Стаття 356. Допит експерта в суді

1. За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встанов­лює його особу та приводить до присяги такого змісту:

«Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості».

Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відпо­відальність за надання завідомо неправдивого висновку.

2. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обви­нувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який про­водив експертизу за зверненням сторони захисту, - сторона захисту. Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями.

3. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в екс­перта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його екс­пертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності ві­домостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

4. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше екс­пертів для з'ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосують­ся одного і того самого предмета чи питання дослідження.

Кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.

6. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмо­вими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.

1. Висновок експерта, як і його показання, є процесуальними джерелами доказів. Висровок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Допит експерта в судовому засіданні може бути проведений за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суду. Основною метою виклику екс­перта для допиту в суді є необхідність роз'яснення висновку експертизи, яку він проводив по цьому кримінальному провадженню.

2. Експерт має право знаходитись у залі судового засідання та брати участь у дослідженні доказів, які стосуються його процесуального завдання, навіть ще до його допиту. Перед початком допиту експерта головуючий з'ясовує його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, занят­тя, стаж роботи на посаді експерта. Якщо перешкод для допиту експерта не встановлено, головуючий приводить його до присяги та попереджає про кримі­нальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

3. Перед початком допиту експерта головуючий повинен ознайомити учас­ників судового засідання з висновком експертизи, який долучено до матеріалів кримінального провадження. Закон чітко регламентує послідовність допиту екс­перта в судовому засіданні. Першим допитує експерта та сторона кримінального провадження, за зверненням якої він проводив експертизу. Так, якщо експертиза була проведена за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за звернення сторони за­хисту, - сторона захисту. Тільки після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх пред­ставниками та законними представниками, а також головуючим та суддями.

4. Поряд з запитаннями, пов'язаними з використанням методик та теоре­тичних розробок, достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок, наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висно­вку, учасники судового засідання мають пр>_аво поставити експерту запитання щодо наявності в експерта відповідних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо). У разі необхідності мо­жуть бути поставлені інші запитання, що стосуються достовірності висновку. Для доведення або спростування достовірності висновку експерта кожна сторо­на кримінального провадження має право Надати відомості щодо знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.

5. Якщо суд з'ясовує причини розбіжності у висновках кількох експертів стосовно одного і того самого предмета чи питання дослідження, головуючий має право призначити допит двох чи більшу експертів. Запитання експерту мо­жуть бути поставлені як в усній, так і в письмовій формі. Експерт під час від­повідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного Дослідження. На прохання експерта йому може бути надано час для підготовки відповіді на поставлені запитання.

6. Якщо в результаті допиту експерта вдалося усунути неповноту і не­достатню ясність висновку, виникли сумніви у його правильності, якщо він суперечить іншим матеріалам справи, і це Неможливо усунути в результаті до­питу експерта під час судового розгляду, з'ясувалася необхідність постановки перед експертом нових питань, на які неможливо отримати відповіді під час судового розгляду, може бути призначена Залежно від підстав додаткова або повторна експертиза, проведення якої може бути доручено погодженому зі сто­ронами експерту чи експертам.

Поиск по сайту: