АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Показники якості питної води

Читайте также:
  1. АБСОЛЮТНІ І ВІДНОСНІ ПОКАЗНИКИ
  2. Аналіз якості виробленої продукції
  3. Аналізуючи спірограму обстежуваного Р., 25 років чоловічої статі виявили наступні показники. Який з визначених показників не відповідає нормі?
  4. В. Показники оцінки фінансової стійкості
  5. Вакуумні деаератори, будова, схеми розміщення. Основні показники роботи.
  6. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ТА ЯКОСТІ КЛЕЙКОВИНИ
  7. Визначення якості та обсягу забруднень довкілля.
  8. Вимоги до якості білих соусів на м’ясному і рибному бульйонах
  9. Вимоги до якості пшеничного борошна
  10. Вимоги до якості страв з борошна
  11. Відкриття кожної нової якості та особливості води вражає і хвилює уяву і, здається, у своїй загадковості вода невичерпна.
  12. Економічне зростання, його показники і значення

Якість питної води при централізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. регламентувалася ГОСТ 2874-82 “Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль якості” і Державними санітарними правилами та нормами “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 383 від 23.12.1996 р. Обидва документи визначали якість питної води за показниками епідеміологічної безпеки (мікробіологічними показниками), безпеки хімічного складу (токсикологічними показниками) та органолептичними показниками.

Мікробіологічні показники: число мікроорганізмів (загальне мікробне число ЗМЧ ≤100 одиниць, що утворюють колонії, куо/см3 води), число бактерій групи кишкових паличок (колі-індекс, індекс БГКП ≤3 куо/дм3). У ДержСанПіН-96 мікробіологічні показники були доповнені числом термостабільних кишкових паличок (індексом фекальних коліформ – відсутність, куо/100 см3), числом патогенних мікроорганізмів (відсутність, куо/дм3), числом коліфагів (відсутність одиниць, що утворюють бляшки, буо/дм3) і паразитологічними показниками (числом патогенних кишкових найпростіших – відсутність клітин і цист у 25 дм3, числом кишкових гельмінтів – відсутність клітин, яєць і личинок у 25 дм3 води).

При знезаражуванні води хлором вміст залишкового вільного хлору у ній на виході з резервуарів чистої води має становити 0,3-0,5 мг/дм3 за тривалості контакту хлору з водою ≥30 хв, залишкового зв’язаного хлору – 0,8-1,2 мг/дм3 за тривалості цього контакту ≥60 хв, при знезаражуванні озоном концентрація залишкового озону на виході з камери змішування – 0,1-0,3 мг/дм3 при тривалості контакту ≥12 хв (≥4 хв за ДержСанПіН-96).

Токсикологічні показники: алюміній (≤0,5 мг/дм3), берилій (≤0,0002 мг/дм3), молібден (≤0,25 мг/дм3), миш’як (≤0,05 мг/дм3), нітрати (≤45 мг/дм3), поліакриламід залишковий (≤2 мг/дм3), свинець (≤0,03 мг/дм3), селен (≤0,001 мг/дм3), стронцій (≤7 мг/дм3), фтор (≤1,5 мг/дм3 для І-го і ІІ-го; ≤1,2 мг/дм3 для ІІІ-го; ≤0,7 мг/дм3 для ІV кліматичних районів). У ДержСанПіН-96 деякі токсикологічні показники було зменшено (алюміній ≤0,2 мг/дм3, у разі коагулювання води ≤0,5 мг/дм3; миш’як ≤0,01 мг/дм3; свинець ≤0,01 мг/дм3), деякі збільшено (селен ≤0,01 мг/дм3; фтор ≤1,5 мг/дм3), усунено нормативи берилію, молібдену, поліакриламіду, стронцію, натомість додано нормативи барію (≤0,1 мг/дм3), нікелю (≤0,1 мг/дм3), тригалометанів (сумарно ≤0,1 мг/дм3), зокрема хлороформу (≤0,06 мг/дм3), дибромхлорметану (≤0,01 мг/дм3), тетрахлорвуглецю (≤0,002 мг/дм3), а також пестицидів (сумарно ≤0,0001 мг/дм3), окиснюваності (≤4 мг/дм3), загального органічного вуглецю (≤3 мг/дм3); окрім того, вода не повинна містити ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром6+, 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, 3,4-бензпірен в концентраціях, що визначалися стандартними методами досліджень.

Органолептичні показники: зокрема фізико-органолептичні (запах при 20оС і при нагріванні до 60оС, смак і присмак при 20оС ≤2 балів; колірність ≤20о, за погодженням з органами санепідслужби ≤35о; каламутність ≤1,5 мг/дм3 за стандартною шкалою) та хіміко-органолептичні (водневий показник рН в діапазоні 6,0-9,0; залізо ≤0,3 мг/дм3, жорсткість загальна ≤7 мг·екв/дм3, марганець ≤0,1 мг/дм3, мідь ≤1 мг/дм3, цинк ≤5 мг/дм3, поліфосфати залишкові ≤3,5 мг/дм3, сульфати ≤500 мг/дм3, хлориди ≤350 мг/дм3, загальна мінералізація (сухий залишок) ≤1000 мг/дм3. У ДержСанПіН-96 зазнали змін нормативи запаху, присмаку та каламутності води у зв’язку зі зміною методик їх визначення (запаху та присмаку за показником розведення ПР до їх зникнення ≤2 ПР; каламутності зазвичай ≤0,5 нефелометричних одиниць НОК і ≤1,5 НОК з урахуванням конкретної ситуації за погодженням з СЕС), а також рН води (6,5-8,5), вмісту сульфатів і хлоридів (≤250 мг/дм3 за можливості погодження з СЕС їх допустимого вмісту на рівні, визначеному ГОСТ 2874-82) та граничні рівні жорсткості (≤10 мг·екв/дм3) і мінералізації (≤1500 мг/дм3), які можуть бути погоджені з СЕС, за збереження їх норм за ГОСТ 2874-82 у звичайних ситуаціях. Окрім того, у ДержСанПіН-96 забрано нормативи поліфосфатів і цинку, додано норматив хлорфенолів (≤0,0003 мг/дм3) і зазначено, що вода не повинна містити цинку, поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів і фенолів у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.

Разом з тим ДержСанПіН-96 вперше в практиці нормування якості води визначалися показники радіаційної безпеки (загальна обємна активність α- і β-випромінювачів відповідно ≤0,1 і ≤1 Бк/дм3) і фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (мінералізація загальна в діапазоні 100-1000 мг/дм3, жорсткість загальна – 1,5-7 мг·екв/дм3, лужність загальна – 0,5-6,6 мг·екв/дм3, магній – 10-80 мг/дм3, фтор – 0,7-1,5 мг/дм3) [ 1,197-206; 3,58-90; 5, 104-110].

Якість питної води при децентралізованому водопостачанні в Україні до 2010 р. визначалася ДержСанПіН “Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання”, затвердженими наказом МОЗ України № 384 від 23.12.1996 р., за мікробіологічними показниками (ЗМЧ ≤100 куо/дм3 води, індекс БГКП ≤10 куо/дм3, число коліфагів – відсутність, буо/дм3, інші патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, віруси, патогенні найпростіші, яйця гельмінтів – відсутність), фізико-хімічним складом і властивостями (каламутність ≤2 мг/дм3, колірність ≤20о; запах при 20оС і при нагріванні до 60оС, смак і присмак при 20оС ≤3 ПР; сухий залишок ≤1500 мг/дм3; вміст аміаку ≤2,2 мг/дм3, нітритів ≤3,3 мг/дм3, нітратів ≤45 мг/дм3, хлоридів ≤350 мг/дм3, сульфатів ≤500 мг/дм3, фтору ≤1,5 мг/дм3; загальна жорсткість ≤10 мг·екв/дм3, окиснюваність ≤5 мг/дм3; відсутність ознак органічного забруднення господарсько-фекальними стічними водами – зростання вмісту аміаку, нітритів, хлоридів як показників свіжого органічного забруднення, окиснюваності, а також ознак забруднення промисловими стічними водами, відходами та викидами, змивом з території, добривами, пестицидами тощо) [ 1,206-207; 3,177-178; 5,110].

У 2010 р. набули чинності Державні санітарні правила та норми “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджені наказом МОЗ України № 400 від 12.05.2010 р. (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [ 7 ], згідно з якими гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічними, паразитологічними) (табл. 1), санітарно-хімічними (органолептичними, фізико-хімічними, санітарно-токсикологічними) (табл. 2), радіаційними показниками (табл. 3) та показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу води (табл. 4).

Чинний документ відрізняється від своїх попередників наступними особливостями:

- в одному документі зосереджені диференційовані гігієнічні вимоги до води з водогонів, колодязів і каптажів джерел, бюветів і пунктів розливу, а також фасованої води,

 

Таблиця 1. Показники епідемічної безпеки питної води

N з/п Найменування показників Одиниці виміру Нормативи для питної води
водопровідної, з пунктів розливу та бюветів з колодязів та каптажів джерел фасованої
1. Мікробіологічні показники
  Загальне мікробне число при t 37°C* КУО/см3 ≤100 не визначається ≤20
  Загальне мікробне число при t 22°C* КУО/см3 не визначається не визначається ≤100
  Загальні коліформи* КУО/100 см3 відсутність ≤1 відсутність
  E. coli* КУО/100 см3 відсутність відсутність відсутність
  Ентерококи* КУО/100 см3 відсутність не визначається відсутність
  Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) КУО/100 см3 не визначається не визначається відсутність
  Патогенні ентеробактерії наявність в дм3 відсутність відсутність відсутність
  Коліфаги** БУО/дм3 відсутність відсутність відсутність
  Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А та інші наявність в 10 дм3 відсутність відсутність відсутність
2. Паразитологічні показники
  Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші клітини, цисти в 50 дм3 відсутність відсутність відсутність
  Кишкові гельмінти клітини, яйця, личинки в 50 дм3 відсутність відсутність відсутність

Примітки. Показник визначають у воді водогонів з підземних і поверхневих джерел*, визначають додатково у воді водогонів з поверхневих джерел у місцях її надходження в розподільну мережу, а також у грунтових водах**. У разі виявлення у воді підземних джерел загальних коліформ, E. coli чи ентерококів, у воді поверхневих джерел – загальних коліформ, E. coli, ентерококів чи коліфагів проводять їх визначення в повторно відібраних пробах. За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно відібраних пробах протягом 12 год розпочинають дослідження на наявність у воді підземних джерел коліфагів і збудників інфекційних захворювань бактеріальної етіології, поверхневих джерел – збудників інфекційних захворювань бактеріальної та вірусної етіології. У разі виявлення у воді підземних джерел коліфагів проводять дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань вірусної етіології. Паразитологічні показники визначають у питній воді поверхневих і підземних (грунтові води) джерел питного водопостачання.

 

Таблиця 2. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води

N з/п Найменування показників Одиниці виміру Нормативи для питної води  
водопровідної з колодязів та каптажів джерел фасованої, з пунктів розливу та бюветів  
1. Органолептичні показники  
  Запах: при t 20°C при t 60°C бали ≤2 ≤2 ≤3 ≤3 ≤0 (≤24) ≤1 (≤24)  
  Забарвленість градуси ≤20 (≤351) ≤35 ≤10 (≤204)  
  Каламутність НОК (1 НОК = 0,58 мг/дм3) ≤1 (≤3,51); ≤2,6 (≤3,51) – для підземних вододжерел ≤3,5 ≤0,5 (≤14)  
 
  Смак та присмак бали ≤2 ≤3 ≤0 (≤24)  
2. Фізико-хімічні показники  
  Водневий показник одиниці pH 6,5-8,5 6,5-8,5 6,5-8,5 (≥ 4,55)  
  Діоксид вуглецю % не визначається не визначається 0,2-0,3 – слабо-, 0,31-0,4 – середньо-, 0,41-0,6 – сильно-газована  
 
 
  Залізо загальне мг/дм3 ≤0,2 (11) ≤1 ≤0,2  
  Загальна жорсткість ммоль/дм3 ≤7 (≤101) ≤10 ≤7  
  Загальна лужність ммоль/дм3 не визначається не визначається ≤6,5  
  Загальний органічний вуглець мг/дм3 ≤812 не визначається ≤3  
  Йод мкг/дм3 не визначається не визначається ≤50  
  Кальцій мг/дм3 не визначається не визначається ≤130  
  Магній мг/дм3 не визначається не визначається ≤80  
  Марганець мг/дм3 ≤0,05 (≤0,51) ≤0,5 ≤0,05  
  Мідь мг/дм3 ≤1 не визначається ≤1  
  Нафтопродукти мг/дм3 ≤0,1 не визначається <0,01  
  Перманганатна окиснюваність мг/дм3 ≤5 ≤5 ≤2 (≤54)  
  Поверхневоактивні речовини аніонні мг/дм3 ≤0,5 не визначається <0,05  
  Поліфосфати (за PO43-) мг/дм3 ≤3,5 не визначається ≤0,6 (≤3,54)  
  Сульфати мг/дм3 ≤250 (≤5001) ≤500 ≤250  
  Сухий залишок мг/дм3 ≤1000 (≤15001) ≤1500 ≤1000  
  Феноли леткі мг/дм3 ≤0,001 не визначається <0,0005  
  Хлор залишковий вільний мг/дм3 ≤0,5 ≤0,5 <0,05  
  Хлор залишковий зв’язаний мг/дм3 ≤1,2 ≤1,2 <0,05  
  Хлориди мг/дм3 ≤250 (≤3501) ≤350 ≤250  
  Хлорфеноли мг/дм3 ≤0,0003 не визначається ≤0,0003  
  Цинк мг/дм3 ≤1 не визначається ≤1  
3. Санітарно-токсикологічні показники  
  Алюміній** мг/дм3 ≤0,2 (≤0,52) не визначається ≤0,1  
  Амоній мг/дм3 ≤0,5 (≤2,61) ≤2,6 ≤0,1 (≤0,54)  
  Бенз(а)пірен* мкг/дм3 ≤0,005 не визначається <0,002  
  Берилій* мг/дм3 ≤0,0002 не визначається ≤0,0002  
  Бор** мг/дм3 ≤0,5 не визначається ≤0,5  
  Бензол** мг/дм3 ≤0,001 не визначається ≤0,001  
  Дибромхлорметан** мкг/дм3 ≤10 не визначається ≤1  
  1,2-дихлоретан** мкг/дм3 ≤3 не визначається ≤0,3  
  Діоксид хлору мг/дм3 ≤0,1 не визначається не визначається  
  Кадмій** мг/дм3 ≤0,001 не визначається ≤0,001  
  Кобальт** мг/дм3 ≤0,1 не визначається ≤0,1  
  Кремній** мг/дм3 ≤10 не визначається ≤10  
  Миш’як** мг/дм3 ≤0,01 не визначається ≤0,01  
  Молібден** мг/дм3 ≤0,07 не визначається ≤0,07  
  Натрій** мг/дм3 ≤200 не визначається ≤200  
  Нікель мг/дм3 ≤0,02 не визначається ≤0,02  
  Нітрати (за NO3) мг/дм3 ≤50 ≤50 ≤10 (≤504)  
  Нітрити** мг/дм3 ≤0,5 (≤0,13) ≤3,3 ≤0,5 (≤0,17)  
  Озон залишковий мг/дм3 0,1-0,3 не визначається не визначається  
  Пестициди8, 9 мг/дм3 ≤0,0001 не визначається ≤0,0001  
  Пестициди8, 10 (сума) мг/дм3 ≤0,0005 не визначається ≤0,0005  
  Поліакриламід** залишковий мг/дм3 ≤2 не визначається <0,2  
  Ртуть* мг/дм3 ≤0,0005 не визначається ≤0,0005  
  Свинець** мг/дм3 ≤0,01 не визначається ≤0,01  
  Селен** мг/дм3 ≤0,01 не визначається ≤0,01  
  Срібло** мг/дм3 не визначається не визначається ≤0,025  
  Стронцій** мг/дм3 ≤7,0 не визначається ≤7,0  
  Сурма** мг/дм3 ≤0,005 не визначається ≤0,005  
  Тетрахлорвуглець** мкг/дм3 ≤2 не визначається ≤0,2  
  Тригалогенметани11 (сума) мг/дм3 ≤0,1 не визначається ≤0,1  
  Трихлоретилен** і тетрахлоретилен**(сума) мкг/дм3 ≤10 не визначається ≤1  
  Формальдегід** мг/дм3 ≤0,05 не визначається ≤0,05  
  Фториди** мг/дм3 для кліматичних зон: IV ≤0,7; III ≤1,2; II ≤1,5 ≤1,5 ≤1,56 для кліматичних зон: IV ≤0,7; III ≤1,2; II ≤1,5  
  Хлорити мг/дм3 ≤0,2 не визначається не визначається  
  Хлороформ** мкг/дм3 ≤60 не визначається ≤6  
  Хром загальний мг/дм3 ≤0,05 не визначається ≤0,05  
  Ціаніди** мг/дм3 ≤0,05 не визначається ≤0,05  

Примітки. 1 В окремих випадках за погодженням з СЕС; 2 у воді, обробленій алюмінійвмісними реагентами; 3 у обробленій воді; 4 у воді фасованій газованій, воді з пунктів розливу та бюветів; 5 у газованій воді; 6 виключно у питній воді фасованій, у воді з пунктів розливу та бюветів за кліматичними зонами; 7 у негазованій воді; 8 перелік пестицидів (інсектициди, гербіциди, фунгіциди, нематоциди, акарициди, альгіциди, родентициди, слімициди, споріднені продукти, зокрема регулятори росту, а також їх метаболіти, продукти реакції та розпаду), що визначають у воді, встановлюється в кожному конкретному випадку і повинен включати тільки ті пестициди, які можуть знаходитись у вододжерелі; 9 норматив для кожного пестициду, за наявності в алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у воді повинен становити ≤0,00003 мг/дм3 для кожного з них; 10 суму пестицидів визначають як суму концентрацій кожного пестициду; 11 суму тригалогенметанів визначають як суму концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану; 12 не визначають на підприємствах питного водопостачання з об’ємом виробництва води менше 10000 м3/добу.

* Речовини I класу небезпеки; ** речовини II класу небезпеки.

У воді з водогонів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у воді поверхневих джерел; хлор залишковий вільний і зв’язаний, озон, поліакриламід у разі застосування відповідних реагентів; формальдегід у разі озонування; діоксид хлору та хлорити у разі обробки діоксидом хлору. У воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначають: хлороформ, дибромхлорметан, тригалогенметани, 1,2-дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен, тетрахлоретилен (сума) у разі хлорування або використання хлорованої вихідної води; формальдегід у разі озонування або використання озонованої вихідної води; срібло та діоксид вуглецю у разі застосування відповідних реагентів; поліакриламід у разі використання водогінної води з поверхневого джерела. Загальний органічний вуглець можна визначати замість перманганатної окиснюваності.

Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у ДержСанПіН, не повинен перевищувати їх ГДК, визначених Санитарными правилами и нормами охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630-88. За наявності у питній воді декількох речовин з однаковою лімітувальною ознакою шкідливості, що належать до I та II класів небезпеки, сума відношень концентрацій кожної з речовин (C1, C2, Cn) до відповідної ГДК не повинна перевищувати одиницю: C1 / ГДК1 + C2 / ГДК2 + Cn / ГДКn ≤ 1.

У разі знезараження води діоксидом хлору доза його, що вводиться у воду в період благополучної санітарно-епідемічної ситуації, не повинна перевищувати 0,5 мг/дм3, вміст залишкового діоксиду хлору після 30 хв контакту має бути не менше 0,1 мг/дм3, концентрація хлоритів – не більше 0,2 мг/дм3.

 

Таблиця 3. Показники радіаційної безпеки питної води

N з/п Найменування показників Одиниці виміру Нормативи
  Сумарна α-активність Бк/дм3 ≤0,1
  Сумарна β-активність Бк/дм3 ≤1
  Сумарна активність природної суміші ізотопів U Бк/дм3 ≤1
  Питома активність 226Ra Бк/дм3 ≤1
  Питома активність 228Ra Бк/дм3 ≤1
  Питома активність 222Rn Бк/дм3 ≤100
  Питома активність 137Cs Бк/дм3 ≤2
  Питома активність 90Sr Бк/дм3 ≤2

Примітка. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпечності води у місцях водозаборів поверхневих і підземних вододжерел попередньо визначають сумарну α- і β-активність. У разі перевищення α-активності у воді підземних джерел визначають сумарну активність природної суміші ізотопів урану (U), а також питомі активності радію (226Ra, 228Ra) та радону (222Rn), у разі перевищення сумарної β-активності у воді поверхневих і підземних джерел – питомі активності цезію (137Cs) та стронцію (90Sr).

 

Таблиця 4. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води

N з/п Найменування показників Одиниці виміру Нормативи
  Загальна жорсткість ммоль/дм3 1,5-7,0
  Загальна лужність ммоль/дм3 0,5-6,5
  Йод мкг/дм3 20-30
  Калій мг/дм3 2-20
  Кальцій мг/дм3 25-75
  Магній мг/дм3 10-50
  Натрій мг/дм3 2-20
  Сухий залишок мг/дм3 200-500
  Фториди мг/дм3 0,7-1,2

Примітка. Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання перевагу надають джерелам і технологіям, що забезпечать виробництво води з оптимальним вмістом мінеральних речовин.

 

причому для води бюветів, пунктів розливу та фасованої води вони встановлені вперше;

- до показників епідемічної безпеки води замість індексів БГКП і фекальних коліформ уведено показники вмісту E. coli та загальних коліформ у 100 см3 води, а також вперше регламентовано вміст ентерококів, синьогнійної палички, ентеровірусів, аденовірусів, антигенів ротавірусів, реовірусів і вірусу гепатиту А;

- встановлені більш жорсткі вимоги до паразитологічних показників (патогенні кишкові найпростіші та гельмінта мають бути відсутні у 50 дм3 води);

- токсикологічні й органолептичні (колишні фізико-органолептичні) показники разом з групою фізико-хімічних показників (колишніх хіміко-органолептичних показників з лімітувальною органолептичною ознакою шкідливості) об’єднані у групу санітарно-хімічних показників безпечності та якості води;

- відновлено нормування запаху при 20 і 60оС, а також смаку та присмаку води за пятибальною шкалою (1 бал – виявляє лише досвідчений лаборант; 2 бали – відчуває споживач, якщо привернути його увагу; 3 бали – легко зауважує споживач; 4 бали – змушує споживача утримуватися від пиття; 5 балів – вода не придатна до вживання), вмісту поліфосфатів, як це передбачалося ГОСТ 2874-82; замість терміна “колірність” застосовано термін “забарвленість”; збільшено норму каламутності при централізованому і децентралізованому водопостачанні, загального органічного вуглецю та перманганатної окиснюваності; зменшено вміст заліза, марганцю та встановлено їх граничні рівні, які можуть погоджувати СЕС, а також зменшено норму цинку порівняно з ГОСТ 2874-82; уведено нормативи на нафтопродукти, поверхнево активні речовини, леткі феноли;

- уперше у питній воді запроваджено нормативи амонію, бенз(а)пірену, бору, бензолу, 1,2-дихлоретану, діоксиду хлору, кадмію, кобальту, кремнію, нітритів (при централізованому водопостачанні), окремих пестицидів, ртуті, сурми, трихлор- і тетрахлоретилену, формальдегіду, хлоритів, хрому, ціанідів; відновлено нормування берилію, молібдену (норму останнього зменшено), поліакриламіду, стронцію, фтору (для різних кліматичних зон); зменшено вміст нікелю; збільшено вміст нітратів, пестицидів (сума), селену; усунено норматив барію;

- групу показників радіаційної безпеки води доповнено нормами сумарної активності природної суміші ізотопів U і питомої активності окремих радіонуклідів;

- групу показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води доповнено нормами йоду, натрію, калію, кальцію, сухого залишку; зменшено верхню межу вмісту фтору за цією ознакою.

Тема 3. Методика гігієнічної оцінки умов перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах і протирадіаційного захисту при роботі із закритими та відкритими джерелами іонізуючого випромінювання. Методика організації моніторингу за здоров’ям дітей, які проживають на радіаційно забрудненій території. Гігієнічне забезпечення воєнізованих формувань, рятувальних команд і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)