АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ

Читайте также:
  1. Біологічні фактори
  2. Біологічні фактори небезпеки
  3. Біофізичні основи магнітотерапії
  4. В ПРОМЕНЕВІЙ ТЕРАПІЇ
  5. В. Альдопентози, гетероциклічної основи та фосфатної кислоти
  6. В.Альдопентози, гетероциклічної основи та фосфатної кислоти
  7. Види підприємств. Матеріальні основи функціонування підприємств
  8. Глава 1. Основи державної митної справи
  9. Дисципліна основи санаторно-курортної справи
  10. Дисципліна основи санаторно-курортної справи
  11. Еколого-біологічні основи вивчення безхребетних в наземних біогеоценозах

В основі застосування ІВ в медицині лежать глибокі знання його біологічної дії на різні органи, тканини і пухлини, що являє собою надзвичайно складний процес і супроводжується специфічними морфологічними і функціональними змінами опромінюємих тканини. При цьому чітко просліджується сполучення регресивних явищ з відбудовними, що знаходяться в тісній залежності від поглиненої енергії і часу, що пройшов після опромінення. Чіткі представлення про ці процеси стали основою для успішного застосування ІВ у лікувальних цілях як засобу, що дозволяє знищити пухлинну тканину і пригнітити її ріст, і у той же час уникнути необоротних післяпроменевих змін оточуючих пухлину нормальних органів і тканин.

 

 

Визначення поняття біологічної дії іонізуючих випромінювань і обґрунтування необхідності цього знання.

Біологічною дією іонізуючих випромінювань називається реакція організму у відповідь на опромінення, яка проявляється морфологічними, функціональними і метаболічними змінами в організмі на всіх рівнях його організації: атомному, молекулярному, клітинному, тканинному, органному і організменному.

Для чого потрібно знати біологічну дію?

Іонізуюча радіація є природним компонентом середовища проживання людини. Вона не є чимось новим, створеним розумом людини, а є вічно існуючим явищем. Природний фон складається з космічного випромінювання, радіоактивних елементів земної кори та інкорпорованих радіонуклідів. Нове, що створила сама людина, це додаткове радіаційне навантаження, якому ми підлягаємо. Наприклад: під час рентгенологічних та радіонуклідних досліджень, під час польоту в реактивному літаку на великій висоті, при випадінні радіоактивних атмосферних опадів після випробувань ядерної зброї, а також в наслідок роботи атомних реакторів. В теперішній час в цілях R-діагностики використовується більш 150 видів діагностичних досліджень: ангіографія, коронарографія комп’ютерна томографія, уретрографія та інші. R-опромінення використовується в якості одного з методів променевої терапії деяких захворювань. При дистанційній променевій терапії крім R-випромінювання використовуються різні лінійні та циклічні прискорювачі та g- випромінюючі установки.

 
 
Лінійний прискорювач електронів (ЛПЕ 15М)

 

Перші наукові дані о можливих несприятливих наслідках такого опромінення одержані у 1896 році і були зв’язані з використанням рентгенівських променів. Дослідники відмічали, що в результаті опромінення ними можуть виникнути ураження шкіри (еритеми, дерматити), випадіння волосся, а у 1902 році був описаний перший випадок променевого раку шкіри. Серед медичних працівників найбільшому опроміненню підлягають лікарі-рентгенологі. Отримана ними середня місячна доза опромінення складає 25-60 мЗв, а середньорічна – 35 мЗв. При цьому, опромінення рук може бути в 8-10 разів більшим. Значну дозу опромінення може отримати лікар-радіолог при ручній укладці радіоактивних препаратів для внутрішньопорожниної променевої терапії.

Поглинута доза при променевої терапії за один сеанс може досягати 0,3-3,5 Гр/год, а за курс 40-80 Гр (на окремий орган). В діагностичних дослідженнях з застосуванням радіонуклідів використовується значно менша поглинута доза, чим в R-діагностичних. В опублікованій у 1959 році в ФРГ “Книзі пошани” були приведені прізвища 360 вчених (хіміків, медиків, фізиків), які пожертвували своїм життям у боротьбі з хворобами , героїчно прокладаючи шлях до ефективного та безпечного застосування R-променів та радію в медицині. Крім того, джерела іонізуючих випромінювань використовуються в різних галузях народного господарства: промисловості, сільському господарстві, енергетиці, наукової сфері, де працюють великі колективи людей і існує загроза їх опромінення. Ще не виключена можливість використання термоядерної зброї, яка може призвести до масового опромінення населення. Зараз атомна бомба може мати масу 20-30 кг, а її вибух відповідає десяткам і мільйонам тон тротилу. Раніше навіть були кулі з каліфорнію для звичайної гвинтівки (вагою десь 30-35 г), з великою вибуховою силою. Не виключені акти тероризму, аварії на ядерних виробництвах. Внаслідок чорнобильської катастрофиї населення багатьох районів продовжує потерпати від опромінення за рахунок викиду великої кількості радіонуклідів в навколишнє середовище. Лікарі повинні знати, що деякі захворювання можуть протікати відмінно від хвороб у неопромінених людей.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)