АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Будь-яка зміна електромагнітного поля з часом супроводжується його зміною в просторі – тобто поширюється у просторі у вигляді електромагнітних хвиль

Читайте также:
  1. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
  2. Б) в подальшому можлива зміна діагнозу.
  3. Багато теоретиків мистецтва вже на початку XX ст. по праву відзначали, що художній твір, тобто річ штучна, починає програвати в зіставленні з багатством речі реальної.
  4. В освітньому просторі держави»
  5. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
  6. Випромінювання і прийом електромагнітних хвиль
  7. Головним чином, у відповідних змінах курсу національної грошової
  8. Горіння — це складне, швидкоплинне фізико-хімічне перетворення речовин, яке супроводжується виділенням тепла і світла
  9. Де відображається кожна конкретна зміна коштів або джерел?
  10. Зміна імені фізичною особою
  11. Зміна масок

Третє рівняння Максвелла

Дане рівняння є узагальненням закону електромагнітної індукції Фарадея.

 

Фізичний зміст:

Змінне магнітне поле породжує змінне вихрове електричне.

 

Це рівняння показує, що джерелами електричного поля можуть бути не тільки електричні заряди, але і змінні магнітні поля: в кожній точці простору, внаслідок зміни з часом індукції магнітного поля, утворюється вихрове електричне поле, напруженість якого Е лежить в площині, перпендикулярній В.

Будь-яка зміна електромагнітного поля з часом супроводжується його зміною в просторі – тобто поширюється у просторі у вигляді електромагнітних хвиль.

Магнітна проникність — характеристика магнітних властивостей матеріалу, в якому магнітна індукція лінійно залежить від напруженості магнітного поля. Найчастіше позначається грецькою літерою . Термін запропонував у вересні 1885 року Олівер Хевісайд.

В системі СІ магнітна проникність є безрозмірною величиною. В порожнечі магнітна проникність має значення - магнітна константа або "магнітна проникність вільного простору", і має точне (визначене)[1] значення

Н·A-2.

Пояснення[ред. • ред. код]

В електромагнетизмі, аксіальне магнітне поле H відображає ситуацію, як магнітне поле (індукція) B впливає на організацію (впорядкування) магнітних диполів в конкретному даному середовищі, включаючи міграцію диполів та їх переорієнтацію. Їх взаємозв'язок здійснюється через магнітну проникність:

де магнітна проникність є скаляр у випадку ізотропного середовища, або тензор другого рангу для анізотропного лінійного середовища.

В загальному випадку магнітна проникність не є постійна. Її величина може змінюватися від точки до точки в конкретному середовищі. Вона також може залежати відчастоти прикладеного поля, вологості, температури, а також інших параметрів. В феромагнетиках та нелінійній оптиці, магнітна проникність може залежати віднапруженості магнітного поля. Магнітна проникність, як функція частоти, може приймати і дійсні, і комплексні значення величини. В феромагнитних матеріалах відношення між B та H характеризується і нелінійним характером, і гістерезисом: B не є однозначна функція від H [2], проте залежить також і від історії середовища (матеріалу), тобто від тих магнітних полів, які існували в середовищі в минулому.

Аксіальне магнітне поле H має розмірність струм на одиницю довжини, і вимірюється в ампер на метр (А/м). Добуток має розмірність індуктивності помноженої на струм на одиницю площі. Проте індуктивність є магнітний потік на одиницю струму, і тому добуток має розмірність магнітний потік на одиницю площі. Таким чином, магнітне поле B, яке вимірюється у веберах (вольт-секунда) на квадратний-метр (В•с/м²), або теслах (T).

B визначає силу Лоренца, яка діє на рухомий заряд q. В системі СІ сила Лоренца записується:

.

Розмірність заряду q в системі СІ - в кулонах (К), швидкості v - в м/с, так що сила F вимірюється в ньютонах (Н):

= К (м/с)(Вс/м²) = (К/м)(Дж/К) = Дж/м = Н

H визначається густиною магнітного диполя в середовищі. Дипольний магнітний момент можна уявити собі як замкнене кільце струму, хоча таке уявлення тільки приблизне (в квановій механіці магнітний дипольний момент визначається також спіном, що не зводиться до механічного руху частинок). Дипольний момент має розмірність струму помноженого на площу, величина- ампер на квадратний метр (А•м²), а величина рівна струму в кільці, помноженому на площу кільця. [3]. Напруженість магнітного поля зменшується з віддалю від магнітного диполя обернено пропорційно кубу віддалі. [4], що має розмірність струму на одиницю довжини.

Відносна магнітна проникність[ред. • ред. код]

В системі СІ вводиться також відносна магнітна проникність, інколи позначається символом , є відношення проникності певного середовища до проникності вільного простору (магнітної константи )

В термінах відносної магнітної проникності магнітна сприйнятливість можна записати у вигляді:

де - безрозмірна величина, іноді йменується об'ємометрична або підкладочна сприйнятність, щоб відрізнити її від - магнітомасової або специфічної сприйнятності. Тоді буде молярною або молярномасовою сприйнятністю.

В системі СГС, яка не використовує , потреби у індексі r немає, тому він часто опускається.

Величини проникності для деяких матеріалів[ред. • ред. код]

Магнітна сприйнятність та проникність для вибраних матеріалів
Середовище Сприйнятність () Проникність () Відносна проникність () Магнітне поле
Mu-метал 20,000[5] 25,000 × 10-6 Н/А2   при 0.002 T
Пермалой 8000[5] 10,000 × 10-6 Н/А2   при 0.002 T
Електрична сталь 4000[5] 5000 × 10-6 Н/А2   при 0.002 T
ферит (нікельо-цинковий)   20-800 × 10-6 Н/А2 16-640  
ферит (манганезо-цинковий)   >800 × 10-6 Н/А2    
Сталь 700[5] 875 × 10-6 Н/А2   при 0.002 T
Нікель 100[5] 125 × 10-6 Н/А2 99.5 при 0.002 T
Платина 2.65 × 10-4 1.2569701 x10-6 Н/А2 1.0003  
Алюміній 2.22 × 10-5[6] 1.2566650 × 10-6 Н/А 2 1.00002  
Водень 8 × 10-9 або 2.2 × 10-9[6] 1.2566371 × 10-6 Н/А 2    
Вакуум   1.2566371 × 10-6 Н/А 20)    
Сапфір −2.1 × 10−7 1.2566368 × 10-6 Н/А2 0.999994  
Мідь −6.4 × 10−6 або −9.2 × 10−6[6] 1.2566290 × 10-6 Н/А2 0.999994  
Вода −8.0 × 10−6 1.2566270 × 10-6 Н/А2 0.999992  

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)