АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проблеми українського мистецтва

Читайте также:
  1. Алгоритм презентації твору мистецтва на уроці Художньої культури.
  2. Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок створення інформаційних систем для вирішення обраної проблеми.
  3. Аналіз проблеми дитячої двомовності.
  4. Багато теоретиків мистецтва вже на початку XX ст. по праву відзначали, що художній твір, тобто річ штучна, починає програвати в зіставленні з багатством речі реальної.
  5. Глобальні екологічні проблеми: озонова діра, парниковий ефект, кислотні дощі
  6. Глобальні проблеми сучасності. їх сутність та шляхи розв'язання.
  7. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
  8. Дегуманізація мистецтва
  9. Депозитнестрахування в Україні: сутність, проблеми та перспективи розвитку.
  10. Для українського бомбардира кінець – це ще тільки початок
  11. Екологічні проблеми річкових ресурсів Херсонщини
  12. Екологічні проблеми розвитку металургійного виробництва у світі, сучасні зрушення у його розміщенні.

Найбільш масовим видом мистецтва за­лишалося кіно. Понад 30 тис. кінотеатрів і пересувних кіноустановок щорічно обслу­говували близько 800 млн глядачів.

Мабуть, найкраща з українських кінокартин доби «застою» - це фільм «Тіні забу­тих предків», поставлений за повістю М. Коцюбинського.

Важка доля чекала талановиті твори в жанрі поетичного кіно, де виконавцем го­ловних ролей і режисером виступив І. Миколайчук - «Білий птах з чорною ознакою» і «Вавилон – XX

Найбільш відомими за межами України професійними колективами були Заслуже­ний державний хор ім. Г. Верьовки, Заслу­жена академічна хорова капела «Думка», Заслужений ансамбль танцю ім. П. Віоського.

У 70-х років виникло багато нових філармонічних колективів, сотні самодіяль­них симфонічних і духових оркестрів.

Етнографічний хоровий ансамбль «Го­мін» під керівництвом Л. Ященка захопився відродженням колядок і купальських пі­сень, які свідчили про оригінальність і не­повторність українського фольклору. Після цього керівника ансамблю звинуватили в «буржуазному націоналізмі» й виключили із Спілки композиторів, а колектив розпус­тили.

Скарбницю українського музичного мистецтва збагатили опери В. Губаренка, Л. Колодуба, Г. Майбороди, симфонії і кан­тати А. Філіпенка, А. Штогаренка. У жанрі пісенної і хорової музики плідно працювали О. Білаш, К. Домінчен, П. Майборода, С. Сабадаш, А. Філіпенко, І. Шамо та ін.

Чисельність театрів за два десятиліття зросла і в середині 80-х рр. дійшла до де­в'яти десятків. Найяскравішими серед театральних зі­рок України були такі майстри, як В. Добровольський, О. Кусенко, А. Роговцева, Н. Ужвій. На оперній сцені виділялися Д. Гнатюк, М. Кондратюк, Є. Мірошничен­ко, А. Мокренко, Д. Петриненко, А. Солов'яненко, М. Стеф'юк, Г. Ціпола.

З доробку художників періоду «застою» збереглося мало. Як правило, портрети пе­редовиків, панорами новобудов, «ленініа­на» пішли в небуття разом з державною партією.

Найбільш обмежені в своїй творчій ді­яльності були скульптори-монументалісти. Адже могли реалізуватися тільки ті їхні задуми, які фігурували в планах так званої «монументальної пропаганди». Особливо інтенсивно тиражувалися пам'ятники В. Леніну - більше півтисячі бронзових і гранітних скульптур.

У 1982 р. урочисто святкувалося 1500-ліття Києва. Столиця збагатилася багатьма різноманітними меморіальними спорудами. Серед них - Музей В. Леніна (тепер -«Український дім»), обеліск місту-герою Києву на площі Перемоги, нам'ятний знак на честь заснування Києва, який зображав трьох братів - Кия, Щека і Хорива та їхню сестру Либідь. На схилах Дніпра, біля пло­щі, якою закінчувався Хрещатик (тепер Європейська) була споруджена величезна арка. Вона мала символізувати братерське єднання російського та українського на­родів.

сфері культури

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)