АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Додаток 3. Схеми епідеміологічних досліджень, прийнятних для вивчення причинно-наслідкових зв’язків у системі довкілля-здоров’я за методологією оцінки ризику [6]

Читайте также:
  1. V. ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК
  2. Додаток
  3. ДОДАТОК
  4. Додаток 1
  5. Додаток 1
  6. Додаток 1
  7. Додаток 1
  8. Додаток 1
  9. Додаток 1
  10. Додаток 1
  11. Додаток 1
  12. Додаток 1

Схеми епідеміологічних досліджень, прийнятних для вивчення причинно-наслідкових зв’язків у системі довкілля-здоров’я за методологією оцінки ризику [6]

1. Дослідження за схемою “випадок-контроль” як варіант поздовжних досліджень передбачають формування як мінімум двох груп досліджуваних: осіб з наявним захворюванням, що вивчається (“випадок”), і осіб, у яких це захворювання відсутнє (“контроль”). У кожній з груп визначають число осіб, які зазнають та не зазнають впливу оцінюваного чинника ризику (рис. 1). Очевидно, що чим більшою в дослідній групі (“випадок”) частка осіб, які зазнають впливу досліджуваного чинника, тим з більшою впевненістю можна судити про причинну зумовленість певного захворювання.

Фактор ризику Хвороба
       
   
 
 


Популяція із

захворюванням

    Вибірка
(випадок)

       
   
Відсутня
 
 


Популяція без

захворювання

(контроль)

Рис. 1. Схема дослідження “випадок-контроль”.

 

Кількісним показником ризику виникнення захворювань в дослідженнях “випадок-контроль” є відношення шансів (OR) – відношення кількості осіб, які зазнають та не зазнають досліджуваной експозиції в групах “випадок” і “контроль”:

2. Когортні (поздовжні динамічні) дослідження проводяться систематично, безперервно або через короткі проміжки часу і поділяються на проспективні та ретроспективні.

Проспективні дослідження спрямовані на пошук ефекту (від наявного впливу дослідник переходить до аналізу захворювань, що виникають). При проведенні проспективного дослідження формують групи (когорти) людей, які зазнають та не зазнають аналізованого впливу. За цими двома групами встановлюється динамічний медичний контроль і аналізується число осіб у групах з експозицією (а) і без експозиції (с), у яких виник досліджуваний ефект, а також число осіб у цих групах, у яких ефект не виявлено (відповідно в і d) (рис. 2).

Ретроспективні дослідження спрямовані на пошук причини виникнення захворювання (від захворювання, яке спостерігається, дослідник переходить до аналізу впливів, які мали місце в минулому). При ретроспективному дослідженні порівнюють між собою групу (когорту) з наявним захворюванням і групу, у якої захворювання на момент дослідження відсутнє. У кожній з досліджуваних груп оцінюють попередні експозиції аналізованих факторів. В результаті ретроспективного дослідження визначають число осіб із захворюванням, у яких у минулому спостерігалась аналізована експозиція (а) або такого впливу не було (с). У групі без захворювання також підраховують число осіб, котрі зазнали (в) та не зазнали (d) досліджуваного впливу (рис. 3).

На основі результатів проспективного і ретроспективного дослідження розраховують:

1) абсолютний ризик виникнення захворювання (смерті) R – імовірність появи в індивідуума

 

Сучасне Майбутнє     Популяція

Рис. 2. Проспективне когортне дослідження.

 

Сучасне Майбутнє  
Наявний фактор ризику
Відсутній фактор ризику

 

   
 
 
 

 

 


Популяція

Рис. 3. Ретроспективне когортне дослідження

 

захворювання або настання смерті упродовж заданого проміжку часу, який вираховується окремо для експонованих і неекспонованих осіб за формулами Rекс = а/(a+b) і Rнеекс = c/(c+d);

2) відносний ризик r – відношення частоти захворювань серед експонованих і неекспонованих осіб, який є основним кількісним показником ризику і вираховується за формулою r = Rекс/Rнеекс = a/(a+b):c/(c+d);

3) вірогідність зв’язку “чинник ризику-захворювання” визначається за допомогою критерію відповідності χ2, який розраховують за формулою

,

де – загальне число обстежених в обох когортах.

Оцінку вірогідності критерію проводять за таблицею імовірності підтвердження нульової гіпотези:

Значення критерію χ2

Число ступенів свободи n р Число ступенів свободи n р
0,05=5% 0,01=1% 0,002=0,2% 0,05=5% 0,01=1% 0,002=0,2%
  3,8 6,6 9,5   26,3 32,0 37,0
  6,0 9,2 12,4   27,6 33,4 38,5
  7,8 11,3 14,8   28,9 34,8 40,0
  9,5 13,3 16,9   30,1 36,2 41,5
  11,1 15,1 18,9   31,4 37,6 43,0
  12,6 16,8 20,7   32,7 38,9 44,5
  14,1 18,5 22,6   33,9 40,3 46,0
  15,5 20,1 24,3   35,2 41,6 47,5
  16,9 21,7 26,1   36,4 43,0 48,5
  18,3 23,2 27,7   37,7 44,3 50,0
  19,7 24,7 29,4   38,9 45,6 51,5
  21,0 26,2 31,0   40,1 47,0 53,0
  22,4 27,7 32,5   41,3 48,3 54,5
  23,7 29,1 34,0   42,6 49,6 56,0
  25,0 30,6 35,5   43,8 50,9 57,5

Відмінності між показниками досліджуваних груп вважаються вірогідними (наявний зв’язок між досліджуваним фактором і захворюваністю), якщо нульова гіпотеза підтверджується з імовірністю, меншою ніж 5%. Якщо нульова гіпотеза підтверджується з імовірністю більшою ніж 5%, то відмінності вважаються невірогідними і зв’язок відсутнім.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)