Окупаційний режим в Україні

Більшість населення України постави­лася до окупантів з ворожістю. Але жителі західних областей, які відчули на собі стра­хіття радянізації, вітали німців як визволи­телів

Генеральний план «Ост» було розроб­лено у 1940 р. в Імперському управлінні державної безпеки під керівництвом Гіммлера. Цей план передбачав германізацію окупованих країн і знищення до 30 млн. слов’ян, євреїв та циган передбачалося знищити повністю.. На родючих ук­раїнських чорноземах колонізатори мали намір розмістити після війни поміщицькі і фермерські господарства ветеранів вермах­ту - офіцерів і солдатів.

Окупанти застосовували різні форми адміністративної організації загарбаних те­риторій. Значну частину українських зе­мель Гітлер віддав своєму союзнику І. Антонеску. З Одеської області, південних ра­йонів Вінницької і західних районів Мико­лаївської областей була сформована нова румунська провінція під назвою Трансністрія. Чернівецька та Ізмаїльська області теж були передані Румунії.

Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська області утворили Дистрикт Галіція, який адміністративно підпорядко­вувався так званому Генерал-губернатор­ству (що об'єднувало більшу частину польських земель).

Правобережжя, більша частина Лівобережжя і південні райони, що прилягали до Криму, утворили Рейхскомісаріат Україна з цивільною адміністра­цією.

Східні райони України аж до узбережжя Азовського моря, як і Кримський півострів, перебували під військовою адмі­ністрацією.

На посаду рейхскомісара України Гітлер призначив Е. Коха.

Після захоплення Києва нацисти здій­снили виняткову навіть для їхньої теро­ристичної практики операцію зі знищення в урочищі Бабин Яр десятків тисяч євреїв. З 6 млн євреїв, знищених у різних країнах, понад 1 млн становили радянські євреї, в основному на території України і Біло­русії. Знищення євреїв отримало назву Голокост.

Загальне число радянських військово­полонених до травня 1944 р. становило, за даними німецької статистики, 5,8 млн осіб. Нацисти здебільшого винищували їх голо-

дом у таборах смерті. В Україні було орга­нізовано понад 230 таборів, у яких загинуло 1366 тис. військовополонених.

З України в Німеччину було вивезено 2,4 млн молодих людей. їх нази­вали остарбайтерами. Багато з них загинуло від непосильної праці, потрапило під бомби союзницької авіації або залишилося після війни на Заході.

Поневіряння військовополонених і остарбайтерів, які залишилися живими, після війни не закінчилися. Сталін створив для них фільтраційні табори. Після перевірки немало з них потрапили в радянські конц­табори.

В Україні не ліквідували кол­госпів. Вони виявилися надто зручним зна­ряддям експлуатації селян державою, щоб відмовитися від них.

Поиск по сайту: