Води бромні, йодні, йодобромні

Лікувальне застосування цієї групи вод визначається наступними пороговими величинами:

• Для брому – 25 мг/л.
• Для йоду 5мг/л.

Бром, як правило, є супутником йоду, йодні води з низьким вмістом брому зустрічаються рідко. По складу вони в основному хлоридно – натрієві, кальцієво – натрієві або кальцієві розсоли. Розчинені гази в основному азот, метан, інколи сірководень чи вуглекислота.

Високий вміст йоду зустрічається як в розсолах, так і в менше мінералізованих водах. По хімічному складі це хлоридно – натрієві та гідрокарбонатно – хлоридно натрієві води, по газовому складі – метанові, інколи сірководневі чи вуглекислі.

1. Кременисті термальні води

До них відносяться води із вмістом кремнієвої кислоти більше 50 мг/л і температурою більше 35С. В основному це вуглекислі чи азотні терми – районах вулканічних процесів – Закавказзі, Памір, Прибайкаллі, Приамур’ї, Камчатка.

Азотні кременисті термальні води є низько мінералізованими – до 0,5 г/л-1,0 г/л, різко лужні - рН 8,5-9,5, висока температура – від 35-50С до 100-200С, висока концентрація фтору, радону.

Вуглекислі кременисті терми (Кавказ, Памір, Тянь–Шань, Камчатка). Вони мають більш високу мінералізацію – 3-7 г/л рідко до 15 г/л, температуру до 50-75С.

Метанові кременисті терми зустрічаються рідко, по хімічному складу і мінералізації різні – від слабо мінералізованих (4-5г/л) до високо мінералізованих – більше 15 г/л.

Розподіл кременевої кислоти:

· До 50 мг/л в слабо термальних – 20-35С.

· 80-100мг/л при температурі до 50С.

· До 150 мг/л – високо термальні води.

1. Миш’яковмісні води.

До цієї групи відносяться води з концентрацією миш’яку більше 0,7 мг/л. За ступенем збагачення діляться:

1. Слабі – вміст миш’яку від 0,7 до 5,0 мг/л.
2. Міцні – вміст миш’яку від 5 до 10 мг/л.
3. Дуже міцні – вміст миш’яку більше 10мг/л.

По хімічному складу діляться:

• Вуглекислі миш’яковмісні води - характеризуються різним іонним складом від гідрокарбонатно – натрієвого і кальцієво – натрієвого до хлоридно – натрієвого з мінералізацією від 3-5 до 20-35 г/л. Ці води містять бор, кременеву кислоту, залізо.
• Кислі води рудничного типу – з високим вмістом металів (заліза, алюмінію, міді, марганцю). По газовому складу вони азотні – 86%.
• Кислі, фумарольного типу по газовому складу сірководнево – вуглекислі. По іонному складу – сульфатні, рідше хлоридні. Мінералізація не перевищує 5 г/л. Концентрація миш’яку складає 1-1,5 г/л
• Бромні та йодобромні – це хлоридно натрієві води з мінералізацією від 15 до 70-80 г/л. Вміст миш’яку складає від 0,8 до 1,5 мг/л.

1. Радіоактивні води (радонові).

Підгрупа А – радонові води простого складу, в яких радон є єдиним лікувальним компонентом – це холодні киснево – азотні слабо мінералізовані води неглибокої циркуляції атмосферного походження, вміст радону в них досягає сотень нКі/л.

Підгрупа Б переважно на Кавказі, Середній Азії, Алтаї. Найбільш розповсюджені азотні кременисті лужні термальні води, які характеризуються невисокою активністю – 20 нКі/л (Белокуриха).

Важливим в бальнеологічному плані є вуглекислі слабо та середньо мінералізовані холодні та термальні води з концентрацією радону від 10-40 до 100-200 нКі/л, з широким діапазоном дії (Хмільник, П’ятигорську).

1. Борвмісні води.

До цих вод відносяться підземні води з концентрацією мета борної кислоти не менше 50 мг/л. – на Кавказі, Карпатах, Сахаліні, використовують для ванн і для пиття. Терапевтична дія визначається не бором, а іонно – сольовим складом або іншими біологічно – активними компонентами, без врахування дії самого бору. Бор є з яскраво вираженим біологічною, фармакологічною та токсичною дією, він впливає на процеси обміну, антимікробною дією, може викликати борні токсикози. По газовому складу вони вуглекислі, метанові і азотно – метанові, азотно – вуглекислі, слабо вуглекислі – гуморальні.

Поиск по сайту: