H2S   H22 =2HІ; 3H2+2P =2PH3
Бор При нагріванні взаємодіє з киснем, азотом, хлором, бромом, сіркою
Силіцій При нагріванні взаємодіє з киснем, хлором, бромом, сіркою
    Si + О2 Þ SiО2
         

1) Неметали здатні вступати у взаємодію не тільки з простими, але і з складними речовинами, причому характер таких взаємодій різний в залежності від окислювальної (відновної) здатності неметалу.

 

З водою більшість неметалів не взаємо­діє, за виключенням: F2+H2O Þ 4HF+O2 Cl2+HOH Û HCl+HClO С+Н2О = СО+Н2
З лугами більшість неметалів не взаємо­діє, за виключенням: Cl2+2KOH Þ KCl+KClO+H2O 3Cl2+6KOH =5KCl+KClO3+3H2O 8P+3Ba(OH)2+6H2OÞ2PH3+3Ba(H2PO4)2 2B+2KOH+2H2OÞ2KBO2+3H2 Si+2KOH+H2OÞK2SiO3+2H2
З кислотами найсильніші окисники – галогени, кисень, озон – здатні взаємодіяти як окисники: так, відповідно до значень електронегативності вільний галоген ( та кисень) витісняє послідуючий з його галогеноводню; хлор окислює Н3РО3 в Н3РО4. O2+4HCl = 2H2O+2Cl2 O2+4HBr = 2H2O+2Br2 O2+4HI = 2H2O+2I2 Cl2+2HBr Þ 2HCl+Br2 Cl2+2HI Þ 2HI+I2 Br2+2HI Þ 2HBr+I2 Cl2+H3PO3+H2O Þ H3PO4+2HCl
З кислотами-окисниками неметали, що проявляють відновні властивості, здатні вступити у взаємодію: S+2H2SO4(конц.)Þ 3SO2+2H2O S+6HNO3(конц.)Þ H2SO4+6NO2+2H2O C+2H2SO4 (конц.)Þ CO2+4NO2+2H2O C+4HNO3(конц.) Þ CO2+4NO2+2H2O 2P+ 5H2SO4(конц.) Þ 2Н3РО4+5SO2+2H2O P+5HNO3+2H2O Þ 3H3PO4+5NO В+HNO3(к) Þ H3BO3+3NO2 В+3HCl+HNO3Þ BCl3+NO+2H2O 3Si+18HF+4HNO3Þ3H2SiF6+4NO+8H2O

 

Інші окисно-відновні взаємодії неметалів:

 

Неметал як окисник Неметал як відновник
2F2+SiO2 Þ SiF4+O2 F2+2KCl Þ 2KF+Cl2 S+KClO3 Þ KCl+SO3 3C+ S+2KNO3 Þ K2S+N2+3CO2
F2+2KBr Þ 2KF+Br2 O2+CO Þ CO2 O2+NO Þ NO2 O2+P2O3 Þ P2O5 3O2+4NH3 2N2+6H2O 5O2+4NH3 4NO+6H2O 4O3+PbS Þ PbSO4+4O2 O3 +2KI+H2O Þ O2+2KOH+I2 Cl2+SO2+2H2O Þ 2HCl+H2SO4 4Cl2+Na2S2O3+5H2OÞ2NaCl+6HCl+2H2SO4 Cl2+2KBr Þ 2KCl+Br2 Cl2+2KI Þ 2KCl+I2 2Cl2+2C+SiO2 Þ SiCl4+CO 4Cl2+SiH4 Þ SiCl4+4HCl Cl2+SiH4 Þ SiH3Cl+HCl Cl2+SiH3Cl Þ SiH2Cl2+HCl Cl2+SiH2Cl2 Þ SiHCl3+HCl Cl2+SiHCl3 Þ SiCl4+HCl S+2KNO3+3C Þ K2S+N2+3CO2 C +2CaSO4 Þ 2SO2+2CaO+CO2 4C+BaSO4 Þ BaS+4H2O С+2SiO2+2Na2SO4 Þ 2Na2SiO3+2SO2+CO2 C+CO2 Þ 2CO C+ZnO Þ Zn+CO C+SiO2 Þ Si+2CO C+CaO Þ CaC2+CO C+Al2O3 Þ Al4C3+6CO 2C+2Cl2+SiO2 Þ SiCl4+CO P+5HNO3 Þ H3PO4+5NO2+H2O 6P+5KClO3 Þ 5KCl+3P2O5 3H2+W2O3 Þ 3H2O+W 3H2+CO Þ H2O+CН4 2H2+CO = СН3ОН Н22Н4 = С2Н6 4B+3SiO2 = 2B2O3+3Si Si+SiO2Þ2SiO Si+2H2S Þ SiS2+2H2

 


Одні прості речовини, утворені атомами неметалів знаходяться в природі у вільному вигляді (кисень, азот, алмаз, графіт, самородна сірка), інші отримують із їх сполук, використовуючи різні відновники. Вибір методу одержання залежить від місця розташування і виду сполуки елементу в корисних копалинах, від економічних обставин, від необхідної кількості речовини, яку необхідно отримати (в лабораторії, в промисловості).

Всі прості неметалічні речовини можна одержати із сполук, що містять елемент простої речовини, двома загальними методами – методом розкладу та методом витіснення.

  Метод розкладу Метод витіснення
Водень а) термічним розкладом бінарних сполук: 2Н2О = 4Н22 2НІ = Н22; СаН2 = Са+Н2 а) взаємодією водних розчинів кислот з металами, які стоять в ряді напруг до Н: Zn+H2SO4 Þ ZnSO4+H2
  б) електролізом бінарних сполук: NaH = Na+H2 4H2O=2H2+O2 б) взаємодією лужних та лужно-земельних металів і їх гідридів з водою: 2Na+2H2O Þ 2NaOH+H2 NaН+H2O Þ NaOH+H2
  в) термічним розкладом метану (піролізом): CН4 =C+2H2 2CН4 =C2Н2+3H2 в) взаємодією водних розчинів лугів з амфотерними металами чи кремнієм: 2Al+2NaOH+2H2OÞ3H2+2NaAlO2 Si+2NaOH+H2O Þ 2H2+Na2SiO3
    г) взаємодією водяної пари при високих температурах з відновниками – залізом, вуглецем і т.п. (конверсією водяної пари): 3Fe+4H2O = Fe3O4+4H2 C+ H2O= CO+H24+ H2O = CO2+3H2
Фтор Виключно тільки електролізом розплавленої системи HF–KF Неможливо
Хлор, бром, йод Електролізом водних розчинів чи сольових розплавів галогенідів: 2KCl=2K+Cl2 Взаємодією їх бінарних сполук з окисниками: 10KCl+2KMnO4+8H2SO4Þ5Cl2+2MnSO4+6K2SO4+8H2O
  Термічною дисоціацією галогеноводнів:    
  Інші методи: Йод можна одержати з оксигенних сполук при взаємодії їх з відновниками: 2NaIO3+5NaHSO3 Þ 2Na2SO4+3NaHSO4+I2+H2O
Кисень Термічним розкладом оксидів неактивних металів та пероксидів: 2Ag2O=4Ag+O2 2HgO=2Hg+O2 3PbO2 =Pb3O4+O2 2BaO2 =2BaO+O2 З оксидів, пероксидів, надпероксидів: 2MnO2+2H2SO4 Þ 2MnSO4+O2+2H2O 2Na2O2+2CO2 Þ 2Na2CO3+O2 4KO2+2CO2 Þ 2K2CO3+3O2
  Термічним розкладом деяких солей – хлоратів, перхлоратів, перманганатів, нітратів Ba(ClO3)2 =BaCl2+3O2 2KMnO4 =K2MnO4+MnO2+O2 2KNO3 =2KNO2+O2 Pb(NO3 )2 =Pb3O4+O2  
  Електролізом водних розчинів лугів, оксигенвмісних кислот та їх солей (кисень виділяється на аноді): Na2SO4Û2Na++SO42– SO42–+H2O=H2SO4+O2+2e 2H2O=2H++ H2O +O2·+2e  
Cірка Термічною дисоціацією сульфідів і полісульфідів: H2S=H2+S FeS2 =FeS+S BaS2+2HCl Þ BaCl2+H2S+S 2H2S+SO2 Þ 3S+2H2O Na2S2O3+2HCl Þ S+SO2+2NaCl+H2O 2Na2S+Na2SO3+6HCl Þ 6NaCl+S+3H2O
Азот Термічною дисоціацією водневих сполук: N2H4 = N2+2H2 2NH3 =3N2+H2 Відновленням нітрогену в нітратах та нітритах: 6KNO3+10Fe Þ 3N2+3K2O+5Fe2O3 NaNO2+NH4Cl =N2+NaCl+2H2O
    Окисленням нітрогену в його водневих сполуках: 4NH3+3O2 Þ 6H2O+2N2 8NH3+3Cl2 ÞN2+6NH4Cl 2NH3+CuO N2+3Cu+3H2O
Фосфор 2РН3 2Р+3Н2 Ca3(PO4)2+5C+3SiO2 Þ 3CaSiO3+2P+5CO 6NaPO3+10Al+3SiO2Þ6P+5Al2O3+3Na2SiO3
Карбон аморф-ний (сажа) Піролізом вуглеводнів або дегідратацією вуглеводів: СН4 С+2Н2 С2Н2 2С+Н2 С12Н22О11 Þ 12С+11Н2О Відновленням карбону в його сполуках: СО2+2Mg Þ C+2MgO CCl4+4Na Þ C+4NaCl
  Електролізом розплавлених карбонатів (на катоді): Na2СO3Û2Na++СO32– СO32–+4 e С+3O2–  
Силіцій аморф-ний Термічним розкладом силанів: SiH4 Si+2H2 Відновленням оксиду (технічний): SiO2+2C Si+2CO SiO2+2Mg Si+2MgO
  Електролізом розплавів солей (на катоді): Na2SiF6Û2Na++SiF62– SiF62–+4 e Si+6F Відновленням хлориду (чистий) SiCl4+4Na Þ Si+4NaCl SiCl4+2Н2 Þ Si+4НCl
Бор аморф-ний Термічним розкладом його галогенідів та гідридів: 2ВІ3 2В+3І2 В2Н62В+3Н2 B2O3+2Al Þ 2B+Al2O3 BCl3+3Na Þ B+3NaCl
  Електролізом розплавів солей (на катоді): КВF4ÛК++ВF4 ВF4+3 e В+4F  
         

Окремі неметали знаходяться в поовітрі в вільному вигляді (інертні гази, кисень, азот). Тому ці гази одержують шляхом зрідження повітря з послідуючим відбором фракцій газів (вони мають різні температури кипіння) при його нагріванні.

 

...




Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)