Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку

7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбав­ляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

1. Суддя-доповідач, одержавши апеляцію на вирок чи ухвалу суду пер­шої інстанції, вивчає її з метою встановити, чи відповідає вона вимогам ст. 396 КПК. Якщо особа, що подала апеляцію, при її складанні не дотрималась хоча б однієї з пред'явлених до неї вимог, суддя-доповідач виносить ухвалу про за­лишення апеляції без руху, де вказує, які конкретно вимоги закону не виконані. Ця ухвала оскарженню не підлягає.

2. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. В ухвалі мають бути чітко вказані допущені недоліки і повинен бути встановлений достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

3. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, скарга вважається поданою у день первинного її подан­ня до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недолі­ків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

4. Суддя-доповідач виносить ухвалу про повернення скарги скаржнику у наступних випадках:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Якщо протягом встановленого строку особа, що подала апеляцію, не виконає вимог, зазначених в ухвалі про залишення апеляції без руху, суддя-доповідач, керуючись п. 1 ч. З ст. 399 КПК, виносить ухвалу, якою апеляція повертається особі, що її подала. Така ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку (див. главу 37 КПК).

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляцію. В цьому випадку необхідно орієнтуватись на перелік осіб, що можуть подавати апеляційні скарги на окремі види судових рішень, визначений ст. 392 КПК. Про перелік осіб, що можуть подавати апеляційні скарги, див. коментар до ст. 392 КПК;

3) скарга не підлягає розгляду у цьому суді апеляційної інстанції. Оскіль­ки скарга подається до суду за місцем розташування суду або роботи слідчого судді, рішення якого оскаржується, то подання такої скарги до іншого суду є порушенням інстанційної підсудності, що передбачена ст. 33 КПК. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в меж­ах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується відповідно до положень ст. 34 КПК;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскар­ження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його понов­лення. Апеляція повинна подаватися в строки, встановлені ст. 395 КПК. Вста­новлений законом строк для подання скарги, що був пропущений з поважних причин, може бути відновлений у встановленому законом порядку (див. комен­тар до ст. 116 КПК). Питання про відновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження вирішується судом, до якого надійшла скарга. У випадку подачі апеляції з пропуском встановленого законом строку апелянт може пода­ти клопотання про його відновлення, в якому навести мотиви пропуску строку і докази поважності мотивів. За відсутності клопотання про відновлення строку на подачу апеляції суддя-доповідач виносить ухвалу про повернення апеляції особі, що її подала. Питання про відновлення пропущеного строку на апеляцій­не оскарження вирішується суддею-головуючим одноособово. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, якою відновлює пропущений строк, якщо визнає, що він пропущений з поважної причини, після чого виконує ви­моги ст.ст. 398, 401 КПК.

5. Доводити поважність причини пропуску строку повинна особа, що заявила клопотання про відновлення пропущеного строку.

6. До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відно­сяться обставини, що об'єктивно перешкодили учаснику процесу вчасно подати апеляцію. Поважними причинами можуть бути визнані: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника про­цесу, вручення обвинуваченому, стосовно якого винесений обвинувальний вирок та який знаходиться під вартою, копії вироку мовою, якою він не володіє, тощо.

7. Не належать до поважних причин пропуску строку посилання на участь у розгляді іншої справи, неознайомлення або неповне ознайомлен­ня особи з матеріалами кримінального провадження або журналом судово­го засідання, оскільки обставини, що можуть виникнути при ознайомленні з журналом або матеріалами провадження, можуть бути тільки підставою для доповнення або зміни апеляції.

За наявності в засудженого або у виправданого кількох захисників відновлення пропущеного строку можливе лише в тому випадку, якщо жоден з них з поважної причини не міг вчасно подати апеляцію, маючи на це повноваження.

8. Ухвала судді, винесена за результатами розгляду клопотання про віднов­лення строку на апеляційне оскарження, може бути оскаржена в суді касаційної ін­станції. Крім касації на зазначену ухвалу в суд касаційної інстанції направляються матеріали кримінального провадження, апеляція на судове рішення, винесене судом першої інстанції, і ухвала, якою вирішене клопотання про відновлення строку.

9. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду апеляції на ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку має право відновити пропуще­ний строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпоряджен­ня суду апеляційної інстанції виконати вимоги ст. 398 КПК.

10. Залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги не по­збавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку та в межах строків, передбачених главою 31 КПК.

11. Суддя-доповідач виносить ухвалу про відмову у відкритті проваджен­ня лише на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному поряд­ку або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК. Про перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, див. коментар до ст. 392 КПК. Про особливості оскарження окремих судових рішень в апеляційному порядку див. коментар до ст. 394 КПК.

12. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами.

13. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку. Про порядок касаційного оскар­ження ухвал суду апеляційної інстанції див. коментар до глави 37 КПК.

Поиск по сайту: