Стаття 327. Наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта

1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового прова­дження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право поста­новити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

2. Прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста або експерта забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сто­ронам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

1. Участь у судовому провадженні осіб, перерахованих у ч. 1 ст. 327 КПК, необхідна для забезпечення виконання різних окремих завдань кримінального провадження.

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викли­кана для надання показань (ч. 1 ст. 65 КПК). Десять передбачених законом ка­тегорій осіб мають певний імунітет на предмет свідчень і тому з визначених питань не можуть допитуватись, у зв'язку з чим не варто викликати їх до суду як свідків (ч. 2 ст. 65 КПК). Крім того, не можна допитувати без її згоди особу, яка має право дипломатичної недоторканності (ч. 4 ст. 65 КПК). Також слід підкреслити, що захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, ци­вільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні, адвокати, нотаріуси, медичні працівники, свя­щеннослужителі (п.п. 1-5 ч. 2 ст. 65 КПК) можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визна­ченому нею обсязі (ч. З ст. 65 КПК). Вирішуючи питання про виклик свідків та поважність неприбуття їх в судове засідання, треба обов'язково враховувати наведені обставини.

Прибуття свідка за судовим викликом є його обов'язком. Свідки, як пра­вило, сумлінно ставляться до виконання цього обов'язку, але законом перед­бачена і різна юридична відповідальність за його порушення.

2. Одержавши інформацію про неприбуття в судове засідання за викликом свідка, спеціаліста, перекладача або експерта, суд проводить допит свідків, що при­були, і з урахуванням усіх супутніх обставин, заслухавши думку учасників судово­го провадження, призначає нове судове засідання. Тут доречно зауважити, що по­казання свідків, потерпілих, одержані під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, можуть бути оголошені, якщо такий свідок чи потерпілий не прибув у судове засідання, оскільки ці показання були дані в суді, і тому принцип безпосередності у такому випадку не порушується.

Відкладення розгляду кримінального провадження одночасно зобов'язує суд вжити необхідних заходів до прибуття кожного з названих учасників у при­значене наступне судове засідання і якщо буде встановлено, що неприбуття свідка не має поважних причин, застосувати до нього заходи процесуального примусу, постановивши ухвалу про його привід (ст. 140 КПК) та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення (ст. 144 КПК).

Прибуття спеціаліста, перекладача або експерта у судове засідання за ви­кликом, як і свідка, є їхнім обов'язком (див. п. 1 ч. 5 ст. 71, п. 1 ч. З ст. 68, п. 2 ч. 5 ст. 69 КПК). Подальші дії суду в разі неприбуття когось із названих осіб прокоментовані в п. 4 коментаря до ст. 327 КПК.

3. У разі неприбуття спеціаліста до суду без поважних причин або непо­відомлення про причини неприбуття на нього судом покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви у судовому засіданні (див. ст. 72 КПК). Такий захід процесуального реагування на неналежне виконання обов'язків саме спе­ціаліста є цілком логічним, адже його не можна доставити в суд приводом або накласти на нього грошове стягнення як свідка, не можна притягти до кримі­нальної відповідальності як перекладача або експерта.

4. У разі неприбуття перекладача або експерта до суду без поважних при­чин перекладач або експерт несуть відповідальність, встановлену законом (див. ч. 5 ст. 68 та ст. 70 КПК). Неприбуття без поважних причин експерта або пере­кладача можна вважати відмовою кожного з них від виконання покладених на них обов'язків, за що встановлена кримінальна відповідальність, передбачена ст. 385 КК України.

5. Забезпечення прибуття до суду перекладача (крім тих випадків, коли він залучається судом), свідка, спеціаліста або експерта здійснюється тією сто­роною кримінального провадження, яка заявила клопотання про їхній виклик (див. ч. 2 ст. 327 КПК). Суд в силу дії принципу диспозитивності, безумовно, повинен сприяти явці цих осіб шляхом судового виклику.

Поиск по сайту: