АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Горіння — це складне, швидкоплинне фізико-хімічне перетворення речовин, яке супроводжується виділенням тепла і світла

Читайте также:
  1. L.3.1. Процессы переноса вещества и тепла.
  2. Автоматизированная система управления отпуска тепла
  3. Аналого-цифрове і цифро-аналогове перетворення
  4. БНМ 5.2.13. Інтерференція світла
  5. БНМ 5.2.16. Поляризація світла
  6. БНМ 5.2.9. Заломлення світла
  7. Будь-яка зміна електромагнітного поля з часом супроводжується його зміною в просторі – тобто поширюється у просторі у вигляді електромагнітних хвиль.
  8. Вентиляция с рекуперацией тепла
  9. Влияние тепла в различные периоды
  10. Годовой расход тепла рассчитывается в зависимости от удельных теплопотерь здания и продолжительности отопительного периода.
  11. Дослідження явищ пульсацій світлового потоку джерел світла

РОЗДІЛ 15 Пожежа. Умови виникнення пожеж.

ПЛАН:

1.Умови виникнення пожеж.Гасіння пожеж.

2.Пожежа у лісі (степу).

3.Пожежа у багатоповерховому міському (сільському) будинку

Евакуація людей.

Пожежа. Умови виникнення пожеж.Гасіння пожеж.

Важко уявити собі життя людини без вогню. Він допомагає приготувати їжу, зігрітися, коли холодно. На заводах та інших підприємствах вогонь використовують, щоб виплавляти метал, виготовляти посуд, пекти хліб. Автомобіль не зрушить з місця, а космічний корабель не полетить, якщо на допомогу не прийде вогонь.

Вогонь – друг людини. Але, якщо він потрапить у невмілі руки, то може стати грізним ворогом. Наслідком неправильного і необережного поводження з вогнем, газовими та електроприладами є пожежі. Вони знищують будинки і заводи, хлібні поля і ліси. Під час пожеж гинуть люди.

Горіння — це складне, швидкоплинне фізико-хімічне перетворення речовин, яке супроводжується виділенням тепла і світла

Для протікання процесу горіння вимагається наявність трьох фак­торів: горючої ре'човини, окислювача і джерела запалювання (імпульсу). Найчастіше окислювачем є кисень повітря, але його роль можуть виконувати і деякі інші речови­ни: хлор, фтор, бром, йод, оксиди азоту тощо. Деякі речовини (наприклад, стиснений ацетилен, хлористий азот, озон) можуть вибухати з утворенням тепла в полум'я. Го­ріння більшості речовин припиняється, коли концентрація кисню зменшується з 21 до 14-18%. Деякі речовини, наприклад, водень, етилен, ацетилен, можуть горіти при вмісті кисню повітря до 10% і менше.

Джерелом запалювання при пожежі можуть бути випадкові іскри різного похо­дження (електричні, такі, що виникли в результаті накопичення статичних зарядів, іскри від газо- і електрозварки тощо), нагріті тіла, непогашений сірник, перегрівання електричних контактів тощо.

Розрізняють повне і неповне горіння. Процеси повного горіння протікають при надлишкові кисню, а продуктами реакції є вода, діоксиди сірки і вуглецю, тобто речо­вини, які нездатні до подальшого окислення. Неповне горіння відбувається при недо­стачі кисню, продуктами реакції у даному випадку є токсичні і горючі (тобто здатні до подальшого окислення) речовини, наприклад, оксид вуглецю, спирти, альдегіди, кетони тощо.

Залежно від властивостей горючої суміші горіння буває гомогенним і гетероген­ним. При гомогенному горінні горюча речовина і окислювач мають однакові агрегатні стани (наприклад, суміш горючого газу та повітря), а при гетерогенному — речовини при горінні мають границю розділу (наприклад, горіння твердих або рідких речовин у контакті з повітрям).

За швидкістю розповсюдження полум'я розрізняють такі види горіння: дефлаграційне (швидкість розповсюдження полум'я — десятки метрів за


секунду), вибухове (сотні метрів за секунду) і детонаційне (тисячі метрів за секунду). Для пожежі харак­терне дефлаграційне горіння.

Розрізняють бідні та багаті горючі суміші залежно від співвідношення горючого матеріалу й окислювача. Бідні суміші містять у надлишку окислювач, а багаті — горючий матеріал.

Процеси виникнення горіння такі:

• спалах — швидке згоряння горючої суміші, яке не супроводжується утво­ренням стиснених газів;

• займання — виникнення горіння під дією джерела запалювання;

• загоряння — займання, що супроводжується появою полум'я;

• самозаймання — явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реак­цій, що призводить до виникнення горіння речовини за відсутності джерела запа­лювання;

• самозагоряння — самозаймання, яке супроводжується появою полум'я. Нагадаємо, що горіння — це хімічна реакція сполучення горючої речовини з по­вітрям, яка супроводжується виділенням тепла та різних газоподібних продуктів.

Основними умовами виникнення пожеж є: горючий матеріал, необхідна кількість кисню для підтримки горіння, джерело загорання.

Для того щоб ліквідувати пожежу, необхідно здійснити дії, спрямовані на лікві­дацію зазначених вище умов. Для ефективного припинення горіння необхідно вико­нати хоча б одну з указаних нижче дій:

А ізоляція осередку горіння від повітря або пониження концентрації кисню шля­хом розбавлення його негорючими газами; охолодження осередку горіння до темпе­ратури нижчої за визначену межу; гальмування швидкості хімічних реакцій в полум'ї; створення умов, які перекриють шлях вогню.

Вогнегасні засоби не можуть бути універсальними, тому під час обирання засобів гасіння пожежі потрібно виходити з можливостей, які дають максимальний ефект.

Засоби пожежогасіння можна класифікувати за видом вогнегасних речовин, що застосовуються, за методами їх застосування, навколишнім середовищем, за призна­ченням тощо.

Усі засоби пожежогасіння поділяються на поверхневе гасіння, яке полягає в по­данні вогнегасних речовин безпосередньо в осередок горіння, та об'ємне гасіння, яке полягає у створенні в районі пожежі середовища, що не підтримує горіння.

Поверхневе гасіння (гасіння пожежі на площі) застосовується майже для всіх ви­дів пожеж. Для цього використовуються вогнегасні суміші, які можна подавати в осередок пожежі з деякої відстані (рідина, піна, порошок).

Об'ємне гасіння застосовується в обмеженому просторі (приміщення, відсік, га­лерея тощо). Воно ґрунтується на створенні вогнегасного середовища. Іноді об'ємне пожежогасіння застосовується і на великих ділянках (пожежонебезпечні цехи). У цьому випадку використовуються газові та порошкові суміші, здатні створювати вогнегасну концентрацію. Цей засіб прогресивніший і має низку переваг.

Пожежна техніка залежно від способу пожежогасіння поділяється на первинні за­соби — вогнегасники, пожежні крани; пересувні — різні пожежні автомобілі;


стаціо­нарні — спеціальні установки із запасом вогнегасних речовин, що приводяться в дію автоматично або вручну.

Поверхневе гасіння здійснюється переважно первинними та пересувними засоба­ми. Об'ємне гасіння проводиться тільки стаціонарними установками.

Як вогнегасні засоби, використовують воду та водні розчини деяких солей, а та­кож водопійні суміші, інертні газоподібні розріджувачі, хладони, порошки, комбіно­вані суміші.

До первинних засобів пожежогасіння, крім спеціальних, належать і підручні, які зберігаються в певному місці (звичайно на пожежному щиті та біля нього). На поже­жному щиті розміщують сокири, гаки, відра. Поряд із пожежним щитом розміщують яшик із піском. Весь протипожежний інвентар фарбується в червоний колір.

Невеликі осередки загорання можна загасити, накинувши на них змочені водою брезент, килим, ковдру або щільну тканину, що дозволить перекрити доступ кисню до вогню.

15.2.Пожежа у лісі (степу). Причини пожеж та їх профілакти­ка.

Лісові пожежі поділяються на низові, верхові.

Низова пожежа найчастіше вини­кає в листяних лісах, при цьому висота вогню сягає 1,5-2м, швидкість розповсюджен­ня звичайно не перевищує 0,3-1 км/год, температура вогню в зоні пожежі складає 400-900 °С.

Верхова пожежа частіше виникає у хвойних лісах. Швидкість її поширення в без­вітряну погоду може досягати 3-4 км/год, у вітряну — 25-30 км/год і більше. Темпера­тура в зоні вогню підвищується до 1100 °С.

У більшості випадків лісова пожежа виникає через необережність людей: не до кінця погашеного вогнища, кинутого недопалка, тліючого патронного пижа, який впав у суху траву після пострілу, тощо (приблизно 70% всіх лісових пожеж), рідше — у результаті удару блискавки в сухе дерево (приблизно 10-15%).

Найбільш пожежонебезпечні ліси в середині і в кінці весни - на початку літа, ко­ли на поверхні грунту багато торішнього листя, трави. В суху пору року і в пожежо-небезпечних місцях слід бути особливо обережним при поводженні з вогнем: очищати місце, призначене для вогнища, від сухої трави, листя, гілля та іншого лісового сміт­тя: не розкладати вогнище поблизу звисаючих крон дерев, у хвойних молодняках, серед сухого очерету, на торфовищах тощо; не залишати вогнище без нагляду; не залишати місць відпочинку, не впевнившись, що вогнище погашено.

Розкладаючи вогнище, потрібно розмістити його так, щоб із підвітряного боку від багаття, тобто там, куди летять іскри, розташовувалась водойма, велика калюжа або відкрита місцевість. При штормовому вітрі бажано з навітряної сторони вогнище захистити стійкою спорудою з жердин, убитих в землю і вкритих плитами дерну.

Категорично забороняється підпалювати ліс з метою подачі сигналу порятунку. По-перше, сигнальна пожежа, так само як і звичайна, вкрай небезпечна для потерпі­лих. По-друге, пожежа утруднює орієнтування і виявлення потерпілих із повітря і землі, ускладнює, а іноді й робить неможливою роботу рятувальників. По-третє, будь-яка пожежа — це стихійне лихо, що згубно впливає на ліс, звірів, людей.


У суху пору року біля багаття завжди повинен бути черговий. Незначні займання, наприклад, які виникли в результаті викиду з вогнища жаринок, необхідно гасити негайно, заливаючи водою, засипаючи піском, землею, покриваючи брезентом, затоп­туючи 'взуттям, збиваючи мокрими ганчірками, віниками, в крайньому випадку — одягом. Бити краще збоку, за напрямком вогню, з невеликим притисканням після удару. Зупинити розповсюдження вогню значно легше, ніж загасити велику пожежу. Ознаками наближення фронту лісової пожежі можуть бути: стійкий запах згарища, туманоподібний дим, який стелиться над лісом, неспокійна поведінка тварин, птахів, комах та їхня міграція в одну сторону, нічний переліт і гучні крики птахів, нічна заграва в одній із точок горизонту, яка поступово розширюється в сторони, відблиски світла на низьких хмарах тощо.

Головне — при виявленні пожежі не слід впадати у паніку, не метушитись, не намагатися втекти від вогню. Втекти від пожежі доволі важко. Необхідно швидко, але ретельно проаналізувати обстановку, визначити шлях евакуації, для чого піднятися на підвищену точку місцевості або залізти на високе дерево й уважно роздивитися до­вкола.

На що слід звертати увагу в першу чергу? На погоду, особливо на напрямок і си­лу вітру, на розташовані поблизу ріки, озера, болота з відкритою водою, високі голі скелі, галявини та інші відкриті місця. Слід з'ясувати межі пожежі, напрямок і при­близну швидкість її поширення. Якщо є карта і точно відоме місце перебування, мож­на відшукати на ній близько розташовані пожежобезпечні місця.

Ховатись від пожежі слід на голих островах і мілинах, розташованих серед вели­ких озер, на оголених ділянках боліт, на скелястих вершинах хребтів вище від рівня лісу. Меншою мірою захистом від пожежі є широкі ріки і галявини.

Утікати від пожежі необхідно в навітряний бік (тобто йти на вітер), намагаючись обійти пожежу боком, із тим, щоб вийти до неї в тил. Людину, яка йде за вітром, вогонь швидко наздоганяє. Почуватися у відносній безпеці можна лише опинившись з навітряної сторони пожежі. Але і в цьому випадку зупинятися на місці не можна, бо вітер може змінитись, тому, використовуючи відпочинок, слід відшукати безпечне місце.

При наближенні фронту пожежі необхідно лягти у воду або сильно змочити одяг. При цьому потрібно стежити, щоб поруч не було заростів очерету, щоб до місця укриття не діставали вершини дерев при їх падінні.

На мілководді необхідно загорнутись з головою в спальний мішок, змочивши пе­ред тим його і одяг. Знаходячись в зоні пожежі, слід періодично перевертатися, змо­чуючи ділянки матеріалу мішка і одягу, які висохли. На обличчя треба надіти багато­шарову пов'язку — маску, виготовлену з шматка марлі, бинта, бавовняно-паперової тканини, яку періодично змочувати водою.

Якщо пожежа застала людину в місцевості, де немає води, необхідно вийти па відкрите місце (галявину, просіку), зняти весь нейлоновий, капроновий одяг, який легко плавиться, скинути горюче і легкозаймисте спорядження, очистити довкола якомога більшу площу від листя, трави, гілля, заритися у вологий ґрунт на достатню глибину, захистити дихальні шляхи пов'язкою із тканини. Голову, кінцівки, відкриті ділянки тіла слід захистити від вогню, обмотавши, але не надто тісно, щоб можна було швидко зняти, будь-яким негорючим матеріалом,


непотрібним одягом, при мож­ливості змочивши водою, в крайньому випадку навіть сечею.

У деяких випадках можна спробувати втекти від пожежі, покинувши частину ре­чей і спорядження для збільшення швидкості руху і залишивши лише аварійний рюк­зак, медичну аптечку, сигнальні засоби, недоторканий запас продуктів і предмети, які можуть знадобитись у зоні пожежі (лопату, сокиру, шматки щільної тканини тощо).

По ходу необхідно запам'ятовувати відносно безпечні місця (невеликі ріки, озера, болота, скелі), до яких у випадку необхідності можна буде повернутися.

Пожежі степових та хлібних масивів виникають на відкритій місцевості за наяв­ності сухої трави або дозрілих хлібів. Швидкість степових пожеж сягає 25-30 км/год, а хлібних масивів — в 2-3 рази менша.

Для виникнення пожежі достатньо єди'ної іскри. В степу вогнище краще розводи­ти на ділянках голої землі — такирах, сухих солончаках.

...

1 | 2 | 3 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)